Провадження № 22-ц/803/1214/23 Справа № 233/1750/21 Суддя у 1-й інстанції - Бєлостоцька О.В. Суддя у 2-й інстанції - Мірута О. А.
22 березня 2023 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючого судді Мірути О.А.
суддів Тимченко О.О., Хейло Я.В.
за участю секретаря судового засідання - Тимофєєвої В.О.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 грудня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_3 , про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди (суддя Бєлостоцька О.В.), ухваленого в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, повний текст рішення складено 20 грудня 2021 року,-
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_3 , про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 14 січня 2021 року до нього за правовою допомогою звернулась ОСОБА_3 , яка обіймає посаду директора ВСП «Костянтинівський індустріальний фаховий коледж» ДВНЗ «Донецький національний технічний університет». В цей же день, на протязі двох годин між ним та ОСОБА_3 було укладено договір про надання правничої допомоги адвоката у письмовій формі, що узгоджується з приписами ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Прибувши до приміщення технікуму, в кабінеті директора ОСОБА_3 побачив депутата Костянтинівської міської ради ОСОБА_5 , яка здійснила галас за фактом порушення, на її думку, прав депутата та ОСОБА_2 , яка за допомогою смартфону проводила відеозйомку всього, що відбувалось. Він не давав відповідачці ОСОБА_2 згоди на відеозйомку своєї особи. На вимогу ОСОБА_5 пред'явив посвідчення адвоката, паспорт, свідоцтво адвоката. 14 січня 2021 року у вечірній час до нього почали телефонувати родичі, колеги-адвокати, ОСОБА_3 , від яких він дізнався про те, що у інформаційній мережі «Фейсбук» розповсюджена інформація про його, на думку ОСОБА_2 , неадекватну поведінку у приміщенні коледжу, а також про те, що раніше його, як діючого адвоката України, на вулиці у м.Костянтинівка двічі побили ногами клієнти за таку поведінку, та й випадкові перехожі; що він є адвокатом ДНР, в нього недійсне посвідчення адвоката, що в теперішній час не існує Адвокатського об'єднання Донецької обласної колегії адвокатів; що він має документи, які ставлять під сумнів його психічне здоров'я. Така інформація є недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки він є адвокатом і юристом, практика складає 37 років, із них правозахисна 20 років. Судді, прокурори, адвокати є публічними особами і розповсюдження будь-яким чином недостовірної інформації принижує їх честь, гідність, ділову репутацію, наносить моральну шкоду. Його знають як адвоката та людину у місті Костянтинівка, до нього звертаються його колеги, які шоковані розповсюдженою неправдивою інформацією. Після публікації такої брудної інформації на нього звертають увагу перехожі на вулиці, він не може спокійно виконувати свої професійні обов'язки адвоката, погіршилось самопочуття, пропав апетит. Вважає, що йому, як діючому адвокату України поширенням недостовірної інформації, яка принижує його честь, гідність, ділову репутацію, завдана моральна шкода у розмірі 200 000 гривень, яку відповідачка спроможна відшкодувати, оскільки працює викладачем англійської мови у двох навчальних закладах.
В уточнення позовних вимог 09 серпня 2021 року позивач ОСОБА_1 зазначив, що 15 січня 2021 року до нього стали надходити дзвінки від його родичів, колег - адвокатів, ОСОБА_3 про те, що у інформаційній мережі «Фейсбук» в соціальній групі «Костянтинівка сьогодні» розповсюджена інформація, яка не відповідає дійсності.
У зв'язку з викладеним позивач ОСОБА_1 просив визнати недостовірною інформацію, розповсюджену 14 січня 2021 року відповідачкою ОСОБА_2 у інформаційних мережах інтернету «Фейсбуці» : «адвоката ОСОБА_1 за його неадекватну поведінку двічі побили ногами клієнти на вулиці у м.Костянтинівка Донецької області, та й випадкові перехожі, він є адвокатом ДНР і в нього недійсне посвідчення адвоката, має документи, які ставлять під сумнів його психічне здоров'я».
Зобов'язати відповідачку ОСОБА_2 спростувати вищевказану недостовірну інформацію, яку вона розмістила у інформаційних мережах інтернету «Фейсбуці» 14 січня 2021 року шляхом розміщення в цих мережах такого спростування.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в розмірі 200 000 гривень та судові витрати у розмірі 5505 гривень 30 копійок.
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 грудня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог викладених у позовній заяві від 19.04.2021 року, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що твердження відповідача ОСОБА_2 , що вона здійснювала відеозйомку, зі згоди позивача не підтверджено належними доказами та не відповідає дійсності.
Судом не взято до уваги покази свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 третьої особи ОСОБА_3 , які під присягою підтвердили,що позивач не є адвокатом « ДНР»,не сплачує внески на користь «ДНР», а відповідач ОСОБА_2 є адміністратором веб-сторінки мережі Інтернету «Фейбук» на якій нею була розповсюджена неправдива інформація щодо позивача.
Судом порушені, передбачені п.2 ч.3 ст.2 ЦПК України засади і принципи цивільного судочинства, а саме рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.
