Справа № 504/455/23
Номер провадження 3/504/551/23
20.03.2023смт.Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Петровавловськ-Камчатський Камчатської області, громадянина України, освіта вища, непрацюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 22.10.2001р. Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, ІПН НОМЕР_2 ,
за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
05.02.2023р. поліцейським СРПП ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Унжаковим О.А. був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №129814, згідно якого 05.02.2023р. о 09:49 год. за адресою: Одеська область Одеський район с.Кошари вул. Центральна, 2187, ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2107» н/з НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Alkotest 6810» та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру (000132). Такими діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, відповідальність за що передбачено ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення якого був сповіщений своєчасно, належним чином, що підтверджено його власноручною розпискою в матеріалах справи від 16.02.2023р.
Разом із тим ОСОБА_1 надав письмові пояснення у справі, в яких вказав, що інспекторами патрульної поліції була порушена передбачена законом процедура проходження огляду на стан сп'яніння, зокрема після зупинки транспортного засобу на питання інспектора чи не вживав він алкогольні напої, він повідомив, що не вживав алкогольні напої, а почервоніння очей в нього від того, що близька людина перебуває в лікарні у дуже важкому стані, від чого він знаходиться в стані стресу через безсоння та душевні страждання. Поліцейський запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager Alkotest 6810», який не містить оцінки відповідності та державної реєстрації, отже не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів. Також він запропонував інспекторам залучити до огляду двох свідків, однак йому було відмовлено, у зв'язку із застосуванням технічного засобу відеозапису. Він написав пояснення в протоколі під тиском та під диктовку інспекторів поліції. Відеозапис з нагрудної камери є неповним, інспектор зобов'язаний був здійснювати безперервний запис з моменту виявлення правопорушення до моменту завершення процедури оформлення адміністративного правопорушення. В протоколі про адміністративне правопорушення міститься виправлення. Крім того, склад правопорушення, що йому інкримінується, не відповідає диспозиції ст.130 КУпАП, оскільки в протоколі вказано, що він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а не в стані алкогольного сп'яніння. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 заявив клопотання про витребування повного відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення.
З огляду на письмові пояснення ОСОБА_1 , враховуючи, що він був належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу без його участі.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов'язаний всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та підтверджується наступними матеріалами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №129814 від 05.02.2023р.;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з відміткою по відмову ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду на місці зупинки транспортного засобу;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05.03.2023р.;
- даними рапорту поліцейського СРПП ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Унжакова О. від 05.02.2023р.;
- копією сертифікату калібрування алкотестера від 23.01.2023р.;
- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/0154, чинне до 23.01.2024р.;
- відеозаписом, дослідженим в судовому засіданні, яким підтверджено, факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення;
Відповідно до п.п. 2, 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п.п. 6, 7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не спростовував того, що саме він керував автомобілем та підтвердив, що він відмовився від проходження відповідного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 , дійсно відмовився від проходження відповідного огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (Драгер), так і у закладі охорони здоров'я. Відмова була висловлена ним чітко та беззаперечно.
Зауважень під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не мав.
Суд надає критичну оцінку твердженням ОСОБА_1 про те, що «Drager Alkotest 6810», не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів, оскільки фактично ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідного огляду, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, а отже прилад взагалі не використовувався. Жодних підтверджень стосовно заборони використання вказаного газоаналізатора ОСОБА_1 не надав, крім того в матеріалах справи містяться копії сертифікату калібрування алкотестера від 23.01.2023р. та копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/0154, чинне до 23.01.2024р.
Твердження ОСОБА_1 про те, що склад правопорушення, що йому інкримінується, не відповідає диспозиції ст.130 КУпАП, оскільки в протоколі вказано, що він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а не в стані алкогольного сп'яніння, не відповідають дійсності. Оскільки, згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у провину саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (тобто порушення п.2.5 «Правил дорожнього руху»), а не керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Суд надає критичну поясненням ОСОБА_1 про відсутність свідків правопорушення, оскільки в даному випадку співробітники поліції застосовувати технічні засоби відеозапису правопорушення, матеріали відеозапису долучені до матеріалів справи та досліджені судом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд лише оцінює докази з точки зору їх достатності, достовірності, допустимості і належності. На підставі викладеного, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування повного відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, оскільки до матеріалів справи вже долучений відповідний відеозапис, який підлягає оцінці судом.
Суд зазначає, що на вказаному відеозаписі чітко зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (Драгер), так і у закладі охорони здоров'я. Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації. Відсутність на відеозапису процесу складання протоколу про адміністративне правопорушення, на думку суду, не впливає на ступінь доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.
Решта доводів та заперечень ОСОБА_1 висновків суду по суті розгляду протоколу про адміністративне правопорушення не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суддя при накладенні стягнення враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно п.1.10 «Правил дорожнього руху» України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Враховуючи, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_4 , копія якого міститься в матеріалах справи, суддя вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 27, 30, 33-35, 40-1, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 536 грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.
Суддя П. В. Жовтан