22 березня 2023 р.Справа № 440/6458/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Кролівець П.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2022, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 16.09.22 року по справі № 440/6458/22
за позовом Полтавської міської ради
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)
про визнання протиправною постанови про накладення штрафу,
У липні 2021 року Полтавська міська рада (далі - позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - відповідач), третя особа: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (далі - відповідач), в якій просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 12.07.2022 у виконавчому провадженні №66885830.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач зазначив, що постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Лукмаслом Миколою Миколайовичем від 21.09.2021 відкрито виконавче провадження №66885830 про зобов'язання Полтавську міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Полтави гуртожиток на вул. Пушкіна, 110 у м. Полтаві.
Пунктом 2 вказаної постанови Полтавській міській раді було надано 10 робочих днів (тобто включно до 02.10.2021) для добровільного виконання рішення суду.
Листом від 30.09.2021 № 04-54/2/2749 на адресу відповідача було направлено заяву Полтавської міської ради про закінчення виконавчого провадження №66885830 у зв'язку з достроковим добровільним виконанням Полтавською міською радою на момент пред'явлення до виконання наказу господарського суду Полтавської області від 23.07.2021 №10/45(917/1037/20) шляхом прийняття рішення від 18.06.2021 «Про прийняття у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади гуртожитків по вул. Пушкіна, 108 та по вул., Пушкіна, 110 у місті Полтава», яку було вручено представником міської ради особисто представнику відповідача Лукмаслу М.М.
Зазначив, що станом на момент пред'явлення наказу Господарського суду Полтавської області №10/45 (917/1037/20) виданого 23.07.2021, та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2021, Полтавською міською радою було прийнято рішення від 18.06.2021 «Про прийняття у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади гуртожитків по вул. Пушкіна, 108 та по вул. Пушкіна, у місті Полтава», тобто виконано рішення суду і підстави для примусового виконання були відсутні. Таким чином, Полтавською міською радою вжито усіх заходів щодо прийняття у комунальну власність гуртожитку на вул. Пушкіна, 110 у м. Полтава відповідно до вимог чинного законодавства та добровільно виконано рішення суду до дати видачі виконавчого документу та пред'явлення його для примусового виконання.
Зазначив, що на даний час виконавчі органи Полтавської міської ради у межах повноважень та вимог чинного законодавства вживають всіх необхідних заходів з метою завершення процесу подальшого використання гуртожитку на вул. Пушкіна, 110 в м. Полтава у відповідності до встановленого для зазначених правовідносин порядку.
Крім цього вказав, що суд першої інстанції помилково підтримав позицію відповідача та не взяв до уваги посилання позивача, що боржником виконане рішення суду в частині прийняття об'єкту до комунальної власності, оскільки з аналізу правових норм вбачається, що органом місцевого самоврядування, як у даному випадку і є, в особі Полтавської міської ради, яка є представницьким органом, у складі депутатів цієї ради, в силу своїх повноважень приймає об'єкт нерухомості вчиняючи лише одну дію: приймає своє рішення про надання згоди на прийняття до комунальної власності об'єкту житла без додаткових вимог. А фактично приймає за актом приймання передачу цього об'єкту шляхом його підписання не Полтавська міська рада, а інший колегіальний орган - відповідно створена комісія, до складу якої не входять депутати цієї ради тощо. Тому у даному випадку державний виконавець перевищив свої повноваження виносячи постанову про накладення штрафу за невиконання рішення без поважних причин, трактуючи, що саме не підписання акту членами комісії і є невиконанням рішення суду саме органом місцевого самоврядування. При цьому суд також не взяв до уваги, що виконання рішення у справі №10/45 (917/1037/20) розглядалося за правилами адміністративного судочинства із застосуванням саме управлінських повноважень Боржника, як суб'єкта владних повноважень, що не можна сказати про повноваження комісії з питань прийняття об'єктів до комунальної власності.
Вказав, що суд першої інстанції помилково поєднує (ототожнює) повноваження Полтавської міської ради як суб'єкта владних повноважень щодо надання згоди на прийняття до комунальної власності об'єкта і щодо зовсім інших повноважень іншого колегіального органу, спеціально створеної з різних фахівців комісії з прийняття цього об'єкту, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 05.04.2017 №59 (копія додається). Тобто відповідач Полтавська міська рада у цьому випадку може лише прийняти депутатським корпусом колегіальне рішення, а факт підписання акту приймання-передачі може здійснити не сама міська рада, а створений при її виконавчому органі дорадчий орган - відповідна комісія, яку міська рада не може і не мас права зобов'язати підписати акт приймання всупереч вимогам чинного законодавства.
