16 березня 2023 року м. Дніпросправа № 340/5119/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 ( суддя першої інстанції Жук Р.В.) в адміністративній справі №340/5119/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення від 06.05.2022 року № 110130009709 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії, реєстраційний номер рішення 36131/01-16 від 13.05.2022 року;
визнати протиправним та скасувати рішення від 09.09.2022 року № 110130009709 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії, реєстраційний номер рішення 2000-0303-9/59004 від 09.09.2022 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 06.05.2022 року та від 02.09.2022 року про призначення пенсії з 06 травня 2022 року, зарахувавши до страхового стажу:
періоди роботи (зайнятості на роботах) із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, з 11.02.1992 року до 31.12.2019 року, з 09.08.2021 року до 06.05.2022 року;
період роботи з 16.09.1987 року по 02.11.1992 року;
періоди догляду за дітьми з 30.04.1988 року по 30.04.1991 року та з 07.02.1996 року по 07.02.1999 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 11.02.1992 року до 31.12.2019 року, а також з 09.08.2021 року до 06.05.2022 року Позивач працювала повний робочий день на посаді санітарки палатної (молодшої медичної сестри) протитуберкульозного відділення Кіровоградської обласної психіатричної лікарні. Тобто, станом на 01 квітня 2015 року пільговий стаж Позивача за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, склав 23 роки 1,5 місяці. 06 травня 2022 року, вважаючи, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по досягненню нею 50 років (за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах), Позивач через веб-портал Пенсійного фонду України звернулась із заявою про призначення пенсії за віком, проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії № 110130009709. 19 травня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області сформувало до Рішення супровідний лист за №1100-0304-8/18296, яким повідомило Позивачу про відмову в призначенні їй пенсії. 02 вересня 2022 року Позивач повторно звернулась через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, проте 09 вересня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії №110130009709. 15 вересня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області сформувало до Рішення супровідний лист за №1100-0304-8/31904, яким повідомило Позивачу про відмову в призначенні їй пенсії. Позивач вважає, що має необхідний стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та надала Пенсійного фонду усі необхідні документи на підтвердження таких обставин, отже рішення про відмову у призначенні їй пенсії є протиправними та підлягають скасуванню.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, та просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що за наслідками розгляду заяв ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, але вважає прийняті рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії правомірними. Крім того, на момент повторного звернення із заявою про призначення пенсії позивачці виповнилось 53 роки 1 місяць, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Враховуючи надані Позивачем документи, загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 42 роки 07 місяців 05 днів, з них пільговий стаж становить 54 роки 01 місяць 04 дні.
У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , 1969 року народження вважаючи, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по досягненню нею 50 років (за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах) 06 травня 2022 року через веб-портал Пенсійного фонду України звернулась із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.20-21).
До Заяви Позивач додала документи, справжність яких засвідчила своїм електронним цифровим підписом: Паспорт НОМЕР_1 , стор. 1-17; Довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру (картка фізичної особи-платника податків); Довідка про підтвердження наявного трудового стажу від 01.02.2022 №27/04; Трудова книжка НОМЕР_2 ; Трудова книжка НОМЕР_3 ; Свідоцтво про народження дитини ОСОБА_2 НОМЕР_4 ; Свідоцтво про народження дитини ОСОБА_3 НОМЕР_5 ; Фотокартка; Витяг з ДРАЦС № 00035081797 від 16.02.2022 року (про перехід з прізвища ОСОБА_4 на ОСОБА_5 ); Довідка, уточнююча пільговий характер робіт від 01.02.2022 року № 26/04; Витяг з наказу № 112 від 14.11.1994 року; Витяг з наказу № 96 від 12.09.1997 року; Витяг з наказу № 78 від 16.08.2002 року; Витяг з наказу № 66 від 01.07.2003 року; Витяг з наказу №93 від 10.06.2008 року; Витяг з наказу № 33 від 07.06.2013 року; Витяг з наказу № 32 від 06.06.2018 року; Довідка за реквізитами (про відкритий рахунок в банку); Анкета опитування; Витяг з реєстру страхувальників.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії №110130009709 від 06 травня 2022 року (а.с.26).
19 травня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області сформувало до Рішення супровідний лист за №1100-0304-8/18296, яким повідомило Позивача про відмову в призначенні їй пенсії (а.с.25).
Відмова в призначенні Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах мотивована наступним:
Позивач не досягла пенсійного віку, визначеного підпунктом 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто 55 років;
До страхового стажу не врахований період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_6 , оскільки на титульній сторінці виправлена дата видачі трудової книжки.
