21 березня 2023 року
м. Київ
справа №120/310/23
адміністративне провадження № К/990/8471/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу законного представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2023 у справі № 120/310/23 за результатом розгляду заяви про забезпечення позову, подану до пред'явлення позову,
ОСОБА_2 як законний представник ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства соціальної політики України від 17.10.2022 за №283 до набрання законної сили рішення суду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2023, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2023, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2023 та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2023, заявник подав касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизовано у положеннях частини першої статті 13 КАС України та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на оскарження таких судових рішень у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тлумачення частини другої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із частиною першою статті 294 КАС України дає підстави для висновку, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені тільки ухвали суду першої інстанції (після їхнього перегляду в апеляційному порядку) щодо:
1) забезпечення позову;
2) заміни заходу забезпечення позову;
3) повернення заяви позивачеві (заявникові);
4) відмови у відкритті провадження у справі;
5) залишення позову (заяви) без розгляду;
6) закриття провадження у справі;
7) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;
8) відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;
9) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, критерієм для касаційного оскарження постанов апеляційного суду за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову або про відмову у такому забезпеченні є зміст дій апеляційного суду, а саме те, чи підтримав він висновки суду першої інстанції про забезпечення позову, або чи забезпечив позов за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні. Якщо на питання відповісти ствердно, відповідні постанови апеляційного суду можуть бути предметом касаційного оскарження.
Таким чином, у касаційному порядку можна оскаржити ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та постанову апеляційного суду про залишення зазначеної ухвали без змін, а також постанову апеляційного суду про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні.
При цьому, неможливим є касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін, ухвали апеляційного суду, згідно з якою він відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, а також постанови апеляційного суду, згідно з якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено у задоволенні відповідної заяви.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 відступила від викладеної вище правової позиції в частині висновків про неможливість оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову в забезпеченні позову та про неможливість касаційного оскарження постанови апеляційної інстанції, якою скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову, зазначивши, що такі обмеження є невиправданими, та що у касаційному порядку можуть, окрім інших, переглядатися ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову (тобто, як ухвали, якими задоволено заяву про забезпечення позову, так і ухвали, якими відмовлено у такому забезпеченні), а також постанови суду апеляційної інстанції, якими скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову.
Так, позивачка просить переглянути у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного та з урахуванням висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 та від 18.05.2021 у справі №914/1570/20, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, не може бути предметом касаційного оскарження.
Аналогічна позиція висловлена в ухвалах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №640/22893/21, від 30.12.2021 у справі №520/17813/21, від 09.01.2023 у справі № 464/4151/22.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке не оскаржується в касаційному порядку, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою законного представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2023 у справі № 120/310/23 за результатом розгляду заяви про забезпечення позову, подану до пред'явлення позову.
Копію цієї ухвали направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець