Провадження № 33/803/529/23 Справа № 186/7/23 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко С.М. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
21 березня 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Денисова О.С., на постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір у розмірі 496,20 грн.,
за участю:
в режимі відеоконференції:
особи, що притягується
до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника Денисова О.С.
Згідно постанови Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2023 року водій ОСОБА_1 16 грудня 2022 року о 00.20 год. в м.Першотравенську по вул.Кобзаря, 6 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, не виразна мова, від проходження медичного огляду для встановлення стану сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
В апеляційній скарзі захисник просить постанову суду скасувати та провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на те, що суд, визнаючи наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив, що правопорушення мало місце 16 грудня 2022 року, незважаючи на те, що матеріали, на які посилається суд у своєму рішенні, датовані 26 грудня 2022 року. Вважає, що суд не надав належної оцінки поясненням ОСОБА_1 , викладених у запереченні, який зазначив, що хворіє на цукровий діабет та систематично приймає інсулін, тому алкоголь у великій кількості вживати не може. Звертає увагу на те, шо ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння за допомогою газоаналізатора "Драгер", однак працівники поліції почали протиправно схиляти його до відмови від проходження такого огляду, що підтверджується відеозаписом. Посилається й на те, що відеозапис складений працівниками поліції на невідомий носій, не є безперервним та складається з відрізків, тому не може бути належним і допустимим доказом на підтвердження винуватості особи. Зазначає, що акт огляду на стан сп"яніння з використанням спеціальних засобів не містить підпису водія, а направлення на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп"яніння у справі відсутнє. Вказує, що у ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалося та його не було відсторонено від керування автомобілем, що не підтверджує наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Згідно ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне вмотивоване рішення.
Ці вимоги судом першої інстанції виконані не були.
Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді адміністративного провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП, всебічно не з'ясувавши всіх обставин події провадження у справах про адміністративні правопорушення. Такий висновок апеляційного суду ґрунтується на наступному.
Згідно ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення кореспондують положенням п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно яким водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
В той же час, як зазначено у п. 6 розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 спочатку погодився на проходження в установленому порядку огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, а потім відмовився від проходження такого огляду.
Разом із цим суд не надав оцінку обставинам, які зумовили саме такі дії ОСОБА_1 , внаслідок чого дійшов до передчасного висновку про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Так, протокол про адміністративне правопорушення містить посилання на наявність наступних ознак алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей та невиразна мова.
Однак, п.п. 3,4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, якими встановлено виключні ознаки алкогольного сп'яніння, такі ознаки як “почервоніння очей” та “невиразна мова” не передбачені.
Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги вимоги ст. 266 КУпАП, відповідно до якого огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як слідує з матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення ознак сп'яніння, всупереч вимогам закону працівниками поліції не було залучено двох свідків для засвідчення факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
При цьому посилання в протоколі про адміністративне правопорушення на те, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджується відеозаписом з бодікамери поліцейського, є необгрунтованими.
З матеріалів справи слідує, що наявний на технічному носії інформації відеозапис WhatsApp Video 2022-12-26 at 08.32.34, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, було зроблено не з портативного відеореєстратора, а з особистого мобільного телефону працівника поліції.
Однак, відповідно до положеннь Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, єдиним видом технічного приладу та засобу, що має функції фото- і кінозйомки, відеозапису є портативний відеореєстратор, який обліковується з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.
Враховуючи викладене відеозапис WhatsApp Video 2022-12-26 at 08.32.34, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, зроблений не з портативного відеореєстратора, а з особистого мобільного телефону працівника поліції, з урахуванням вимог Інструкції та КУпАП є неналежним та недопустимим доказом.
Також, за положеннями ч. 1 ст. 266 КУпАП на поліцейських уповноваженого підрозділу Національної поліції України покладено обов'язок по відстороненню від керування транспортним засобом осіб, які ними керують і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість руху.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання вимог коментованої норми закону при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, незважаючи на те, що у винуватість ОСОБА_1 судом ставиться керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
За вимогами ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан сп'яніння, проведений із порушенням чинного порядку, визнається недійсним.
Сукупність вказаних обставин свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП України особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
За таких обставин постанову суду першої інстанції слід скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Денисова О.С. - задовольнити.
Постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот