21 березня 2023 року
м. Київ
справа №990/42/23
адміністративне провадження №П/990/42/23
Суддя Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду Рибачук А.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу в частині, -
17.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України, в якому просив визнати протиправним, нечинним та скасувати Указ Президента України від 21.05.2021 №203/2021 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.05.2021 «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), яка стосується позивача.
Протоколом розподілу справи від 17.03.2023 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В., Мороз Л.Л., Шарапа В.М.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, встановлено наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України передбачені статтею 266 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою вважаю за необхідне залишити її без руху з наступних підстав.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом оскарження в межах заявленого позову є Указ Президента України від 21.05.2021 року №203/2021 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.05.2021 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), яка стосується позивача, а саме пункту № 649 у додатку 1 до рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.05.2021, який оприлюднений та введений в дію 21.05.2021.
До суду з позовною заявою позивач звернувся лише 17.03.2023, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яку обгрунтовує посиланням на ряд обставин, які на думку скаржника свідчать про поважність причин його пропуску. Так скаржник зазначає, що вперше адміністративний позов ним було подано 15.07.2021, проте зазначений позов повернуто без розгляду ухвалою Верховного Суду від 26.10.2022. Також скаржник зазначає, що ним було подано апеляційну скаргу на вищезазначене рішення, яку постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 залишено без задоволення, а рішення першої інстанції залишено без змін. Зволікання з повторним зверненням до суду позивач обґрунтовує посиланням на незадовільний стан здоров'я уповноваженого представника та на перебування її у відпустці.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
З урахуванням наведеного зазначені скаржником причини пропуску строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними, оскільки обставини пов'язані з розглядом первинно поданої позовної заяви, залишення її без розгляду ( у зв'язку з повторною неявкою позивача та його представниці в судове засідання без поважних причин) та подальше апеляційне оскарження ухвали про залишення без розгляду зазначеної позовної заяви, а також питання організації процесу представництва інтересів позивача у суді, зокрема, незадовільний стан здоров'я уповноваженої представниці та її перебування у відпустці не свідчать про наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному зверненню з цим позовом до суду.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених позивачем причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України).
З огляду на викладене вказану вище позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку з наданням відповідних доказів, що підтверджують об'єктивну неможливість звернення до суду безпосередньо або через представника у визначений законом строк.
За частиною другою статті 123 КАС якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 248, 266 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу в частині залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, позовна заява буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
А.І. Рибачук
Суддя Верховного Суду