Справа № 504/2776/19
Номер провадження 1-кп/504/265/23
21.03.2023 рокусмт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
В провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області знаходяться матеріали об'єднаного кримінального провадження (внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160330000545 від 14.05.2019 року та за №12022164330000101 від 12.07.2022 року) за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.4 ст.185 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , в обґрунтування якого зазначив, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу обвинуваченому не зникли та є актуальними на даний час.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник, адвокат ОСОБА_5 не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_4 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 та ч.4 ст.185 КК України, які відповідно до ст.12 КК України є нетяжким та тяжким злочином. Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпечності вчиненого діяння та у сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, ризик впливу на потерпілих та свідків здається суду явно переконливим, оскільки обвинувачений шляхом вмовляння, переконання чи погроз може вплинути на них з метою зміни показань під час судового розгляду.
Реальна небезпека чинення тиску на свідків може мати місце на початковій стадії досудового розслідування цієї справи, і може зменшитись лише з певним часом (справа «Летельє проти Франці 12369/86,26 червня 1996 року).
Наразі допит жодних осіб не проводився, тому заявлений прокурором ризик можливого незаконного впливу на потерпілих та свідків є вкрай актуальним.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є також обґрунтованим, так обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може підшукати свідків або інші докази, які створять алібі у вчиненні злочину.
При вирішенні питання про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд також враховує і інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого відсутні відомості, які б перешкоджали триманню його під вартою, те, що обвинувачений є особою раніше неодноразово судимою за вчинення корисливих злочинів, що в свою чергу, на даній стадії кримінального провадження, також може свідчити про те, що він буде переховуватись від суду, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
При цьому суд вважає, що продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
Так, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Все вищевикладене, в сукупності, свідчить про доцільність продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого та обмеження його конституційних прав в даному випадку, є виправданим.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначається застава, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. На думку суду, застава у розмірі 20 розмірів прожитого мінімуму для працездатних осіб, буде достатньо для забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 .
Таким чином, у разі внесення ОСОБА_4 застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 52000 гривень, він підлягає негайному звільненню з-під варти та зобов'язаний, згідно ст.194 КПК України, виконувати наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,178,182,183,197,372 КПК України, суд,
ухвалив:
Клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме до 19.05.2023 року.
Строк дії ухвали суду становить до 19.05.2023 року, включно.
У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_4 застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 52000 гривень, звільнити його негайно з-під варти та зобов'язати: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення - для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1