вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2563/22
за позовом Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Рудиківська, 49)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)
2. Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” (08150, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, 178)
про визнання права та зобов'язання вчинити певні дії,
Суддя В.М. Бабкіна
секретар судового засідання: Ковальчук С.О.
Представники сторін:
від позивача: Ревенко О.В. (довіреність № 153/22 від 22.11.2022 р.; свідоцтво МК № 001212 від 28.08.2017 р.);
від відповідача 1: Будник К.А. (довіреність № 12-12/2022 від 12.12.2022 р., свідоцтво КВ № 000151 від 10.04.2018 р.);
від відповідача 2: Волощук П.Ю. (довіреність № 01Др-260-1222 від 21.12.2022 р., свідоцтво ХМ № 000081 від 12.07.2017 р.).
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” та до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” про визнання права та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.02.2023 р. підготовче засідання у справі було відкладено на 16.03.2023 р.
13.03.2023 р. до Господарського суду Київської області електронною поштою від представника ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” надійшли письмові пояснення щодо зміненого предмету позову б/н від 13.03.2023 р. (вх. № 4819/23 від 13.03.2023 р.), за змістом яких відповідач 1 зазначав, що позивачем були обрані неефективні способи захисту, з огляду на таке.
Пунктом 7 Положення № 222 від 06.03.2022 р. «Про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, передбачено, що природний газ постачається постачальником «останньої надії» лише споживачам, які внесені до Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України, який затверджується Міністерством енергетики України. Наказом № 445 від 30.12.2022 р. Міністерство енергетики України визнало такими, що втратили чинність накази від 14.11.2022 р. № 385, від 21.11.2022 р. № 385, якими Трипільську ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» було включено до Переліку, тобто з 30.12.2022 р. на Трипільську ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» не розповсюджується дія пункту 7 Положення № 222. Відтак, враховуючи, що ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» просить суд визнати право на споживання природного газу для Трипільської ТЕС у постачальника «останньої надії» з 30.10.2022 р. відповідно до Положення № 222, та той факт, що з 30.12.2022 р. Трипільська ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» втратила таке право, то визнання права на споживання природного газу відповідно до Положення № 222 у постачальника «останньої надії» можливо лише у період з 30.10.2022 р. до 30.12.2022 р.
Також відповідач 1 зазначав, що ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» звернулося до суду з позовом у даній справі 06.12.2022 р., а 06.02.2023 р., звернувшись до суду із заявою про зміну предмету позову, ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» змінило свої вимоги у справі на визнання права на споживання природного газу для Трипільської ТЕС саме у відповідності до Положення № 222. Відповідно до висновків Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, що викладені у постанові від 14.06.2019 р. у справі № 910/6642/18, якщо позивачем заявлено вимогу визнати за ним право на споживання природного газу, який вже спожито і його не існує в природі, така вимога є вимогою про встановлення юридичного факту, а тому не підлягає задоволенню у господарському процесі. Отже, звертаючись у лютому 2023 року до суду з вимогою про визнання права на споживання природного газу у період з 30.10.2022 р. по 30.12.2022 р., ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» заявлено вимогу визнати право на використання природного газу, який вже спожито і його не існує в природі, тобто така вимога є вимогою про встановлення юридичного факту, а тому не підлягає задоволенню у господарському процесі та є неефективним способом захисту. На переконання відповідача 1, така вимога могла б вважатися належним способом захисту лише за умови звернення з такою вимогою на початку або до початку спірного періоду, тобто у жовтні 2022 року. Оскільки, ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» підтверджує, що ним вже спожито природний газ у певному періоді, то суть даного спору полягає виключно у тому, щоб визнати відібраний газ таким, що відбирався з ресурсу ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”.
