Справа № 504/3590/18
Провадження № 1-кс/504/78/23
17.03.2023 смт. Доброслав Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря- ОСОБА_2 ,
за участі адвоката ОСОБА_3 ,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, в режимі відеоконференції з Кіровським районним судом м. Кіровограда, заяву ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 у справі за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах скаржника ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження № 42017160000001042, -
ОСОБА_4 подав до Комінтернівського районного суду Одеської області заяву, якою просив відвести суддю ОСОБА_5 від розгляду матеріалів за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах скаржника ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження № 42017160000001042.
Справу згідно протоколу автоматичного розподілу між суддями розподілено судді ОСОБА_1 .
Заява мотивована тим, що у ОСОБА_4 виникли сумніви у неупередженості та об'єктивності судді ОСОБА_5 , зокрема, як на думку заявника, суддя безпідставно у серпні 2019 року відмова у задоволенні його скарги на дії органу досудового розслідування.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку:
В силу положення п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Свою позицію з приводу сумнівів у неупередженості судді висловив ЄСПЛ у п.п. 31, 32 справи «Газета «Україна -Центр» проти України, яке набуло статус остаточного 15.10.2010 року.
У контексті об'єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996III).
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться» (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45, Reports of Judgments and Decisions, 1998VIII).
Доводи скарги в їх сукупності не можуть бути предметом оцінки суду, який розглядає заяву про відвід, оскільки правом оцінки процесуальних рішень слідчого судді (судді) першої інстанції наділені апеляційна та касаційні інстанції.
Таким чином, в теперішній час об'єктивних підстав для відводу судді ОСОБА_5 не має.
На підставі наведеного, керуючись п. 4 ч.1 ст. 75, 81, 369, 392 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 у справі за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах скаржника ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження № 42017160000001042.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1