Справа № 344/7555/18
Провадження № 22-з/4808/33/23
Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т.М.
Суддя-доповідач Василишин Л.В.
21 березня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Василишин Л.В.
суддів: Пнівчук О.В., Максюти І.О.
секретаря Мельник О.В.
за участі позивача ОСОБА_1
розглянувши заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Сікомаса Святослава Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради та Муніципальна інспекція з благоустрою про зобов'язання демонтувати суміжну огорожу та привести у відповідність вимогам до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 05.02.2015 року № 84, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 05 липня 2022 року та представника ОСОБА_2 - Сікомаса Святослава Володимировича на додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 12 січня 2023 року,
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання демонтувати суміжну огорожу та привести у відповідність вимогам до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 05.02.2015 року № 84, в якому з урахуванням уточнень від 21 травня 2019 року просила зобов'язати ОСОБА_2 самостійно за власний рахунок демонтувати самовільно встановлену суміжну огорожу та привести у відповідність вимогам до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 05.02.2015 року № 84.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 23 січня 2019 року до участі у справі залучено як третіх осіб на стороні позивача: Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради та Муніципальну інспекцію з благоустрою.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 03 червня 2019 року до участі у справі залучено як співвідповідача ОСОБА_3 .
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 липня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за власний рахунок демонтувати самовільно встановлену суміжну огорожу та привести у відповідність вимогам до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 05.02.2015 року № 84.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави витрати по оплаті судового збору в розмірі по 352,40 грн з кожного.
Додатковим рішенням Івано-Франківського міського суду від 12 січня 2023 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Сікомаса Святослава Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради та Муніципальна інспекція з благоустрою про зобов'язання демонтувати суміжну огорожу та привести у відповідність вимогам до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 05.02.2015 року № 84 відмовлено.
Не погодившись з такими рішеннями суду, представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду від 05 липня 2022 року, представник ОСОБА_2 - Сікомас С.В. подав апеляційну скаргу на додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 12 січня 2023 року.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 05 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_3 встановлену нею огорожу, суміжну із землеволодінням ОСОБА_1 , привести у відповідність до вимог рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 05.02.2015 року № 84 в частині забезпечення прозорості огорожі 50% за власний рахунок. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Сікомаса Святослава Володимировича на додаткове рішення залишено без задоволення, а додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 12 січня 2023 року - без змін.
Додатковою постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 березня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з апеляційним розглядом справи.
14 березня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Сікомас Святослав Володимирович подав заяву про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.
У судовому засіданні ОСОБА_1 щодо задоволення заяви заперечила. Просила відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з таких підстав.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин першої та другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Статтею 1 цього Закону визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами встановлено статтею 141 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи встановлено, що при поданні 01 червня 2018 року позовної заяви у даній справі ОСОБА_1 не сплатила судовий збір, заявивши клопотання про звільнення її від сплати судового збору.
Ухвалою від 04 червня 2018 року Івано-Франківський міський суд відстрочив ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судом рішення у даній справі.
Рішенням від 05 липня 2022 року Івано-Франківський міський суд з урахуванням вимог статей 136, 141 ЦПК України стягнув з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі по 352,40 грн з кожного.
За подання апеляційної скарги на рішення Івано-Франківського міського суду від 05 липня 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сплатили судовий збір в розмірі 1057,20 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.2653078907.1 від 24 серпня 2022 року (т. 1 а.с. 213).
Також встановлено, що при прийнятті постанови від 16 лютого 2023 року та додаткової постанови від 09 березня 2023 року Івано-Франківський апеляційний суд не вирішив питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору.
З урахуванням положень частини тринадцятої статті 141, пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат на оплату судового збору як за подання позовної заяви, так і за подання апеляційної скарги.
Враховуючи положення частини першої статті 141 ЦПК України та зміст постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року, якою апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено частково, скасовано рішення Івано-Франківського міського суду від 05 липня 2022 року та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до відповідачки ОСОБА_3 , колегія суддів вважає, що пропорційно до задоволених вимог (25%) з позивачки ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави 528,60 грн судового збору за подання позовної заяви, сплату якого ухвалою Івано-Франківського міського суду від 04 червня 2018 року було відстрочено до ухвалення судом рішення у даній справі, з відповідачки ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави 176,20 грн судового збору, що підлягав сплаті за подання позовної заяви. Виходячи з пропорційності задоволених вимог апеляційної скарги (75%), з позивачки ОСОБА_1 слід стягнути на користь ОСОБА_2 528,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги та на користь ОСОБА_3 264,30 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 270, 381, 382, 383 ЦПК України, суд
Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Сікомаса Святослава Володимировича про ухвалення додаткового рішення задоволити.
Ухвалити усправі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради та Муніципальна інспекція з благоустрою про зобов'язання демонтувати суміжну огорожу та привести у відповідність вимогам до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 05.02.2015 року № 84, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 05 липня 2022 року та представника ОСОБА_2 - Сікомаса Святослава Володимировича на додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 12 січня 2023 року додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 528,60 грн судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 176,20 грн судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 528,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 264,30 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 23 березня 2023 року.
Суддя-доповідач Л.В. Василишин
Судді: О.В. Пнівчук
І.О. Максюта