Відповідачем не доведено, що інформація, яку вона розповсюдила в мережі Інтернет, є достовірною, у зв'язку з чим права позивача порушені та підлягають захисту.
У рішенні суду необгрунтовано вказано на те,що судом роз'яснювалося позивачу його право про огляд електронних доказів в порядку передбаченому ч.7 ст.85 ЦПК України, оскільки таке право йому роз'яснено не було, крім того електронні докази були видалені з мережі Інтернет «Фейсбук», як зазначила у своєму відзиві відповідач ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції не відповідає вищезазначеним нормам процесуального і матеріального права
Також скаржник зазначає, що 20.12.2021 року о 10 годині він подав до канцелярії суду клопотання про внесення доповнень до свого позову на З аркушах з додатками на 8 аркушах. Відповідач та її представник до суду не з'явилися та подали заяви про розгляд справи за їх відсутності будучи обізнаними про те,що його позов буде залишений без задоволення.
В порушення норм ЦПК України третій особі ОСОБА_3 в цей же день не була вручена копія клопотання з додатками.
Вкотре він був позбавлений права задавати питання учасникам справи у зв'язку з поданим клопотанням та доданими до нього додатками.
Швидкість прийняття рішення,неприбуття до суду сторін по справі,невручення їм копії мого клопотання з додатками для вивчення, свідчить про упередженість суду в прийнятті рішення.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судове засідання 22.03.2023 позивач ОСОБА_1 не з'явився про день та час слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення електронного листа на електронну адресу зазначену в позовній заяві.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явились в судове засідання, оскільки, відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є діючим адвокатом України, має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1657, видане 26 березня 2004 року Донецькою обласною КДКА; адвокат Шпільов С.І. боргів зі сплати внесків перед Радою адвокатів Донецької області не має; інформацією про те, чи входить ОСОБА_1 до адвокатів так званої ДНР та чи сплачує внески на її утримання, Рада адвокатів Донецької області не володіє, що підтверджується листом Голови Ради адвокатів Донецької області від 23 липня 2021 року № 287 (а.с.98)
На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем ОСОБА_1 надано роздруківку з інтернет-сторінки з дописом, як зазначено ОСОБА_10 в групі «Константиновка сегодня» соціальної мережі «Фейсбук» (а.с.19-20), скріншоти (знімки екрану монітора) із дописами в групі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » соціальної мережі Фейсбук, як зазначено « ОСОБА_11 » (а.с.106-112) та ОСОБА_10 (а.с.122-126).
Роздруківка з інтернет-сторінки з дописом, як зазначено ОСОБА_10 в групі «Константиновка сегодня» соціальної мережі «Фейсбук» (а.с.19-20), скріншоти (знімки екрану монітора) із дописами в групі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » соціальної мережі Фейсбук, як зазначено ОСОБА_10 (а.с.122-126) має текст, на який посилається позивач в позовній заяві, наступного змісту: « ОСОБА_12 били недовольные клиенты, и даже ногами, и случалось это не единожды. Получал он на орехи и от случайных граждан за свое неадекватное поведение. ОСОБА_13 получал свое удостоверение еще в то время, корда Донецк входил в состав Украины и на данный момент такое удостоверенеие является музейным експонатом, фикцией. Нет более Адвокатского объединения Донецкой областной колегии адвокатов, с 2014 года не существует. И это еще не все, что выяснилось про этого «адвоката». Данный гражданин имеет также документы, которые ставят под сомнение его психическое здоровье».
Позивач по справі звертався із заявою від 26 січня 2021 року до Голови політради Партії Опозиційна платформа «За життя» ОСОБА_14 з приводу поведінки члена партії ОСОБА_2 та розповсюдження недостовірної інформації в соціальній мережі «Фейсбук» (а.с.41-43).
Відповідно до довідки ОП «Український мережевий інформаційний центр» від 09 грудня 2021 року № 419/2021-Д соціальна мережа «Facebook» є багатокористувацькою платформою, власник якої забезпечує технологічну можливість для створення її користувачами власних веб-сторінок та бізнес-сторінок. Такі користувачі, створюючи власні веб-сторінки та бізнес-сторінки, наводять дані у добровільному порядку та під власну відповідальність, погоджуючись з політикою конфіденційності Facebook. Дані користувачів (адреса електронної пошти, телефон тощо), що повідомляються під час реєстрації (з метою здійснення авторизації) на веб-сайті http://www/facebook.com/, відомі виключно власнику такого веб-сайту - компанії Facebook, Inc. останній також відомі ІР-адреси та інші ідентифікатори, з використанням яких здійснювався вхід зареєстрованими користувачами (log-файли) до соціальної мережі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що може також слугувати додатковим доказом належності певної веб-сторінки відповідному користувачу.
На веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 створено сторінку з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )(далі -Facebook-сторінка).
На цій Facebook-сторінці міститься форма, для можливості розміщення публікацій (постів) будь-яким користувачем соціальної мережі Facebook. Такі публікації (пости) підлягають розміщенню на цій Facebook-сторінці після модерації (погодження) адміністрацією цієї Facebook-сторінки.
На цій Facebook-сторінці розміщені, зокрема, наступні ідентифікатори -"Константиновка сегодня"; дата створення: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адміністратори:
ОСОБА_15 (персональна ІНФОРМАЦІЯ_2 : ІНФОРМАЦІЯ_2 ),
ІНФОРМАЦІЯ_4 (персональна ІНФОРМАЦІЯ_2 : ІНФОРМАЦІЯ_2 ),
ОСОБА_16 (персональна ІНФОРМАЦІЯ_2 ),
ОСОБА_17 (персональна Facebook-сторінка: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
На Facebook-сторінці користувача з іменем " ОСОБА_17 ", яка з ІНФОРМАЦІЯ_5 є адміністратором зазначеної ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розміщені зокрема, наступні ідентифікатори - рідне місто: ОСОБА_18 .
Враховуючи викладене, власником веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_2 є реєстрант доменного імені facebook.com- компанія Facebook, Inc., якщо інше не визначене умовами договору між останньою та/або отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній.
При цьому, на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 створено ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (а.с.204-207).
Згідно з положеннями статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частин 1, 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено належними, достовірними та достатніми доказами факту належності сторінки у соціальній мережі «Facebook» відповідачці як фізичній особі, а також приналежності їй спірного допису.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Згідно з частиною першою статті 15, частини першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до Статтею 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи а також держава. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім'я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 1 і 2 частини 3ст175 ЦПК України( у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої ).
Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року справа № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України.
Тобто, визначення відповідачів, предмету та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 606/1636/18 (провадження № 61-13833св19) зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову».
Відповідно до довідки ОП «Український мережевий інформаційний центр» від 09 грудня 2021 року № 419/2021-Д зазначено, що власником веб-сайту: https://www.facebook.com/ є реєстрант доменного імені facebook.com- компанія Facebook, Inc., якщо інше не визначене умовами договору між останньою та/або отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній (а.с. 204-207).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власник вебсайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання вебсайту. За відсутності доказів іншого власником вебсайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до вебсайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
Відповідно до частини одинадцятої статті 52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власники вебсайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, зобов'язані розміщувати у вільному доступі на власних вебсайтах та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) таку достовірну інформацію про себе: а) повне ім'я або найменування власника вебсайту та постачальника послуг хостингу; б) повну адресу місця проживання або місцезнаходження власника вебсайту та постачальника послуг хостингу; в) контактну інформацію власника вебсайту та постачальника послуг хостингу, у тому числі адресу електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв'язатися. Фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання, розміщують у вільному доступі на вебсайтах, власниками яких вони є, або в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) контактну інформацію власника вебсайту, передбачену пунктом «в» цієї частини.
Як вбачається з матеріалів справи на веб-сайті http://www/facebook.com/ створено сторінку з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )(далі -Facebook-сторінка).
На цій Facebook-сторінці розміщені, зокрема, наступні ідентифікатори -"Константиновка сегодня"; дата створення: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адміністраторами є чотири особи :
ОСОБА_15 (персональна Facebook-сторінка: ІНФОРМАЦІЯ_2 ),
ІНФОРМАЦІЯ_4 (персональна ІНФОРМАЦІЯ_2 -сторінка: ІНФОРМАЦІЯ_2 ),
ОСОБА_16 (персональна ІНФОРМАЦІЯ_2 ),
ОСОБА_17 (персональна Facebook-сторінка:https://www.facebook.com/profile.php?id= 100003789417875), яка з ІНФОРМАЦІЯ_5 є адміністратором зазначеної Facebook-групи "Константиновка сегодня", розміщені зокрема, наступні ідентифікатори - рідне місто: Костянтинівка.
Власником веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_2 є реєстрант доменного імені facebook.com- компанія Facebook, Inc., якщо інше не визначене умовами договору між останньою та/або отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній. (а.с.204-207).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано роздруківку з інтернет-сторінки з дописом, як зазначено ОСОБА_19 в групі «Константиновка сегодня» соціальної мережі «Фейсбук» (а.с.19-20), скріншоти (знімки екрану монітора) із дописами в групі «Константиновка сегодня» соціальної мережі Фейсбук, як зазначено « ОСОБА_11 » (а.с.106-112) та ОСОБА_10 (а.с.122-126).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Такими чином, наявність спірної інформації, без встановлення її автора, не може вважатись поширенням відповідачем відомостей, які порочать честь, гідність та репутацію.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не підтверджено належними, достовірними та достатніми доказами факту належності сторінки у соціальній мережі «Facebook» відповідачці як фізичній особі, а також приналежності їй спірного допису.
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, через продовження розгляду справи без участі відповідача та третьої особи, належним чином повідомлених про день та місце розгляду справи, оскільки відповідно до ст.. 43 ЦПК України участь у судовому засідання є правом, а не обов'язком учасників справи, явка яких не визнавалася судом обов'язковою.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення по суті позовних вимог, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 грудня 2021 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її винесення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий:
Судді: