21 березня 2023 року
м. Київ
справа №160/5058/20
адміністративне провадження №К/990/8667/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05.01.2023 у справі №160/5058/20 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ «Надра» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Надра", в якому просила:
- визнати незаконними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати (затримки/перешкоджанні в виплаті) гарантованої суми вкладу та такими що порушують норми статті 24 Конституції України;
- визнати право позивача на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів фонду гарантування вкладів фізичних осіб суму (гарантовану суму відшкодування) згідно рахунку № НОМЕР_1 договору банківського вкладу;
- стягнути з відповідача гарантовану Законом України суму відшкодування у розмірі 32 298,69 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) у розмірі 14 702,05 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми, пеню за прострочення зобов'язання у розмірі 4 759,85 грн.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 суму відшкодування у розмірі 15 340,70 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач 20.08.2020 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції заявником подано 13.04.2021.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного рішення, апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору в розмірі 1 261,20 грн та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.
У зв'язку з неусуненням згаданих недоліків, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.01.2023 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 10.03.2023 надійшла касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (направлена поштовим зв'язком 09.03.2023), в якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05.01.2023, а справу передати для продовження розгляду до цього ж суду.
Згідно з частиною 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховним Судом встановлено, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання.
Згідно з частиною 4 статті 330 КАС України, до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, складає 2 684, 00 грн.
Проте, скаржником до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору у визначеному законодавством розмірі та копії касаційної скарги.
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Натомість, у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про відстрочення на 30 днів сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 статті 8 Закону №3674-VI встановлено право суду зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
З указаного випливає, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення такої сплати.
Отже, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику необхідно надати документ про сплату судового збору на суму 2 684,00 грн.
Керуючись статтями 44, 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд -
Відмовити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні його клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05.01.2023 у справі №160/5058/20 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ «Надра», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа
А.А. Єзеров
С.М. Чиркін