справа №761/34043/19 Головуючий у І інстанції - Волошин В.О.
апеляційне провадження №22-ц/824/4838/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
23 лютого 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Гуля В.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
за участю секретаря Линок В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі №2-9847/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
У січні 2022р. заявник звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про визнання виконавчого листа №2-9847/10 про стягнення боргу з неї на користь ПАТ КБ «Надра» таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги заявниця обґрунтовувала тим, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2010р. задоволено частково позов ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 02 квітня 2013р. Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2-9847/10 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра».
Постановою Соломянського ВДВС у м. Києві від 04 грудня 2014р. відкрито виконавче провадження №45682152 з примусового виконання виконавчого листа №2-9847/10 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра».
21 квітня 2020р. між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір про відступлення прав вимоги №GL3N415722, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» отримав право вимоги до боржників за кредитним договором №24/П/63/2008-840 від 19 березня 2008р. та набуло право іпотекодержателя за іпотечним договором.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2021р. було замінено сторону стягувача у виконавчих листах №2-9847/10 на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
24 листопада 2021р. між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ТОВ «2Х2 ФІНАНС» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка була передана ПАТ КБ «Надра» в іпотеку в забезпечення виконання умов кредитного договору №24/П/63/2008-840 від 19 березня 2008р.
ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» надав суду першої інстанції пояснення як стягувач, в яких останній повідомив суд, що жодних фінансових та майнових претензій до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не має, проти задоволення вказаної заяви не заперечує.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі №2-9847/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального права при постановленні оскаржуваної ухвали.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує на те, що обов'язок перед стягувачем нею добровільно виконано поза межами виконавчого провадження , що підтверджується наданими нею належними та допустимими доказами, а отже вважає, що наявні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню на підставі ч.2 ст.432 ЦПК України, тобто у спосіб який було обрано нею.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню суд першої інстанції виходив з того, що боржник не позбавлений можливості звернутися до органу ДВС із заявою про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено слідуюче.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2010р. задоволено частково позов ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
02 квітня 2013р. Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2-9847/10 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра».
Постановою Соломянського ВДВС у м. Києві від 04 грудня 2014р. відкрито виконавче провадження №45682152 з примусового виконання виконавчого листа №2-9847/10 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра».
21 квітня 2020р. між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір про відступлення прав вимоги №GL3N415722, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» отримав право вимоги до боржників за кредитним договором №24/П/63/2008-840 від 19 березня 2008р. та набуло право іпотекодержателя за іпотечним договором.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2021р. було замінено сторону стягувача у виконавчих листах №2-9847/10 на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Відповідно до довідки №1/4626 від 22 грудня 2021р., виданої ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», стягувач за виконавчими листами №2-9847/10 жодних фінансових та майнових претензій до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не має.
За положеннями ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018р. у справі № 61-1592св17, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015р., наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
З п.п. 5, 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частинами 2, 3 вказано статті Закону визначено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
У випадках, передбачених п.п. 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Постановою Верховного Суду від 09 вересня 2021р. по справі №824/67/20 передбачено, що державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист, або у зв'язку із визнанням судом, серед іншого, виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. З наведеного вбачається, що визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, і фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, є самостійними підставами для закінчення виконавчого провадження і їх одночасне застосування є неможливим. У зв'язку з цим, закінчення виконавчого провадження з підстави фактичного виконання рішення згідно з виконавчим документом унеможливлює закінчення виконавчого провадження з підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавче провадження не може бути розпочате знову.
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги,а отже вони відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані.
З усього вищенаведеного вбачається, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню оскільки боржник не позбавлений можливості звернутися до органу ДВС із заявою про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник