21 березня 2023 року
м. Київ
справа № 500/305/19
адміністративне провадження № К/990/7770/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі №500/305/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Птахофабрика Тернопільська» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
Приватне акціонерне товариство «Птахофабрика Тернопільська» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Тернопільській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2018 року №0010661401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 301 643 грн та донараховано штрафні санкції у сумі 650 821,50 грн, податкову вимогу №1356-54 від 18 січня 2019 року, рішення про опис майна у податкову заставу №194/10-5/19-00-54-09/1447 від 21 січня 2019 року.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року касаційну скаргу Головного управління у Тернопільській області задоволено частково, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 грудня 2018 року №0010661401 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 173 903 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 86 951,50 грн, а також в частині визнання протиправними та скасування податкової вимоги № 1356-54 від 18 січня 2019 року та рішення про опис майна у податкову заставу від 21 січня 2019 року №194/10-5/19-00-54-09/1447. Справу у вказаній частині направлено на новий розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду. В іншій частині постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року залишено без змін.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2022 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2018 року №0010661401 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 173 903 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 86 951,50 грн. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 6 864,84 грн.
Постановою Верховного Суду від 22 вересня 2022 року касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області задоволено. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2022 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишено без задоволення, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління у Тернопільській області вже зверталося до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 03 січня 2023 року та від 26 січня 2023 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
06 березня 2023 року до Верховного Суду надійшла втретє подана касаційна скарга Головного управління у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі №500/305/19.
Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона повторює зміст попередніх касаційних скарг.
Так, у поданій втретє касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до зазначеного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Верховний Суд у своїх ухвалах про повернення касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.
Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.
Змістовно обґрунтування касаційної скарги не змінилося.
Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі №500/305/19 повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Шишов