Головуючий у суді першої інстанції: Попович О. В.
справа №362/2376/22
провадження №33/824/323/2023
16 лютого 2023 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката - Крикунова Дмитра Олександровича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, відповідно до наявної інформації не працює, проживає за адресою : АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року,-
Постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, зі стягненням судового збору в розмірі 496,20 грн. на користь держави.
Згідно із постановою судді, 20 червня 2022 року о 08:54 на А/Д М-05 Київ-Одеса водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Dio 35 без д.н.з. у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки проведено в присутності двох свідків за допомогою приладу Drager Alcotest 7510 ARLM-0198, тест № 510, результат огляду 1,33 ‰, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив пункт 2.9А Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просить її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, вказує, що докази в справі про адміністративне правопорушення зібрані та сам протокол про адміністративне правопорушення складений неуповноваженою на те особою. Окремо зазначає про те що, працівниками поліції не надано йому другого примірника Акту огляду на стан сп'яніння,та зазначає, що не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі. Направлення на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу було складене до проходження тесту №510 приладом Драгер о 9 год. 04 хв. 20 червня 2022 року. Відомості про докази які додаються до протоколу не дають змоги встановити, який саме акт огляду додається до протоколу ( Акт огляду на тимчасового затримання транспортного засобу чи Акт огляду на стан сп'яніння).
Пояснення свідків містять лише відомості про проходження огляду на стан сп'яніння, водночас показання свідків не містить жодної інформації про те, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , був без ДНЗ.
Одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року. В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що вказана постанова була виготовлена та надіслана до ЄДРСР 19 серпня 2022 року, зареєстрована в реєстрі 20 серпня 2022 року, а оприлюднена 22 серпня 2022 року. Вказану постанову суду ОСОБА_1 не отримував , а про її існування дізнався з ЄДРСР та від представника з яким достроково розірвав договір про надання правової допомоги та який не повідомив його про результат розгляду судової справи.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року як такий, що пропущений з поважних причин.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення представник ОСОБА_1 - Крикунова Д.О., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні у зв'язку з наступним.
Відповідно до п. 2.9 "а" ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.9 «А» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, в стані алкогольного сп'яніння, за обставин, викладених у постанові, підтверджується наявними у справі доказами, а саме даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №075226 від 20 червня 2022 року, відповідно до якого 20 червня 2022 року о 08 год.54 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Dio 35 без д.н.з. у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки проведено в присутності двох свідків за допомогою приладу Drager Alcotest 7510 ARLM-0198, тест № 510, результат огляду 1,33 ‰, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив пункт 2.9А Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до цього ж протоколу, ОСОБА_1 було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить його підпис в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1). Пояснення або заперечення ОСОБА_1 в протоколі не писав, що також засвідчив своїм підписом.
Протокол про адміністративне правопорушення був складений уповноваженою на те особою - інспектором взводу 2, роти 2, БПП в м.Біла Церква УПП у Київській обл. ДПП лейтенант поліції Салигою А.В., дії якої ОСОБА_1 оскаржені не були.
Обставини вчиненого правопорушення, що викладені в протоколі, засвідчили своїми поясненнями свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..
З пояснень свідків вбачається, що 20 червня 2022 року вони були запрошені працівниками поліції в якості свідків при обстеженні водія ОСОБА_1 , який був зупинений за керування транспортним засобом HondaDio 35 без д.н.з., в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння. Водій у їх присутності продув прилад "Драгер", який показав 1,33 ‰, від проходження огляду в лікарні водій відмовився.
В акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , водій ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на стан сп'яніння, який проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу "Драгер 6810", результат стану сп'яніння 1,33‰, про що свідчить підпис ОСОБА_1 ..Будь-яких зауважень щодо показників приладу ОСОБА_1 не висловлював (а.с.5).
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що докази зібрані не уповноваженими особами, які на думку апелянта не мали права збирати докази, а саме: не тим поліцейським , який складав протокол про адміністративне правопорушення, не ґрунтується на вимогах закону (КУпАП) або положень інших нормативно правових актів, що регулюють діяльність працівників поліції.
Сам факт невірного зазначення у направленні на огляд водія назви медичного закладу не спростовує висновок суду про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9 "а" ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають.
При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст.279, 280 КУпАП допущено не було, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна