справа № 756/5611/19
провадження № 22-ц/824/2749/2023
14 березня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.
при секретарі Кошель К. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» про визнання кредитного договору недійсним, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шипілова Олександра Вікторовича на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2022 року в складі судді Шевчука А. В.,
встановив:
17.04.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона» (далі - ТОВ «ФК «Верона»), посилаючись на ті підстави, що 08.02.2019 о 17 год. 00 хв. у відділенні «ПриватБанку», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 45, працівники цього відділення повідомили їй, що згідно даних офіційного сайту «Українське бюро кредитних історій» остання згідно кредитного договору № 378129 від 03.01.2019 отримала від відповідача кредит на суму 2 000 грн. Даний кредит нібито було надано позивачу на підставі її електронної кредитної заявки.
Стверджувала, що вона не зверталась до ТОВ «ФК «Верона» з проханням надати їй кредит та кредитних коштів від нього не отримувала.
Оскільки кредитний договір №378129 від 03.01.2019 було укладено без вільного волевиявлення позивача, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України просила визнати його недійсним.
05 березня 2020 року між ТОВ «ФК Преміум Актив» (фактор) та ТОВ «ФК «Верона» (клієнт) укладено договір факторингу №152-05/03, відповідно до додатку №1 до якого клієнт відступає фактору права вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №378129 від 03.01.2019, загальна заборгованість 26 244 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27 січня 2021 року ТОВ "ФК "Преміум Актив" залучено до участі в справі в якості третьої особи.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
27.12.2022 представник ОСОБА_1 - адвокат Шипілов О. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2022 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, неправильно оцінив наявні докази, як наслідок, неправильно визначив правовідносини відповідно до встановлених судом обставин.
Свої доводи обґрунтовує тим, що позивачка як на підставу позовних вимог посилалася на те, що кредитний договір не укладала, електронний цифровий підпис не ставила при підписанні договору в електронній формі, а її дані (паспорт та номер мобільного телефону) були використані шахраями.
На підтвердження цього позивачка надала заяву про вчинення кримінального правопорушення з зазначенням обставин злочину, викраденням її телефону та блокування номеру в день укладення договору ( 03.01.2019), витяг з ЄРДР про порушення кримінального провадження, відповідь АТ «А-Банк» щодо відсутності у позивача рахунків та доказу того, що позивач не отримувала коштів за спірним договором. Дані докази свідчать про відсутність волевиявлення позивача в укладенні спірного правочину, а його укладення не відповідало її внутрішній волі. Суд не надав оцінки цим доказам взагалі.
Зазначив, що суд першої інстанції безпідставно вважав, що позивачу належить електронний підпис, яким підписаний спірний правочин.
Спірний кредитний договір укладався шахраями через мережу Інтернет. Про наявність електронного підпису в договорі суд виходив лише з пояснень третьої особи, яка договір не укладала та не надала ідентифікуючих даних електронного цифрового підпису, які б вказували на позивача.
Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» у позивача повинен був бути електронний підпис з одноразовим ідентифікатором або аналог власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін.
Такий електронний підпис в матеріалах справи відсутній і в рішенні не зазначений, а отже свідчить про відсутність волевиявлення позивача щодо укладення спірного правочину та є підставою для визнання правочину недійним у відповідності до вимог ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, де підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
03.02.2023 на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу представника ТОВ «ФК «Преміум Актив» - Журавля К. С., до якого не було надано докази надсилання (надання) копій відзиву іншим учасникам справи ( ч.4 ст.360 ЦПК України), а тому останній не може бути взятий судом до уваги.
Інші учасники справи правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Шипілов О. В. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином .
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що 03 січня 2019 року між сторонами було укладено кредитний договір згідно Заявки-приєднання до Примірного договору, яка була підписана позивачем за допомогою електронного цифрового підпису, що відповідає Закону України «Про електронну комерцію». Кредитний договір містить всі істотні умови, передбачені законодавством України, позивач була ознайомлена зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується електронним цифровим підписом позивача про прийняття пропозиції укласти договір.
Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п.2.3.14 Внутрішніх правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "ФК "Верона", затверджених рішенням Загальних зборів учасників, протокол №7 від 26 липня 2018 року, Товариство не пізніше другого робочого дня з дати погодження клієнтом істотних умов Договору надає фінансовий кредит шляхом безготівкового переказу грошових коштів на вказаний Клієнтом рахунок банківської платіжної картки.
Відповідно до п.п. 1.1.1 розділу І Примірного договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (публічна пропозиція (оферта) ТОВ "ФК "Верона", що є додатком №1 до Внутрішніх правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового лізингу, кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки позичальника на підставі розгляду заявки- приєднання (а.с.110).
Відповідно до наданого ТОВ "ФК "Верона" до відзиву від 17.01.2020 на позовну заяву копії Заявки-приєднання №378129 від 03.01.2019 (графа 8) електронний підпис фізичної особи ОСОБА_1 відсутній. Також відсутнє зазначення рахунку банківської платіжної картки, на які надається кредит (а.с.64 зворот).
На виконання ухвали суду від 19 лютого 2020 року про надання відомостей про отримувача кредитних коштів за кредитним договором №378129 від 03.01.2019, повного номеру банківської картки/рахунку отримувача коштів за вказаним договором, відомостей про банк-емітент, дату, час та номер транзакції (а.с.51), 21.12.20 ТОВ "ФК "Верона" повідомила про неможливість надання вказаних відомостей, оскільки Товариство не є банком-емітетнтом або оператором послуг платіжної інфраструктури. До вказаної відповіді вказаною особою повторно надано копії Заявки-приєднання №378129 від 03.01.2019, але вже з зазначеним електронним підписом клієнта (42558), що викликає сумнів в достовірності вказаного доказу.
Як вбачається з інформаційної довідки ТОВ "Платежи Онлайн" від 10.09.2019 вих. №78/09, на сайті GROSHIVSIM.СОМ через платіжний сервіс "Platon" була проведена успішна транзакція типу "виплата": дата та час проведення транзакції 2019-01-03 09:32; сума транзакції 2 000 грн; номер карти НОМЕР_1 ; банк-емітент AKTSENT BANK; номер транзакції 24650-07344-76368; опис - видача кредиту, договір #378129, код авторизації 195190 (а.с.68).
Відповідно до довідки АТ "АКЦЕНТ-БАНК" від 20.12.2019 №20.1.0.0/7 -20191217/81, відкриті рахунку ОСОБА_1 у вказаному банку відсутні (а.с.89).
Відповідно до довідки АТ "АКЦЕНТ-БАНК" від 25.05.2021 № 70948, ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 25.05.2021 не має відкритих рахунків в АТ "А-Банк". Відкритих рахунків до 25.05.2021 по Клієнту також не знайдено (а.с.89, 178).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 04.01.2019 звернулась до Оболонського управління поліції ГУ НП в м. Києві з заявою про те, що з її номеру телефону невідомі особи спробували здійснити крадіжку грошей з картки (а.с.85).
На підставі заяви ОСОБА_1 від 13.02.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12019100050001119 внесені відомості за частиною першою статті 190 КК України (а.с.246).
Відтак, враховуючи, що грошові кошти за оспорюваним кредитним договором перераховані на банківську картку, яка позивачу не належить, рахунки, відкриті в АТ "АКЦЕНТ-БАНК" у ОСОБА_1 відсутні, за відсутності доказів того, що остання підтвердила при оформленні заявки-приєднання, що вона є власником кредитного рахунку банківської платіжної картки в банківській установі, на який було перераховано кредитні кошти, позивачка з метою захисту своїх прав та інтересів звернулась до правоохоронних органів, колегія суддів дійшла висновку, що оспорений договір не відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Подібний за змістом висновок міститься у постановах Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №757/40209/20, від 30 листопада 2022 року у справі №619/598/21.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання кредитного договору від 03 січня 2019 року N 378129 недійсним.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з ТОВ «ФК «Верона» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шипілова Олександра Вікторовича задовольнити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2022 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» про визнання кредитного договору недійсним задовольнити.
Визнати недійсним кредитний договір від 03 січня 2019 року №378129, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Верона ".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 березня 2023 року.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. А. Семенюк