Справа № 752/11255/22
Провадження № 33/824/643/2023
Головуючий в суді першої інстанції: Дідик М.В.
Доповідач: Трясун Ю.Р.
09 лютого 2023 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Александрова Дмитра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 27 вересня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
за участю особи, притягненої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Александрова Д.О.
Постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 27 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 10 липня 2022 року о 12 год. 40 хв., по вул. Лютневій, буд. 10, у м. Києві, керував транспортним засобом «БМВ», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 27 вересня 2022 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За доводами апеляційної скарги, захисник вважає постанову суду незаконною.
Вказує на те, що після зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 спочатку відмовився, однак після того як поліцейські роз'яснили, які правові наслідки відмови від проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння, він одразу ж погодився на огляд і навіть наполягав на огляді з метою підтвердження відсутності у нього будь-якого стану сп'яніння.
Захисник вважає, що фрагмент відеозапису наявний в матеріалах справи, на якому ОСОБА_1 під запис повідомив про свою відмову - єдиний доказ відмови його від проходження огляду, всі інші наявні в матеріалах справи документи не дають підстави вважати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення.
Працівниками поліції було видано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції о 12 год. 55 хв., після чого складено і протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 155775 від 10 липня 2022 року о 13 год. 00 хв.
На думку захисника, такі суперечливі дії поліцейських свідчать про відсутність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, так як передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), видача направлення на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану сп'яніння передбачена лише у разі незгоди водія із результатами огляду поліцейськими.
Також захисник зазначає, що при ухваленні рішення по справі, суд не врахував показання свідків - пасажирів, які їхали в автомобілі з ОСОБА_1 . Наголошує на тому, що показання свідків підтверджують те, на що посилається ОСОБА_1 як на підстави своєї невинуватості, а саме те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння.
Наведене у сукупності, як вважає захисник, свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
На думку апеляційного суду цих вимог закону судом першої інстанції в повній мірі не дотримано.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У своїй апеляційній скарзі захисник зазначає, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та наявним доказам, оскільки висновок суду про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується лише на підставі відеозапису наданого працівниками поліції.
Захисник звертає увагу, що зазначений фрагмент відео з нагрудної камери поліцейського не може слугувати підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки він є неповним та таким, з якого не можливо встановити обставини, на які посилається захисник.
Зазначений відеозапис не є безперервною фіксацією усіх подій з моменту зупинки автомобіля ОСОБА_1 , а відтак на його думку не може слугувати доказом вчинення адміністративного правопорушення, а саме відмови ОСОБА_1 від проходження огляду з метою встановлення стану сп'яніння.
Суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Однак, апеляційний суд вважає, що враховуючи та оцінюючи усі наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції зробив хибний висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки у матеріалах справи достатньо доказів протилежного.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, уразі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Тобто, направлення на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння не видається у разі відмови водія від огляду.
Апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги та вважає, що видане 10 липня 2022 року о 12 год. 55 хв. направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції підтверджує згоду ОСОБА_1 на проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння у медичному закладі.
Оцінюючи протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 155775 складений 10 липня 2022 року о 13 год. 00 хв., апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що протокол є доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки у поясненнях у протоколі ОСОБА_1 не вказав про свою відмову від проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 155775, працівники поліції вказали про приєднання направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що суперечить складу адміністративного правопорушення, а саме відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, до якого притягнуто ОСОБА_2 .
Оцінюючи зафіксовані на відеозаписі обставини, наявні документи в матеріалах справи, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, апеляційний суд вважає, що поліцейські діяли всупереч вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки склавши направлення поліцейський зобов'язаний доставити водія до найближчого закладу охорони здоров'я або надати докази відмови від проходження огляду після складення направлення.
Отже, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження порушення водієм п.2.5 ПДР, і як наслідок, на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таких доказів не отримано під час апеляційного перегляду справи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Презумпція невинуватості розповсюджується також при доведенні винуватості у справах про адміністративні правопорушення.
Враховуючи наведене постанова суду першої інстанції підлягає скасуваннюіз закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу Александрова Д.О. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 27 вересня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р. Трясун