При цьому, за твердженням відповідача 1, оскільки 30.12.2022 р. ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» втратило право на відбір природного газу для Трипільської ТЕС у постачальника «останньої надії» на підставі Положення № 222, то вимога щодо зобов'язання ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, як постачальника «останньої надії», на якого покладені спеціальні обов'язки, постачати природний газ Трипільській ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» у відповідності до Положення № 222, направлена на зобов'язання постачати природний газ у минулому, тобто з 30.10.2022 р. по 30.12.2022 р. Таким чином, вимога про зобов'язання ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, як постачальника «останньої надії», на якого покладені спеціальні обов'язки, постачати природний газ Трипільській ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» у відповідності до Положення № 222, тобто з 30.10.2022 р. по 30.12.2022 р. є неефективною, оскільки постачання природного газу у минулому є неможливим, а механізм виконання такого рішення відсутній. Водночас, вимога про зобов'язання ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” виконувати умови Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» є похідною від вимоги про зобов'язання постачати природний газ у відповідності до Положення № 222, а тому так само є неефективною, оскільки направлена на постачання природного газу у минулому. Водночас, ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» не доведено наявність у ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” прямого законодавчого обов'язку щодо виконання Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» у спірний період.
Окрім того, вимога ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» про зобов'язання ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” вчинити дії щодо включення товариства до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» в інформаційній платформі також є неналежним способом захисту, оскільки включення споживачів до реєстру постачальника «останньої надії» здійснюється автоматично, а для ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” відсутній механізм виконання такої вимоги. При цьому, включення до Реєстру споживачів постачальника можливо лише у періоді у майбутньому, оскільки відповідно до пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС включення до Реєстру здійснюється у розрахунковому періоді, а відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС розрахунковим періодом є газова доба та/або газовий місяць, що складається з газових діб, в якій (якому) буде здійснюватися (здійснено) надання послуг транспортування природного газу та відповідно до якої (якого) будуть здійснюватися певні процедури.
Поряд з цим, вимога про зобов'язання AT «КИЇВОБЛГАЗ» виконувати зобов'язання з передачі належних споживачу - ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» в особі Трипільської ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» об'ємів (обсягів) природного газу у відповідності до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2498, дублює положення укладеного між ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» та AT «КИЇВОБЛГАЗ» договору розподілу природного газу, який є обов'язковим до виконання, а тому така вимога теж є неналежним способом захисту.
13.03.2023 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 13.03.2023 р. (вх. № 747/23 від 13.03.2023 р.), за змістом яких позивач вказував, що у запереченнях на відповідь на відзив відповідач 1 зазначає, що лист НКРЕКП № 15745116.3.1/7-22 від 30.11.2022 р. є доказом відсутності безумовного обов'язку постачання природного газу. Так, у даному листі НКРЕКП зазначає, що не є розробником постанови КМУ № 222 від 06.03.2022 р. «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (надалі - Положення про ПСО). Отже, НКРЕКП не може і тлумачити зміст даної постанови. Натомість, НКРЕКП невірно зазначила у даному листі щодо наявності у Положенні про ПСО певних умов, які мають бути виконані споживачами, які мають право на споживання природного газу згідно п. 7 цього положення.
Водночас, підпунктом 3 п. 4 Положення про ПСО (станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що це положення покладає спеціальні обов'язки, зокрема, на суб'єкта господарювання, що здійснює функції постачальника «останньої надії» - щодо забезпечення постачання природного газу окремим споживачам на умовах, передбачених пунктом 7 цього Положення. Як вбачається зі змісту п. 7 Положення про ПСО, жодних умов чи вчинення якихось додаткових дій стосовно споживача спеціальної категорії він не встановлює. Пункт 7 Положення про ПСО не містить переліку випадків, за яких постачальник «останньої надії» може не виконувати покладений на нього обов'язок. Так само Положення про ПСО не містить умов, за яких такий обов'язок скасовується тощо. Зазначене свідчить про безумовність спеціального обов'язку, який покладено на відповідача 1. При цьому, пункт 7 Положення про ПСО чітко формулює, до якої дати (30.04.2023 р.) постачальник «останньої надії» та якій категорії споживачів зобов'язаний постачати природний газ. Тобто, безпосередньо акт законодавства встановив для відповідача 1, як постачальника «останньої надії», обов'язок та строк його виконання.