До уваги не враховано пільгову довідку № 27/04 від 001.02.2022, оскільки довідка не відповідає формі довідки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 920 (додаток 5) та постанові 383 пункт 3 порядку застосування списків.
02 вересня 2022 року Позивач повторно звернулась через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії завком (а.с.22-24).
До Заяви № 9568 Позивач додала такі документи, справжність яких засвідчила своїм електронним цифровим підписом: Паспорт НОМЕР_1 ; Довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру (картка фізичної особи-платника податків); Довідка про підтвердження наявного трудового стажу від 01.02.2022 №27/04; Трудова книжка НОМЕР_2 ; Трудова книжка НОМЕР_3 ; Свідоцтво про народження дитини ОСОБА_2 НОМЕР_4 ; Свідоцтво про народження дитини ОСОБА_3 НОМЕР_5 ; Фотокартка; Витяг з ДРАЦС № 00035081797 від 16.02.2022 року (про перехід з прізвища ОСОБА_4 на ОСОБА_5 ); Довідка, уточнююча пільговий характер робіт від 01.02.2022 року № 26/04; Витяг з наказу № 112 від 14.11.1994 року; Витяг з наказу № 96 від 12.09.1997 року; Витяг з наказу № 78 від 16.08.2002 року; Витяг з наказу № 66 від 01.07.2003 року; Витяг з наказу №93 від 10.06.2008 року; Витяг з наказу № 33 від 07.06.2013 року; Витяг з наказу № 32 від 06.06.2018 року; Довідка за реквізитами (про відкритий рахунок в банку); Анкета опитування;Витяг з реєстру страхувальників;Правовий висновок адвоката Кіріченко ТА. від 01.09.2022 року № 01/09-2022/1); Лист Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 07.06.2022 №К-1300); Архівну довідку Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 07.06.2022 №К-1299.
09 вересня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії №110130009709 (а.с.29-30).
До Рішення додавався Протокол №110130009709 від 09.09.2022 року (а.с.31).
15 вересня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області сформувало до Рішення супровідний лист за №36131/01-16, яким повідомило Позивачу про відмову в призначенні їй пенсії (а.с.28).
Відмова в призначенні Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах в Рішенні №№110130009709 мотивована наступним:
Позивач не досягла пенсійного віку, визначеного підпунктом 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто 55 років;
До страхового стажу не врахований період з 08.01.1990 року по 02.11.1992 року роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки на титульній сторінці виправлена дата видачі трудової книжки;
До страхового стажу не враховані періоди догляду за дитиною 30.04.1988 та за дитиною 07.02.1996, оскільки у свідоцтвах про народження відсутній штамп про видачу паспорта.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зарахуванні спірних періодів роботи, позивач звернулась до суду із позовом для захисту своїх порушених прав та інтересів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України „Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII та Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-ХІІ) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.11.2021 року у зразковій справі № 360/3611/20.
Таким чином, відмова управління в призначенні ОСОБА_1 , яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення нею віку 55 років, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.
Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Зі змісту записів трудової книжки НОМЕР_2 судом встановлено наявність підстав для зарахування до страхового стажу роботи позивача усі періоди роботи, що і вірно встановлено судом першої інстанції.
Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці, відповідачем суду не надано. При цьому, відповідачем не заперечується їх достовірність.
Крім того, позивачем до довідки №27/04 від 01.02.2022 року подано до Управління довідку №26/4 від 01.02.2022 року, що додатково підтверджує пільговий стаж роботи, а також, витяги з наказів №112 від 14.11.1994 року, №96 від 12.09.1997 року, №78 від 16.08.2022 року, №66 від 01.07.2003 року, №93 від 10.06.2008 року, №33 від 07.06.2013 року, №32 від 06.06.2018 року про атестацію робочого місця позивачки.
Доказів неналежного оформлення вказаних довідок або недостовірності вказаних у них відомостей скаржником не надано ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що обов'язок належного оформлення документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні уточнюючої довідки.
У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.
Таким чином, на підставі зазначених записів у трудовій книжці спірні періоди роботи позивача мають бути зараховані до спеціального стажу за Списком № 2.
Згідно частини першої статті 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо розгляду заяви позивача про призначення пенсії є Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.
Таким чином, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зобов'язано повторно розглянути заяви ОСОБА_1 (від 06.05.2022 року про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу спірні періоди.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
За приписами пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 в адміністративній справі №340/5119/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 16 березня 2023 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва