Справа № 22- 1535/2006 р Головуючий по першій інстанції
Категорія: спори з договорів дарування Пироженко С А.
Головуючий в апеляційній інстанції Корнієнко Н.В.
УХВАЛА іменем України
27 липня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Корнієнко Н.В., Качана О.В.
при секретарі Шанауріній І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 20 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання договору дарування
будинковолодіння недійсним, -
встановила:
Позивачка ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2про визнання договору дарування будинковолодіння недійсним.
Свої вимоги мотивує тим, що 2.02.1996 року начебто був укладений між нею та відповідачкою договір дарування 11/25 частини домоволодіння АДРЕСА_1в м.Черкаси. Вважає, що вона цього не робила, її ввели в оману, скориставшись тим, що вона людина похилого віку, юридично необізнана і не може розуміти тих дій з боку відповідачки, які стосуються заключення договору.
17 травня 2005 року позивачкою ОСОБА_1було зроблено заповіт належної їй 1/2 частину вказаного жилого будинку на ім'я ОСОБА_3, яка теж є рідною дочкою позивачки і її доглядає.
Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 20 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, позивачка ОСОБА_1подала апеляційну скаргу, де просить його скасувати і постановити нове рішення , яким задовольнити її позовні вимоги про визнання договору дарування будинковолодіння недійсним.. Вважає, що рішення суду є неправильним, оскільки наміру укладати договір дарування на відповідачку в неї не було.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи, колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції зібрав досить доказів для вирішення справи по суті, висновки суду в цілому відповідають вимогам закону.
Як встановлено в судовому засіданні, 2.02.1996 року був укладений між позивачкою ОСОБА_1та відповідачкою договір дарування 11/25 частини домоволодіння АДРЕСА_1в м.Черкаси.
Договір був укладений в присутності нотаріуса, дієздатність осіб була перевірена, позивачці роз'яснювалися права та обов'язки, що випливають з договору дарування.
17 травня 2005 року позивачкою ОСОБА_1було зроблено заповіт належної їй 1/2 частину вказаного жилого будинку на ім'я ОСОБА_3, яка теж є рідною дочкою позивачки і її доглядає.
Підставою недійсності договору позивачка називає ту, що відповідачка обманним шляхом забрала в неї частину будинку, повівши до нотаріуса підписати рішення суду, а підсунула договір дарування.
Такі її доводи спростовуються показами свідка ОСОБА_4., яка є приватним нотаріусом і яка оформляла даний договір, пояснивши, що при посвідченні договору роз'яснюється наслідки його укладання і якщо старенька людина, то навіть намагається відмовити від укладання. В підтвердження того, що їй все роз'яснено, позивачка написала слово «дарую" і не розуміти своїх дій вона не могла. Тільки переконавшись в тому що сторони по договору розуміють значення своїх дій, договір посвідчується.
На думку колегії, при розгляді справи суд вірно прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки договір дарування укладається без будь-яких умов і подароване майно переходить обдарованому з моменту посвідчення договору, не зобов'язуючи при цьому на вчинення будь-яких дій. Вірним є і той висновок суду, що в даному випадку не встановлено, що дії зі сторони відповідачки були спрямовані на обман позивачки.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, як підстави для скасування постанови, передбачені ст.ст.309,311 ЦПК України.
Суд першої інстанції правильно встановив дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам і з дотриманням вимог матеріального і процесуального закону постановив оскаржуване рішення.
Керуючись ст. ст. 303,307,308,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 20 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання договору дарування будинковолодіння недійсним, залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох
місяців з дня проголошення.