Справа № 347/481/23
Провадження № 1-кп/347/148/23
"23" березня 2023 р. м.Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря с/з ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним № 12023091190000030 від 01.02.2023 року стосовно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Кіровоград, Кіровоградської області, зареєстрований АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, який працює водієм-експедитором ТОВ «Тедіс Україна», не судимий, депутатом не обирався, на утриманні нікого не має
який, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
Так, 21.01.2023 експедитор Товариства з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна», яке є дистриб'ютором тютюнових виробів та супутніх товарів, ОСОБА_4 , здійснюючи свої функціональні обов'язки, зайшов до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_3 , та у якому господарську діяльність здійснює приватний підприємець ОСОБА_5 ..
Під час спілкування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка знаходилась за робочим місцем продавця, ОСОБА_4 передав останній поставлені товари та накладні, відповідно до яких ОСОБА_5 повинна була оплатити ОСОБА_4 , як представнику ТОВ «Тедіс Україна», грошові кошти у сумі 15000 грн.
У подальшому, ОСОБА_5 передала ОСОБА_4 грошові кошти у зазначеній сумі для перерахунку, поклавши їх на прилавок робочого місця продавця, та вийшла до іншого відділу магазину. В зазначений час у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів ОСОБА_5 ..
Після цього, близько 11:00 годині 21.01.2023, ОСОБА_4 , імітуючи здійснення перерахунку переданих йому грошових коштів, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, керуючись корисливими мотивами, спрямованими на таємно викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, в умовах воєнного стану, таємно викрав з прилавку магазину частину грошових коштів, у сумі 1500 гривень, які заховав до лівої кишені своїх штанів.
Коли приватний підприємець ОСОБА_5 повернулась до ОСОБА_4 , останній повідомив їй про недостачу у переданій йому сумі в якості оплати за поставлені товари у розмірі 1500 гривень, у зв'язку із чим ОСОБА_5 передала додатково ОСОБА_4 1500 гривень, та ОСОБА_4 підписав накладну про отримання коштів.
Після вчинення крадіжки грошових коштів ОСОБА_4 покинув приміщення вказаного магазину, а викраденими грошима розпорядився на власний розсуд.
В результаті таємного викрадення чужого майна, а саме грошових коштів у сумі 1500 гривень, вчиненого ОСОБА_4 , приватному підприємцю ОСОБА_5 спричинено майнову шкоду на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину повністю визнав, та пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин. Додатково ствердив, що шкодує про вчинене. Зробив для себе правильні висновки, висловив жаль з приводу вчиненого, запевнив суд що подібного не вчинятиме. Просив його суворо не карати та не позбавляти волі. Поросив вибачення у потерпілої, та відшкодував завдану шкоду.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 , є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні ствердила, що дійсно в неї були викрадені грошові кошти. ОСОБА_4 попросив вибачення у неї. Повернув всю завдану матеріальну шкоду. Претензій до обвинуваченого у потерпілої немає. Просила його суворо не карати, та не позбавляти волі. Переконана, що виправлення обвинуваченого можливе без застосування реального покарання у виді позбавлення волі.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.
Отже, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненій в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують (обтяжують) покарання.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, на обліку у лікарів психіатра та нарколога обвинувачений не перебуває, раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання. За місцем проживання характеризується позитивно, жодних скарг на його поведінку від сусідів не поступало. Проживає разом із дружиною ОСОБА_6 та донькою ОСОБА_7 . Працьовитий, товариський, ввічливий, доброзичливий. Має міцні соціальні зв'язки, бере активну участь у житті житлового кварталу.
Обставинами, що пом'якшують покарання, передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення вперше, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, як на стадії досудового так і на стадії судового розгляду, повне відшкодування завданої шкоди шляхом повернення викраденого майна (коштів).
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, в тому числі встановлені судом обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування реального покарання у вигляді позбавлення волі, та застосування до нього ст. 75 КК України, тобто - звільнення від відбування покарання з випробуванням, що найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід обраний обвинуваченому під час досудового розслідування у виді особистого зобов'язання, залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз відсутні.
Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 349, 368, 371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до п. п. 1, 2 , ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання стосовно ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили - залишити без зміни.
Речові докази, а саме:
- оптичний носій інформації - диск для лазерних систем з відеозаписом з місця події на якому зафіксовано факт вчинення крадіжки - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
В іншій частині вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1