Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
23 березня 2023 р. №520/11326/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати нечинним та скасувати висновок від 06 вересня 2022 року Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби у поліції. 2. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області скласти та затвердити висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби у поліції.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Відповідачем протиправно відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, з причин пропуску шести місячного строку з моменту звільнення до моменту встановлення інвалідності. Позивач вказує, що після звільнення зі служби в поліції, він був позбавлений права на встановлення інвалідності по причині ведення активних бойових дій на території міста Харкова та Харківської області, тобто від причин, які від нього не залежать. Однак, як тільки запрацювали відповідні медичні установи та розпочали приймати пацієнтів, Позивач продовжив обстеження. Ухвалою суду від 19.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження в зазначеній справі. Копія ухвали по справі була надіслана сторонам та отримана ними.
Відповідач, 03.02.2023 до суду надав відзив на позовну заяву, згідно з яким останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих мотивів, що від моменту звільнення (16.11.2021 року) до визначення позивачу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції (довідка МСЕК № 12 ААБ № 326684 ОСОБА_1 02.08.2022 року встановлено IIІ групу інвалідності) пройшло більше шести місяців, то ГУНП в Харківської області правомірно прийнято висновок про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 15 листопада 2021 року Наказом № 729 ГУНП в Харківській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції Богодухівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, з 16 листопада 2021 року звільнено за п.2 ч.1 ст. 77 Закону України « Про національну поліцію» ( через хворобу).
В наказі підставою звільнення вказано: рапорт ОСОБА_2 від 29.10.2021 року , свідоцтво про хворобу від 22.10.2021 року № 30, видане госпітальною медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області.
Відповідно до Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 052404, ОСОБА_1 з 04.01.2022 року визначено 25% ступінь втрати професійної працездатності . Причина втрати професійної працездатності - Захворювання, так, пов'язані з проходженням служби в поліції, відповідно до свідоцтва про хворобу №244 від 22 вересня 2021 року. Дата наступного огляду - 31 січня 2022 року. Відповідно до Виписки з медичної карти амбулаторного хворого №116 та 9.2455 , ОСОБА_1 перебував на стаціонарі з 04 лютого 2022року по 14 лютого 2022 року, та з 15 лютого по 24 лютого 2022року, відповідно. 25 липня 2022 року ОСОБА_3 надано направлення на медико-соціальну експертну комісію (MCEK) №65. 02 серпня 2022 року Позивачу встановлено III групу інвалідності та ступеня втрати працездатності на рівні 40% , внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 02 серпня 2022 року серії 12AAB №326684. В подальшому на підставі встановлення позивачу III групи інвалідності після звільнення з ГУНП в Харківській області, останній, 15.08.2022 звернувся із заявою до ГУНП в Харківській області про отримання одноразової грошової допомоги не підставі ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» .
Листом № 1696/119/05/29-2022 від 08.09.2022 ГУНП в Харківській області відмовлено позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги що передбачена ч. 1 ст. 97 Закону України № 580- VIII, у зв'язку із тим, що третя група інвалідності позивачу була встановлена через 8 місяців та 16 днів, а не як передбачено в ч. 1 ст. 97 Закону України № 580- VIII. Не погоджуючись з вказаною відмовою Позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію». За приписами п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Частиною 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: 1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин; 2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції; 3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності; 6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності. Відповідно до пп. "В" п.4 ч.1 ст. 99 Закону України "Про Національну поліцію", розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності: в) III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату. Стаття 101 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає вичерпні підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме: якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги. Згідно частин 1, 6 статті 100 Закону України "Про Національну поліцію", визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 2 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію").
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року № 163/28293 (далі - Порядок № 4), яким визначається механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 передбачено, що днем виникнення права на отримання ОГД є: 1) у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; 2) у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії; 3) у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
Підпунктом 4 пункту 4 Розділу І Порядку № 4 передбачено призначення ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського: пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.
Як передбачено пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 4, ОГД у разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України Про Національну поліцію, особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону. Передумовою виплати одноразової грошової допомоги є дотримання певної процедури та послідовності.
Положеннями Розділу ІІІ цього Порядку передбачено, що посадові особи органів поліції, закладів освіти у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги (пункт 2).
Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до органів державної влади (далі - останнім місцем проходження служби). У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи (пункт 3). Відповідно до пункту 5 Розділу ІІІ Порядку № 4 для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формами, визначеними МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов'язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Отже, одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка за встановленою процедурою призначається і виплачується особам, які на підставі закону мають право на її отримання.
Судом встановлено, що за висновками викладеним в листі № 1696/119/05/29-2022 від 08.09.2022 позивачу було відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності через хворобу, пов'язану з проходженням ним служби в поліції, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку, встановленого пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію".
Відповідачем вказано, що позивач буз звільнений з лав Національної поліції на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 15.11.2021 № 729 о/с за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України № 580-VIII з 16.11.2021, а третя група інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби позивачу була визначена 02.08.2022, тобто через 8 місяців та 16 днів.
Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного висновку, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. В контексті спірних правовідносин зазначене положення Закону застосовується виключно за наявності трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення): 1) інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції; 2) інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; 3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції. За правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду, зокрема, від 22.01.2019 в справі №2340/2663/18, від 19.09.2018 в справі №373/1188/16-а, від 22.01.2019 в справі №2340/2663/18, відповідно до змісту пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580-VІІІ підстава звільнення поліцейського зі служби в поліції (внаслідок захворювання, поранення, які пов'язані з проходженням служби) є обов'язковою умовою призначення одноразової грошової допомоги.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судовим розглядом, 04.01.2022 року позивачу визначено 25% ступінь втрати професійної працездатності . Причина втрати професійної працездатності - Захворювання, так, пов'язані з проходженням служби в поліції, відповідно до свідоцтва про хворобу №244 від 22 вересня 2021 року. Дата наступного огляду - 31 січня 2022 року.
Відповідно до Виписки з медичної карти амбулаторного хворого №116 та 9.2455, ОСОБА_1 перебував на стаціонарі з 04 лютого 2022року по 14 лютого 2022 року, та з 15 лютого по 24 лютого 2022 року, відповідно. Тобто, виходячи з наведених документів, позивач одразу розпочав лікування та обстеження, підготовку всіх необхідних документів, для отримання групи інвалідності.
В обґрунтування пропуску строку звернення позивач вказав, що у зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації 24 лютого 2022 року на територію України, та ведення активних бойових дій на території міста Харкова та Харківської області він не міг продовжувати обстеження для отримання відповідної групи інвалідності, з непередбачуваних обставин та лише на початку червня 2022 року, ОСОБА_3 зміг знову продовжити обстеження та лікування, що підтверджується виписками з медичних карт наявними в матеріалах справи. Суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Так, Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.
Відповідачем в відзиві на позовну підтверджено, що КЗОЗ "ОЦМСЕ" з 01.03.2022 по 23.03.2022 знаходився в режимі простою у зв'язку з оголошеним на території України воєнного стану з 24.02.2022 на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022. Огляди комісіями МСЕК не проводились. З 24.03.2022 розпочато роботу МСЕК по огляду хворих. Отже, оскільки позивача звільнено зі служби в поліції з 16 листопада 2021 року, з 04.01.2022 йому визначено 25% ступінь втрати професійної працездатності та визначено дату наступного огляду - 31 січня 2022 року та з 04 лютого 2022 року по 14 лютого 2022 року, та з 15 лютого по 24 лютого 2022 року перебував на стаціонарі, то суд приходить до висновку, що він вчиняв активні дії, спрямовані на встановлення йому групи інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в поліції, в законодавчо визначені строки (шість місяців з моменту звільнення).
При цьому дооформлення відповідних документів, направлення лікарем на МСЕК документів щодо встановлення позивачу інвалідності після спливу шестимісячного строку з моменту звільнення зі служби було пов'язано з введенням з 24 лютого 2022 року воєнного стану на всій території України згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, що на переконання суду, вплинуло на своєчасне завершення процедури встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності 02.08.2022 року.
За таких підстав, суд приходить до висновку, позивач був позбавлений права звернутись до МСЕК для встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.
Верховний Суд в постанові від 13 грудня 2019 року по справі №2040/6159/18 (провадження №К/9901/1557/19) дійшов висновку, що така обставина як встановлення інвалідності понад шестимісячний строк з моменту звільнення, не може слугувати підставою для відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність була встановлена поза межами строку, визначеного положеннями статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» не з вини позивача.
Крім того, в поставові від 15 лютого 2022 року по справі №580/3295/20 (адміністративне провадження № К/9901/24952/21) Верховний Суд звернув увагу на те, що встановлення законодавцем обмеженого строку є однією з умов дисциплінування фізичних осіб як учасників публічно-правових відносин при реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги. У випадку пропуску такого строку виключними підставами для визнання судом поважними причин такого пропуску може бути лише наявність об'єктивно непереборних обставин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас, це не означає, що зі збігом цього строку особа безумовно втрачає соціальні гарантії, які надані їй Законом, зокрема можливість реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у виключних випадках із застосуванням судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову). Вказана позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13 грудня 2019 року по справі №2040/6159/18 та від 15 лютого 2022 року по справі №580/3295/20, враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що зазначена ГУ НП в Харківській області обставина (встановлення інвалідності (02.08.2022) понад шестимісячний строк з моменту звільнення) не може слугувати підставою для відмови позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність була встановлена поза межами строку, визначеного пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про національну поліцію» не з вини позивача, а у зв'язку з виникненням обставин (ведення Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року воєнного стану на території України, який діє на теперішній час), які не залежали від волі позивача. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування висновку від 08.09.2022 року Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби у поліції. Також суд зауважує, що відповідно до позовних вимог, позивач просить скасувати висновок від 06.09.2022, однак судовим розглядом встановлено, що відмовлено у призначенні та виплаті ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби у поліції висновком Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08.09.2022 року, таким чином підлягає скасуванню висновок саме від 08.09.2022, оскільки ним порушені права позивача.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Головне управління Національної поліції в Харківській області скласти та затвердити висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби у поліції, суд зазначає наступне. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.
Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення. Отже, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.
З урахуванням вищевикладеного та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання Головне управління Національної поліції в Харківській області повторно розглянути заяву від 15.08.2022 ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийняття висновку від 08 вересня 2022 року щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби у поліції, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок від 08 вересня 2022 року Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби у поліції. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області повторно розглянути заяву від 15.08.2022 ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 23.03.2023 року.
Суддя Бідонько А.В.