Трипільська ТЕС на момент виникнення спору віднесена до споживачів, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави. Через військові дії та закриття через це морських портів, а також через руйнування залізничної інфраструктури ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», зокрема, зіткнулось з дефіцитом вугілля та порушеною логістикою його доставлення до ТЕС, внаслідок чого, зокрема, Трипільська ТЕС вимушена була перейти на альтернативні джерела пального, а саме - природний газ, що зумовило різке підвищення собівартості вироблення електричної енергії, адже споживання природного газу, на відміну від вугілля, виходить для позивача в рази дорожче. Міністерство енергетики України, відповідно, прийняло рішення віднести Трипільську ТЕС до категорії споживачів, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, для можливості позивачу відбирати природний газ на умовах Положення про ПСО до 30.04.2023 р. у постачальника «останньої надії».
Також позивач зазначає, що відповідачем 1 надано скріншоти новини, що начебто у січні 2023 року ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» уклало договори з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», а також наказ Міненерго № 445 від 30.12.2022 р., зазначаючи при цьому, що позивач втратив право з 30.12.2022 р. на споживання газу на умовах Положення про ПСО. Проте, зазначені докази не є належними, оскільки події, зазначені в них, стались пізніше факту порушення прав позивача та пред'явлення даного позову. Порушення прав позивача відбувається з 30.10.2022 р. і до цього часу право позивача на споживання газу згідно Положення про ПСО не визнається відповідачем 1, а моментом звернення до суду є 05.12.2022 р., у зв'язку з чим вказані докази не спростовують факт існування порушення права позивача.
Окрім того, ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» наголошує, що укладений між відповідачами договір на виконання робіт з припинення (обмеження) газопостачання № 32SKV21888-18 регулює питання припинення (обмеження) газопостачання споживачам, і пунктом 2.2 цього договору передбачено, що доручення на припинення (обмеження) газопостачання має бути надіслано виконавцю (відповідач 2) не менше ніж за 6 (шість) робочих днів до початку проведення робіт.
Водночас, згідно абз. 2 п. 14 розділу II Правил постачання природного газу постачальник має право здійснити заходи з обмеження чи припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ/ГТС. За необхідності здійснення заходів з обмеження чи припинення газопостачання споживачу Оператором ГРМ/ГТС постачальник надсилає Оператору ГРМ/ГТС відповідне письмове повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність здійснення ним заходів з припинення/обмеження розподілу/транспортування природного газу споживачу, копію якого надсилає споживачу (з позначкою про вручення), в якому повинен зазначити підстави припинення, дату та час, коли необхідно обмежити чи припинити розподіл (транспортування) природного газу на об'єкт (об'єкти) споживача. Як зазначає AT “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ”, в порушення зазначеної норми Правил, останнє не отримувало від ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” жодного письмового повідомлення про припинення газопостачання Трипільській ТЕС з позначкою про вручення його копії споживачу. Отже, беручи до уваги умови договору та положення Правил постачання природного газу, доручення відповідача 1 від 25.10.2022 р. № 119/4.3-18027-2022, яким доручено AT “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” припинити в примусовому порядку з 07 години ранку 30.10.2022 р. постачання природного газу на Трипільську ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», доручення від 03.12.2022 р. № 119/4.1-21136-2022, яким доручено AT “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” припинити в примусовому порядку газопостачання з 07 години ранку 06.12.2022 р., є звичайними листами, які не породжували наслідку у вигляді виникнення права на припинення газопостачання, не припиняли договірні правовідносини між ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» та постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», оскільки були направлені в порушення вимог договору, Правил постачання природного газу та Положення про ПСО, яке зобов'язувало постачати природний газ до 30.04.2023 р. Враховуючи наведене, позивач просить суд долучити дані пояснення до матеріалів справи та врахувати їх при вирішенні спору.
У судовому засіданні 16.03.2023 р. представники позивача та відповідача 2 просили суд задовольнити подане раніше клопотання відповідача 2 про залучення третьої особи; представник відповідача 1 проти залучення до участі у справі третьої особи заперечував.
Розглянувши у судовому засіданні 16.03.2023 р. клопотання відповідача 2 про залучення третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” на стороні відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, заслухавши позиції представників сторін, суд, без виходу до нарадчої кімнати, протокольною ухвалою залишив його без задоволення, з огляду на таке.
Як встановлено судом, 13.02.2023 р. до Господарського суду Київської області від представника АТ “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” надійшло клопотання № 1104 від 13.02.2023 р. (вх. № 2725/23 від 13.02.2023) про залучення третьої особи, за змістом якого останній просив суд залучити Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” до участі у справі № 911/2563/22 в якості третьої особи на стороні Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”.
В обгрунтування зазначеного клопотання відповідач 2 зазначав, що ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» через інформаційну платформу було виставлено AT «КИЇВОБЛГАЗ» акти врегулювання щодобових небалансів за жовтень та листопад 2022 року та рахунки на їх оплату по обсягах природного газу, що були спожиті Трипільською ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО». У відповідь на лист № 81001-Сл-20911-1122 від 11.11.2022 р. АТ “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” щодо врегулювання даної ситуації, ТОВ «Оператор ГТС України» у своєму листі № ТОВВИХ-22-13329 від 07.12.2022 р., зокрема, зазначило, що до закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) розподілу (транспортування) природного газу відповідним споживачам, алокація їх відбору здійснюється на замовника послуг транспортування, який має статус діючого постачальника таких споживачів.
У зв'язку з виникненням спірної ситуації Оператор ГТС звернувся до Регулятора із запитом про надання роз'яснень стосовно застосування норм актів НКРЕКП. Однак, не дочекавшись роз'яснень від Регулятора по суті даного спору, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» весь обсяг газу, правомірно спожитого позивачем у спірному періоді, безпідставно внесло в алокацію АТ “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” як Оператора ГРМ та виставив останньому рахунки на оплату вартості добового небалансу. Таким чином, внаслідок того, що ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» віднесло весь обсяг спожитого позивачем природного газу у спірному періоді на АТ “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ”, про що свідчать акти врегулювання щодобових небалансів та рахунки на оплату, то у ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» виникає право на стягнення зазначених обсягів з відповідача 2. Саме тому, вирішення питання у даній справі щодо правомірності чи неправомірності споживання позивачем природного газу у спірному періоді безпосередньо вплине на права та інтереси ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», а тому відповідач 2 вважає за доцільне залучити останнє до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача 1.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Клопотання відповідача 2 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», залишено судом без задоволення з огляду на те, що, за висновком суду, відповідач 2 відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України належно та достатньо не обгрунтував, яким чином рішення у справі може вплинути безпосередньо на права або обов'язки ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», яке відповідач 2 просить залучити третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Окрім того, за приписами ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Разом з тим, відносини АТ “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» щодо оплати вартості щодобових небалансів знаходяться поза межами предмету доказування у даній справі. Поряд з цим, суд відзначає, що у даній справі чітко визначені підстави позову та предмет позову ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», на які не впливають відносини між відповідачем 2 та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».
З огляду на вищевикладене, суд констатує відсутність у даному випадку передбачених законодавством підстав для задоволення клопотання відповідача 2 про залучення до участі у справі ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» в якості третьої особи на стороні відповідача 1.
Поряд з цим, відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 16.03.2023 р. представники учасників процесу заявили про подання суду всіх наявних доказів, що мають значення для вирішення спору, а також про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 03 квітня 2023 р. о 12:00.
Засідання відбудеться за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108.
2. Повідомити представників учасників процесу про судове засідання під розписку.
3. Інформацію по справі учасники справи можуть отримувати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.М. Бабкіна