Крім цього, судом при винесенні рішення не враховано та порушено ч. 1, 3 ст. 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Висновок суду, що прийняттям у комунальну власність Полтавською міською радою рішення від 18.06.2021 «Про прийняття у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади гуртожитків по вул. Пушкіна, 108 та по вул. Пушкіна, 110 у місті Полтава» боржник не виконав у повному обсязі рішення суду, на думку апелянта не відповідає дійсності та нормам права.
Зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відсутній спосіб виконання наказу Господарського суду Полтавської області №10/45 (917/1037/20), виданого 23.07.2021, шляхом реєстрації права комунальної власності на гуртожиток по вул. Пушкіна, 110 у місті Полтава, так як за адресою Пушкіна, 110 вже зареєстровано право власності на нерухоме майно.
Згідно частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення і обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. На даний час ні ліквідатором КП «Полтавська бавовнянопрядильна фабрика» Сергієм Болтіком, яке є балансоутримувачем державного майна - гуртожитку по вул. Пушкіна, 110 у м. Полтаві, ні стягувачем - Полтавською обласною прокуратурою, як і виконавцем - Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), не вжито заходів для вирішення зазначеного питання шляхом звернення до Управління з питань містобудування та архітектури для присвоєння іншої адреси гуртожитку та звернення до суду для встановлення або зміни способу або порядку виконання рішення суду. Відповідачем, як при відкритті виконавчого провадження на підставі постанови від 21.09.2021 у виконавчому провадженні №66885830 про зобов'язання Полтавської міської ради прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Полтави гуртожиток на вул. Пушкіна, 110 у м. Полтаві, так і при винесенні оскаржуваної постанови не враховано вимог чинного законодавства України, яке регулює дані правовідносини.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 287 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до положень ст. 268 КАС України.
Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.12.2020 у справі №10/45(917/1037/20) позов Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях до Полтавської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Колективне підприємство "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Суд визнав незаконною бездіяльність Полтавської міської ради щодо неприйняття до комунальної власності міста територіальної громади гуртожитку по вул. Пушкіна, 110 у м. Полтаві. В частині вимоги про зобов'язання Полтавської міської ради прийняти рішення про прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Полтави гуртожитку по вул. Пушкіна, 110 у м. Полтаві провадження закрито.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 рішення Господарського суду Полтавської області від 03.12.2020 у справі №10/45(917/1037/20) скасовано із прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Полтавську міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Полтави гуртожиток по вул. Пушкіна, 110 у м. Полтаві. У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено. Доручено Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
Наказом, виданого Господарським судом Полтавської області 23.07.2021, за №10/45 (917/1037/20) Полтавську міську раду зобов'язано прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Полтави гуртожиток по вул. Пушкіна, 110 у м. Полтаві.
Постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Лукмасла М.М. від 21.09.2021 на підставі наказу №10/45 (917/1037/20), виданого Господарським судом Полтавської області 23.07.2021, відкрито виконавче провадження №66885830 та встановлено Полтавській міській раді десятиденний строк для виконання рішення суду.
30.09.2021 до Відділу від Полтавської міської ради надійшла заява, в якій боржник просив вирішити питання про закінчення виконавчого провадження №66885830 у зв'язку з добровільним виконанням рішення суду до початку його примусового виконання. При цьому до заяви на підтвердження обставин добровільного виконання боржник додав копію рішення 4 сесії Полтавської міської ради 8 скликання "Про прийняття у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади гуртожитків по вул. Пушкіна, 108 та по вул. Пушкіна, 110 у місті Полтаві" від 18.06.2021.
Позивач у позові зазначає, що неодноразово повідомляв Відділ про те, що комісією з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність міста (надалі - комісія) вчиняються заходи з питань приймання відомчого житлового фонду у комунальну власність міста, на підтвердження чого надав відповідні листи, адресовані Відділу.
Проте, 29.06.2022 заступник начальника Відділу повторно направив до Полтавської міської ради вимогу державного виконавця №13397 виконати рішення суду протягом 7 днів з моменту її отримання та надати до Відділу акт приймання-передачі гуртожитку відповідно до рішення Полтавської міської ради від 18.06.2021.
З огляду на факт невиконання рішення суду боржником, державний виконавець на підставі ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404- VIII) 12.07.2022 виніс постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5 100,00 грн та зобов'язав боржника виконати рішення суду в повному обсязі протягом 10-ти робочих днів, попередивши про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.
Позивач не погодившись із правомірністю постанови про накладення штрафу звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про накладення штрафу, винесена з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому, підстави для її скасування відсутні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом №1404- VIII.
Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Розділом VIII Закону №1404-VIII встановлено чіткий порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Порядок виконання рішень, за якими боржник повинен вчинити певні дії визначений ст. 63 Закону №1404-VIII, частина перша якої передбачає, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частиною 1 статті 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
За приписами ч. 2 ст. 75 Закону №1404 у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Як вбачається з матеріалів справи підставою для прийняття спірної постанови про накладення на позивача штрафу слугували обставини невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк наказу Господарського суду Полтавської області від 23.07.2021 за №10/45 (917/1037/20) щодо зобов'язання Полтавської міської ради прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Полтави гуртожиток по вул. Пушкіна, 110 у м. Полтаві.
Відповідно до пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 №891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій" акт приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність (форма додається) складається в чотирьох примірниках, підписується членами комісії з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність та затверджується держадміністрацією або виконкомом, який утворив цю комісію.
Зі змісту заяви Полтавська міська рада 06.07.2022 вих №04-54/2/1368, адресованій державному виконавцю щодо необхідності закінчення виконавчого провадження №66885830 слідує, що акт приймання-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність, який вимагається державним виконавцем надати на підтвердження факту виконання рішення суду, є комісійним документом, який передбачає наявність згоди усіх членів комісії на його підписання, а у разі наявності у членів комісії розбіжностей, зауважень чи заперечень, у тому числі стосовно недостатності технічних характеристик та документації щодо об'єкта передачі, а також небажання підписувати даний акт уповноваженим представником балансоутримувача цього гуртожитку, що підтверджується відповідним актом, а тому боржник не може примусити членів комісії робити те, чого вони не повинні робити в силу вимог Закону.
Як зазначено в рішенні Східного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі №10/45(917/1037/20), на виконання якого видано наказ Господарського суду Полтавської області від 23.07.2021 за №10/45 (917/1037/20), "...відповідач (Полтавська міська рада) ... зобов'язаний безумовно прийняти до комунальної власності спірний гуртожиток, для чого він має самостійно вчинити необхідні дії, зокрема, визначити технічний стан гуртожитків, оформити необхідні акти та забезпечити виконання власних рішень з цього приводу...".
Враховуючи вище зазначене, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції, що доказів виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.07.2021 за №10/45 (917/1037/20) у вигляді підписання акту приймання-передачі гуртожитку по вул. Пушкіна, 110 у м. Полтаві у комунальну власність та реєстрації права комунальної власності на даний гуртожиток за Полтавською міською радою позивач як до заяви державному виконавцю про закінчення виконавчого провадження так і до суду не надав.
Посилання апелянта щодо виконання наказу Господарського суду Полтавської області по справі №10/45 (917/1037/20) шляхом прийняття рішення Полтавською міською радою восьмого скликання від 18.06.2021 «Про прийняття у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади гуртожитків по вул. Пушкіна, 108 та по вул. Пушкіна, 110 у м. Полтава», колегія суддів вважає необґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Державний виконавець ухвалюючи оскаржувану постанову посилався на те, що рішення суду Полтавською міською радою в повному обсязі не виконано, оскільки не здійснено підписання акту приймання - передачі гуртожитку по вул. Пушкіна, 110 у м. Полтаві в комунальну власність.
Матеріали справи не містять інформації щодо звернення позивача із заявою до суду про роз'яснення судового рішення, а позивачем будь-яких інших доказів не надано на підтвердження виконання судового рішення, оскільки із зазначеної позиції останнього порядок та спосіб виконання судового рішення є іншим ніж зазначалось державним виконавцем.
Враховуючи вище зазначене, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції, що при прийняття постанови про накладення штрафу відповідач дійшов обґрунтованих висновків, що боржником рішення не виконане в повному обсязі.
Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Полтавської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року по справі №440/6458/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 22.03.2023