Справа № 342/1305/22
Провадження № 2/342/134/2023
22 березня 2023 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.
секретаря судового засідання Матієк І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,
Позивач ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_2 , в якому просив ухвалити судове рішення, яким визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що в приватного нотаріуса Городенківської державної нотаріальної контори заведена спадкова справа № 190/2022, згідно заяви позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.01.2016 після смерті мами - ОСОБА_3 , 1949 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на все належне їй майно, а саме: дві земельні ділянки (паї) та будинковолодіння АДРЕСА_1 . 30 листопада 2022 року на частину спадкового майна (земельні ділянки (паї) нотаріусом видано відповідні свідоцтва про право на спадщину за заповітом. У видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_3 нотаріусом відмовлено, про що 12 липня 2022 року видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Причиною такого рішення стала відсутність правовстановлюючого документу на померлого та реєстрація спадкового будинковолодіння, як колгоспного двору, що позбавляє нотаріуса можливості визначити конкретну частку спадкодавця. Спадкове будинковолодіння АДРЕСА_1 побудоване батьками позивача в 60-их роках. Батько ОСОБА_4 , 1944 року народження помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , мама ОСОБА_3 , 1949 року народження померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно записів по-господарських книг сільської ради спадкове будинковолодіння відноситься до колгоспного типу. Згідно архівних даних Коломийського ОКП «МБТІ» право власності на будинок не зареєстровано. Уже після смерті тата, 13.10.2009 рішенням виконавчого комітету Чортовецької сільської ради № 42 вирішено оформити право власності на вказаний житловий будинок 1960 року побудови у бувшому колгоспному дворі за мамою позивача - ОСОБА_3 та позивачем - ОСОБА_1 , однак ними не вчинено жодних дій. Станом на 15.04.1991 в спадковому господарстві проживали та були зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , голова двору, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадкодавець, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , позивач. ОСОБА_1 бажає реалізувати своє право на спадщину за заповітом і фактично прийняв її. Догляд та поховання батьків проводив позивач, на даний час виготовив технічну документацію на будинок за власні кошти, обробляє земельну ділянку та сплачує земельний податок, доглядає господарку, тощо. Однак, позивач не може належним чином реалізувати своє спадкове право через обставини, вказані в Постанові нотаріуса. Все це змушує ОСОБА_1 звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - на будинковолодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 . Спору щодо спадкового майна немає.
Учасники справи в судове засідання 22.03.2023 не з'явилися.
Представник позивача - адвокат У.М. Бундзяк подала до суду заяву про розгляд справи без позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду заяву про розгляд справи без нього. Позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Ч.3 ст.211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої цієї статті).
Згідно статті 328 ЦК України - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 41 Конституцією України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно даних ОКП «КМБТІ» станом на 31.12.2012 р. свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке знаходиться в АДРЕСА_3 не зареєстровано, що доводиться копією інформації про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно згідно архівних даних, наданою ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації».
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №317133818 від 08.12.2022 стверджується, що відомості про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на житловий будинок АДРЕСА_1 , відсутні.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
Житловий будинок по АДРЕСА_1 , розміщений на земельній ділянці, площею 0,23 га, що доводиться довідкою № 11 від 18.01.2023, виданою Чортовецьким старостинським округом Городенківської міської ради.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення», яка втратила чинність 30 грудня 2004 року, було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, при цьому введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності, збудованих до 05 серпня 1992 року, не передбачалося.
Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).
У частині третій статті 12, частині першій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною другою статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_4 встановлено, що житловий будинок споруджено в 1960 році, господарські будівлі та споруди - в 1960, 1965, 1978, 1980 році.
Згідно Звіту житлового будинку з надвірними спорудами, складеного ЕТ-ВО "Придністров'я" на підставі договору № 165 від 01.07.2022, ринкова вартість житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 станом на 04.07.2022 становить - 80300 грн.
Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Цими Вказівками передбачено, що суспільна група господарства визначалась сільською радою залежно від роду занять голови господарства (сім'ї).
Згідно ксерокопій погосподарських книг, виданих Чортовецьким старостинським округом Городенківської міської ради, в господарстві в с. Чортовець (с.Назаренкове) вул. Горького, суспільна група якого - «колгосники», проживали:
-за 1958-1960 роки - ОСОБА_5 , 1920 року народження, голова сім'ї, місце роботи - колгосп ім. Назаренка, ОСОБА_6 , 1945 року народження, дочка, ОСОБА_7 , 1949 року народження, дочка, ОСОБА_8 , 1936 року народження, патронат, ОСОБА_9 , 1958 року народження, сестри дочка;
-за 1967-1969 роки - ОСОБА_5 , 1920 року народження, голова сім'ї, місце роботи - колгосп ім. Назаренка, ОСОБА_10 , 1949 року народження, дочка, ОСОБА_4 , 1944 року народження, зять, ОСОБА_2 , 1969 року народження, внук;
-за 1971-1973 роки - ОСОБА_5 , 1920 року народження, голова сім'ї, місце роботи - колгосп ім. Назаренка, ОСОБА_3 , 1949 року народження, дочка, ОСОБА_4 , 1944 року народження, зять, ОСОБА_2 , 1969 року народження, внук;
-за 1974-1976 роки - ОСОБА_5 , 1920 року народження, голова сім'ї, ОСОБА_3 , 1949 року народження, дочка, ОСОБА_4 , 1944 року народження, зять, ОСОБА_2 , 1969 року народження, внук, ОСОБА_1 , 1975 року народження, внук;
-за 1977-1979 роки - ОСОБА_5 , 1920 року народження, голова сім'ї, ОСОБА_3 , 1949 року народження, дочка, ОСОБА_4 , 1944 року народження, зять, ОСОБА_2 , 1969 року народження, внук, ОСОБА_1 , 1975 року народження, внук;
-за 1980-1990 роки - ОСОБА_5 , 1920 року народження, голова сім'ї, ОСОБА_3 , 1949 року народження, дочка, ОСОБА_4 , 1944 року народження, зять, ОСОБА_2 , 1969 року народження, внук, ОСОБА_1 , 1975 року народження, внук;
-за 1991-1995 роки - ОСОБА_5 , 1920 року народження, голова сім'ї, ОСОБА_3 , 1949 року народження, дочка, ОСОБА_4 , 1944 року народження, зять, ОСОБА_2 , 1969 року народження, внук, вибув в 1991 році, ОСОБА_1 , 1975 року народження, внук, вибув в 1993 році в Укр. Армію, повернувся 24.12.1994.
Згідно ксерокопій погосподарських книг, виданих Чортовецьким старостинським округом Городенківської міської ради, в господарстві в АДРЕСА_3 , суспільна група якого - «колективне с/г підприємство», проживали:
-за 1996-2000 роки - ОСОБА_4 , 1944 року народження, голова сім'ї, ОСОБА_3 , 1949 року народження, дружина, ОСОБА_2 , 1969 року народження, син, ОСОБА_1 , 1975 року народження, син, вибув;
-за 2001-2005 роки - ОСОБА_4 , 1944 року народження, голова сім'ї, помер 2001 р., ОСОБА_3 , 1949 року народження, дружина, ОСОБА_2 , 1969 року народження, син, ОСОБА_1 , 1975 року народження, син, вибув 04.2001 р. м. Івано-Франківськ;
-за 2006-2021 роки - ОСОБА_3 , 1949 року народження, голова домогосподарства, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Назва АДРЕСА_3 , змінена із АДРЕСА_5 ; 06.12.1976 р. Указом Президії Верховної Ради Української РСР за № 1514-IX село ОСОБА_11 переіменовано на село Назаренкове та 11.06.1996 р. постановою Президії Верховної Ради України за № 3278-XII село Назаренкове переіменовано на село Чортовець та змінено назву Назаренківської сільської ради на Чортовецьку сільську раду, що стверджується довідкою Городенківської міської ради № 882 від 05.12.2022.
У зв'язку із набранням чинності Закону України «Про власність», з 15 квітня 1991 року колгоспні двори припинили своє існування, а правовідносини щодо майна колгоспного двору змінилися, оскільки належне на праві сумісної власності майно колгоспного двору трансформувалося у спільну часткову власність колишніх членів колгоспного двору.
За ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.
Отже, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Колгоспні двори, виникнення та існування яких пов'язувалося зі спільним вкладом у створення даного майна членами колгоспного двору, належали до спільної сумісної власності членів колгоспного двору.
У домогосподарстві - колгоспному дворі за адресою АДРЕСА_3 станом на 15.04.1991 були зареєстровані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , голова двору, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дружина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , син, що доводиться довідкою Городенківської міської ради № 879 від 05.12.2022.
ОСОБА_5 , 1920 року народження, яка була головою сім'ї, як слідує з ксерокопій по господарських книг, та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , належало право на частку в майні колгоспного двору.
Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності по частині належав колишнім членам колгоспного двору- ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .
Згідно статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті «г» пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила статті 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Колишній член колгоспного двору ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 в с. Чортовець Городенківського району Івано-Франківської області, що доводиться копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 26.11.1991.Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.
Оскільки ОСОБА_5 померла до 1 січня 2004 року, застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 р. Згідно з ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР). Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Згідно ст.526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Відповідно до ст.525 згаданого кодексу часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Згідно ст. 560 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.
Як слідує із ксерокопій погосподарських книг за 1991-1995 р.р., виданих Чортовецьким старостинським округом Городенківської міської ради, спадкоємцем першої черги за законом спадкодавця ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину після її смерті, вступила в управління та володіння спадковим майном є її дочка ОСОБА_12 .
Повідомленням Городенківської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області № 191/01-16 від 23.02.2023 та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 71579347 від 23.02.2023, стверджується, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , не заведена.
Як встановлено, ОСОБА_3 успадкувала після смерті матері ОСОБА_5 1/4 частину житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю як колишньому члену колгоспного двору, однак не оформлено документи про спадкування.
Колишній член колгоспного двору ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Чортовець Городенківського району Івано-Франківської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть 23.06.2001 року складено запис за № 29, що доводиться копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 23.06.2001. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 29 від 23.06.2001, на час смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_3 , разом із дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що доводиться довідкою Городенківської міської ради № 880 від 05.12.2022.
ОСОБА_4 , 1944 року народження та ОСОБА_12 , 1949 року народження були подружжям, одружилися 30 січня 1969 року, відповідний запис за № 5 від 30.01.1969, що доводиться копією свідоцтва про одруження серія НОМЕР_3 , виданого 30.01.1969.
Судом встановлено, що спадкоємцем першої черги за законом спадкодавця ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після його смерті, вступила в управління та володіння спадковим майном є його дружина ОСОБА_3 .
На виконання ухвали суду Городенківська державна нотаріальна контора Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надала суду належним чином засвідчену копію спадкової справи № 92/2008 (номер у Спадковому реєстрі 43955499), заведеної після смерті ОСОБА_4 , з якої вбачається, що спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті чоловіка. 05.02.2008 державним нотаріусом їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай).
Як встановлено, ОСОБА_3 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_4 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю як колишньому члену колгоспного двору, однак не оформлено документи про спадкування.
Згідно ст. 1233 ЦК України - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини (ч. 2 ст. 1236 ЦК України).
За заповітом, посвідченим 21.01.2016 секретарем виконкому Чортовецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, та зареєстрованим в реєстрі за № 9, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження, яким житловий будинок з усіма господарськими спорудами та земельними ділянками (городами), що належать до нього за адресою АДРЕСА_3 , грошові заощадження, земельні ділянки (паї) за державними актами на її ім'я: серія ЯЖ № 572440, серія ЯЖ № 564938 заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; земельні ділянки (паї) за державними актами на її ім'я: серія ЯЖ № 557253, серія ЯЖ № 557252, серія ЯЖ № 561197, заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Колишній член колгоспного двору ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чортовець Городенківського району Івано-Франківської області, про що 13 березня 2020 року складено відповідний актовий запис № 13, що доводиться копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 від 13 березня 2020 року. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядуваннязаяви про прийняття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.
Судом встановлено, що спадкоємцями за заповітом ОСОБА_3 є ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 71 від 13.03.2020, на час смерті була зареєстрована та проживала одна в АДРЕСА_3 , що доводиться довідкою Городенківської міської ради № 881 від 05.12.2022.
На виконання ухвали суду Городенківська державна нотаріальна контора Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надала суду належним чином засвідчену копію спадкової справи № 190/2022 (номер у Спадковому реєстрі 66007059), заведеної після смерті ОСОБА_3 , з якої вбачається, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 (позивач) прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , так як 23.06.2020 (протягом встановленого статтею 1270 ЦК України строку) подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом.
Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст.1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Позивачу ОСОБА_1 30.11.2022 державним нотаріусом видано 2 (два) свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані в реєстрі за № 1490 (номер у Спадковому реєстрі № 69983479), № 1491 (номер у Спадковому реєстрі № 69983480), на: земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,1521 га, 1,3253 га, розташовані на території Чортовецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, що належали спадкодавцю ОСОБА_3 , на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 564938, серія ЯЖ № 572440.
Відповідачу ОСОБА_2 30.11.2022 державним нотаріусом видано 3 (три) свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані в реєстрі за № 1487 (номер у Спадковому реєстрі № 69983470), № 1488 (номер у Спадковому реєстрі № 69983472), № 1489 (номер у Спадковому реєстрі № 69983473) на: земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,2500 га, 0,6733 га, 0,4229 га, розташовані на території Чортовецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, що належали спадкодавцю ОСОБА_3 , на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 557253, серія ЯЖ № 557252, серія ЯЖ № 561197.
До складу спадщини ОСОБА_3 входить також 3/4 частини житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 : 1/4 частина даного житлового господарства належала спадкодавцю як колишньому члену колгоспного двору, 1/4 частина успадкована нею після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , 1/4 частина успадкована нею після смерті чоловікаОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак не оформлено документи про спадкування.
При зверненні ОСОБА_1 до державного нотаріуса Городенківської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Капріян С.В. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , нотаріус відмовила у зв'язку з ненаданням позивачем необхідного для видачі свідоцтва про право на спадщину документа, що підтверджує право власності ОСОБА_3 на вищезгаданий житловий будинок, що доводиться копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 582/02-31 від 12.07.2022.
В матеріалах справи міститься копія Рішення виконавчого комітету Чортовецької сільської ради «Про оформлення права власності на житловий будинок в АДРЕСА_3 громадянці ОСОБА_3 » № 52 від 13 жовтня 2009 року, яким вирішено: оформити право власності на житловий будинок 1960 року побудови у бувшому колгоспному дворі в АДРЕСА_3 за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , головою двору та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , сином; зареєструвати дане рішення в Коломийському МБТІ та отримати свідоцтва про право власності.
Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно» (що діяв на момент прийняття виконавчим комітетом Чортовецької сільської ради Рішення № 52 від 13 жовтня 2009 року) установлено, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації , створеними до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 N 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Згідно п.1.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Однак, як слідує із інформації про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно згідно архівних даних, наданої ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», згідно даних ОКП «КМБТІ» станом на 31.12.2012 р. свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке знаходиться в АДРЕСА_3 не зареєстровано. Також відсутні відомості про реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, що доводиться Інформацією №317133818 від 08.12.2022.
Відповідно до положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.
Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку.
Для набуття права власності в установленому законом порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.
Як вбачається із роз'яснень ч.ч.2, 3 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 ,якому як колишньому члену колгоспного двору належить 1/4 частина житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_3 , фактично став власником ще 3/4 частин вищезгаданого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, користується ними. Однак, через відсутність правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності спадкодавця на спадковий житловий будинок, та його реєстрацію як колгоспного двору, позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, - визначено ч.3 ст. 1296 ЦК України.
Таким чином суд, належно оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що факти, викладені позивачем в позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог є достовірними, і сумніву не викликають, також не встановлено неправомірності набуття позивачем права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , визнання права власності не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
При винесенні рішення судом враховується те, що відповідно до вимог Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 територія колишнього Городенківського району Івано-Франківської області на даний час відноситься до Коломийського району Івано-Франківської області.
На підставі ст.ст. 120, 123, 563, 524, 529, 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 316, 317, 325, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1268-1270, 1296-1297 ЦК України, керуючись ст.ст. 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати заОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Місце проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .
Місце проживання відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_6 .
Судове рішення складено 22.03.2023.
Суддя: Федів Л. М.