14 березня 2023 року м. Дніпросправа № 385/1339/22( 2-а/385/16/22)
Суддя І інстанції Венгрин М.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області
на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №053998 від 23.10.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121, ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 26, ч.2 ст. 126 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2022 року позовні вимоги задовольнити частково.
Скасовано постанову серії БАБ №053998 від 23.10.2022 поліцейського СРПП відділення поліції №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Стуса Д.В. в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126, ч.2 ст. 122, ч.5 ст. 121 КУпАП.
В решті позову відмолено.
Встановлено, що постановою БАБ №053998 від 23.10.2022 поліцейського СРПП відділення поліції №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Стуса Д.В. притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 3400,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати у повному обсязі та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована правомірністю винесеної патрульним поліцейським про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з огляду доведеність вини позивача.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.10.2022 року поліцейським СРПП ВП №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП Стусом Д.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення БАБ №053998 щодо ОСОБА_1 , відповідно до якої останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 121, ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 126, ч.2 ст. 126 КУпАП, а саме: керуючи 23.10.2022 року о 22:52 год. в м. Гайворон по вул. В. Стуса, 30, транспортним засобом Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_1 при зміні напрямку руху не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку, на момент перевірки не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності, документ про реєстрацію транспортного засобу, керував транспортним засобом Volkswagen Tiguan не маючи права керування даним видом транспорного засобу, керував транспортним засобом не будучи пристебнутим паском безпеки, чим порушив п.9.2 «б», 2.1 «а», 2.1 «б», 21.1, 2.3 «в» ПДР України.
Відповідно до вказаної постанови на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно із п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 9.2 "б" ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Згідно із пунктом 9.4 ПДР України подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.
Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.
Окрім того, статтею 16 зазначеного Закону встановлено основні права та обов'язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 2.1 ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
Згідно п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Також, п.2.3 «в» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Згідно із ч.5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
За приписами ч. 1 ст. 126 КУпАП визначено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено в ст.251 КУпАП.
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Натомість в обґрунтування винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не надано жодних доказів скоєння позивачем адміністративних правопорушень.
Разом з тим, факт керування позивачем транспортним засобом 23 жовтня 2022 року визначається позивачем, про що зазначено у позовній заяві.
При цьому, з наявної в матеріалах справи листа Територіального сервісного центру МВС 3545 від 13.12.2022 року №31/682/3545-22 вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальністю за яке передбачена ч.2 ст. 126 КАС України.
При цьому, з огляду на відсутність доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень, відповідальність за які визначена ч.5 ст. 121, ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП, постанова БАБ №053998 від 23.10.2022 року в частині таких правопорушень підлягає скасуванню.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321,322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
В повному обсязі постанова складена 14 березня 2023 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник