27 лютого 2023 рокум. Ужгород№ 260/3914/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луцович М.М.
при секретарі судових засідань - Полянич В.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
позивача - ОСОБА_1 ;
представника відповідача - Іванов О.О.;
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області (вул. Генерала Чупринки, буд. 71, м. Львів, 79044) про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області про визнання протиправним індивідуального акту - рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 30.10.2020 року №10/ІІ/2-2020 прийняте у складі дисциплінарної палати про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на чотири місяці.
13.01.2021 року до суду надійшла заява позивача про зміну предмета позову, згідно якої позивач просив суд: "ухвалити позовні вимоги у наступній редакції: 1. визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 30.10.2020 року №10/11/2 - 2020 прийняте у складі дисциплінарної палати про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на чотири місяці. 2.стягнути на користь ОСОБА_1 з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області компенсацію моральної шкоди у розмірі 400 000 гривень через прийняття рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 30.10.2020 року №10/11/2 -2020" (а.с. 5-8, Т.3).
Позовні вимоги мотивовані тим, що в оскаржуваному рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 30.10.2020 року №10/ІІ/2-2020 відповідачем не обґрунтовано підстави для застосування такого заходу дисциплінарного стягнення, як зупинення права на заняття адвокатської діяльністю. Позивач наголошує, що оскаржуване рішення не містить посилань на встановлені обставини повторного протягом року вчинення позивачем дисциплінарного проступку чи порушення вимог щодо несумісності, а так само не містить висновку щодо визнання вчинених позивачем дій, як систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, оскільки таких підстав не існувало на момент ухвалення оскаржуваного рішення Львівської КДКА. Позивач вказує, що оскаржуване рішення в порушення вимог ст. 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не містить установлених п.п. 1 - 3 ч. 2 ст. 31 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підстав для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні не вказано, які саме норми Правил адвокатської етики, чи то законодавства, порушив позивач, оскільки у оскаржуваному рішенні лише викладений зміст ст.ст.1,11, 21, 20, 23, 33, 34, 35, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; ст.ст. 2, 3, 7, 10, 12, 12-1, 17, 19, 43, 44, 70 Правил адвокатської етики; ст.. 24 Закону України «Про захист персональних даних»; ст. 222 КПК України; п.п. 2, 17, 22 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України без висновків про те, що саме їх порушив позивач і у який спосіб. Також, в розділі V оскаржуваного рішення (Мотиви і висновки) та в Розділі III (Виклад встановлених обставин справи) не зазначено взагалі, якого конкретно адвоката вони стосуються. Таким чином, позивач наголошує, що ані в розділі V оскаржуваного рішення (Мотиви і висновки), ані в Розділі III (Виклад встановлених обставин справи), ані в розділі IV (Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню) не зазначено висновків про те, які саме норми Правил адвокатської етики, чинного законодавства тощо порушив позивач та у який спосіб, що становить склад дисциплінарного проступку. Позивач наголошує, що обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката, звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Однак, відповідач, у порушення вимог п.7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарної відповідальності, переклав тягар доказування невинуватості у дисциплінарному проступку (невиконання рішення органів адвокатського самоврядування в частині підвищення кваліфікації) на адвоката ОСОБА_1 , прийняв оскаржуване рішення на підставі припущень, що нібито адвокат не підтвердив підвищення кваліфікації за 2019 рік. Позивач вказує, що відповідач вийшов за межі предмету перевірки та встановлених обставин, визначених своїм ж рішенням від 30.07.2020р. №7/11/7-2020 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , оскільки дане питання ним не досліджувалося і докази з даного приводу не збиралися, чим ввів позивача в оману щодо необхідності подання із цього приводу пояснень та доказів. Фактично вимогу надання доказів підвищення кваліфікації було протиправно поставлено головуючим засідання відповідача на стадії розгляду дисциплінарної справи. Крім того, підтвердженням оплати адвокатом ОСОБА_1 членських внесків за 2019, 2020 рік є відповідні квитанції. Також, на стадії розгляду дисциплінарної справи на вимогу головуючого позивачем було надано повідомлення електронною поштою від 15.09.2019 року про нарахування 5-ти залікових балів та сертифікат про участь у заході підвищення кваліфікації 20.04.2019 р. №10/134 серії ЗР (тривалість заходу 5 годин). Таким чином, позивач наголошує, що в оскаржуваному рішенні в частині підвищення кваліфікації відповідач протиправно переклав тягар доказування дисциплінарного проступку на адвоката, дійшов до висновків про невиконання обов'язків з підвищення кваліфікації ґрунтуючись на припущеннях, без належних та допустимих доказів, протиправно застосував до спірних правовідносин одночасно два різних Порядки підвищення кваліфікації адвокатів України: 1) який затверджений Рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року № 111 та 2) затверджений Рішенням Ради адвокатів України 16.02.2013 № 85. Позивач зазначає, що із самого рішення не вбачається, що в діях позивача є склад дисциплінарного проступку щодо питання збереження конфіденційної інформації та недотримання принципу конфіденційності в громадській та публіцистичній діяльності, а отже докази з цього приводу відповідачем не збиралися, відсутні висновки, які норми законодавства чи Правил адвокатської етики позивачем порушені та у який спосіб. Також, позивач вказує, що крім, вищевикладеного відповідачем без жодної мотивації було відкинуто позицію позивача із даного питання у поясненнях від 27.08.2020 р., які надавалися під час розгляду дисциплінарної справи. Позивач наголошує, що як вбачається із додаткових пояснень його довірителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 28.07.2020р. 04.03.2019 року між ОСОБА_2 ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_1 були підписані договори про надання юридичних послуг від 04.03.2019 року МС №1 та МН №-1 про захист у кримінальному провадженні 12012070050000043 від 26.11.2012 року, на прохання довірителів позивача попередній адвокат ОСОБА_6 передала адвокату ОСОБА_1 усі фото матеріали кримінального провадження, з якими була ознайомлена станом на 04.03.2019 року, а отже і заяву ОСОБА_4 від 12.07.2012р., про яку йдеться в скарзі прокурора, будь-яких доказів про отримання заяви ОСОБА_4 від слідчого (прокурора), або навіть ознайомлення позивача із матеріалами кримінального провадження 12012070050000043 від 26.11.2012 року та підписання зобов'язання слідчого (прокурора) про його не розголошення, або розпочатого кримінального провадження за ст. 387 КК України скаржник не надав, і не може надати, оскільки жодною службовою особою ні адвокату ОСОБА_6, ні адвокату ОСОБА_1 будь-яких обмежень на поширення наявної у них інформації не встановлювалось, відповідач дане питання не досліджував і жодних доказів із даного приводу не збирав. Позивач вказує, що віднесення таких даних, як заява ОСОБА_4 до конфіденційної інформації, яку має охороняти адвокат ОСОБА_1, матеріалами скарги не підтверджено. Також позивач наголошує, що прокурор Закарпатської області є найвищою посадовою особою прокуратури області, а відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України «Про прокуратуру» координує діяльність усіх правоохоронних органів відповідного рівня у сфері протидії злочинності. Враховуючи зазначене, прокурор Закарпатської області повинен бути готовий до максимально жорсткої критики своєї діяльності. В даному контексті, відповідачем не було надано жодної оцінки тій обставині, що публічні виступи були зроблені в якості журналіста та не зазначено конкретних правових норм порушених позивачем. Крім того, в оскаржуваному рішенні не вказано, які саме норми Правил адвокатської етики чи то законодавства порушив позивач, перебуваючи у прокуратурі 14.05.2020р., та у який спосіб, невірно встановлено обставини даного випадку, оскільки такі не підтверджені належними та допустимими доказами. Позивач вказує, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення та накладено дисциплінарне стягнення з порушенням місячного строку, оскільки ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачає можливість зупинення або пролонгації цього строку. Таким чином, у судовому засіданні позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову в повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позов, вказавши на наступне. 31 липня 2020 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати відносно позивача, як адвоката, порушено дисциплінарну справу. 30 жовтня 2020 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення № 10/11/2 -2020, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/702, видане Закарпатською обласною КДКА) до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на чотири місяці (до 28.02.2020 року із врахуванням виправлення описки). Представник відповідача зазначає, що за сукупністю наданих матеріалів, як з сайту ГО "Доста Україна" так і скаржника, щодо дій адвоката, який на них зафіксований, спростовується компіляція та монтаж відео-контент, натомість вказані дії суперечать вимогам ч. 1 ст. 11 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", п. 3 ст. 7, ст. 12, п. 2 ст. 17, ст. 12-1, ст. 19, ст. 43, ст. 57 Правил адвокатської етики. Крім того, адвокатом не підтверджено підвищення кваліфікації за 2019 рік, не підтверджено відомості щодо сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2019 рік, а також сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2020 рік здійснено із запізненням. Відтак, оцінюючи матеріали дисциплінарної справи, а насамперед відео-матеріали, які були розміщені адвокатом та його колегою у соціальній мережі такі на переконання КДКА Львівської області є оцінкою дій прокуратури та правоохоронних органів, яка носить надзвичайно гострий критичний характер, інколи поверхневу з точки зору права оцінку, навіть елементи образливості, лексично некоректні вислови та висловленням вимог, але у цілому така сформована у формі оціночних суджень. Крім того, представник відповідача наголошує, що відповідачем було надано, також, оцінку поведінки позивача, як адвоката у Прокуратурі Закарпатської області, яка проявилася у неприпустимих діях (поведінці), втручанні у роботу державного органу, шляхом знімання табличок про прийом зі стенду, зриванні оголошення та нецензурними висловами, якими супроводжувалися зазначені дії. Також, представник відповідача зазначає, що жодних порушень ст. 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" відповідачем не було допущено. Враховуючи викладене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 31 липня 2020 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати відносно позивача, як адвоката, було порушено дисциплінарну справу за скаргою прокурора Закарпатської області (а.с. 38-53, Т.1).
30 жовтня 2020 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення № 10/ІІ/2 -2020, було притягнуто адвоката ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/702, видане Закарпатською обласною КДКА) до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на чотири місяці (до 28.02.2020 року із врахуванням виправлення описки) (а.с. 54-63, Т1).
Вважаючи протиправним рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 30.10.2020 року №10/ІІ/2 - 2020 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд визнати протиправним та скасувати зазначене рішення від 30.10.2020 року №10/ІІ/2 - 2020, а також, стягнути на його користь компенсацію моральної шкоди у розмірі 400 000 гривень, у зв'язку з прийняттям рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 30.10.2020 року №10/11/2 -2020.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Згідно ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Згідно Преамбули Правил адвокатської етики зазначено, що надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов'язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов'язків адвоката.
Правила адвокатської етики мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.
Правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
Як підтверджується матеріалами справи, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати розглянувши скаргу прокурора Закарпатської області щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 встановила, що під час участі адвоката, як захисника, у кримінальному провадженні № 12012070050000043 від 26.11.2020 за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, адвокатом ОСОБА_1 за інтернет посиланням у facebook, зміст якого продубльовано на диску наданому скаржником під час оцінки стану розслідування зазначеного кримінального провадження, починаючи з 3:30 хв. відтворено заяву, викладену російською мовою, з якої вбачаються анкетні дані (прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження та адреса) заявника у кримінальному провадженні.
Натомість згідно вимог ст. 10 Правил адвокатської етики дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб'єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов'язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.
Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.
Таким чином, з аналізу ст. 10 Правил адвокатської етики, можна дійти висновку, що дотримання принципу конфіденційності є обов'язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.
Згідно ст. 46 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат повинен зберігати таємницю досудового розслідування в межах, визначених чинним кримінальним процесуальним законодавством.
Захищаючи права, свободи і законні інтереси клієнта, адвокат не вправі порушувати категоричні приписи закону та права інших осіб.
Таким чином, із вище зазначених дій позивача, вбачається порушення ч. 4 ст. 24 Закону України "Про захист персональних даних" та ч. 1 ст. 222 КПК України.
Також, в ході розгляду скарги прокурора Закарпатської області щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 . Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати встановила, що відеозвернення викладене за інтернет посиланні у facebook, що відповідає змісту долученого файла «Павлов.mр4», яке опубліковане під назвою «Прокурори Гаврилюк і Зовдун 'клали' на президента України Зеленського», таке супроводжується, крім емоційних коментарів адвоката, недопустимою лексикою, "носіть маски, лохи, а ми не будемо, це для лохів, закони для лохів..."; "срали на прийом людей...".
Крім того, за змістом тих же відеоматеріалів на 8:51 хв. адвокат став на крісло, розташоване під стендом із вигуком. "Та й сніму, на хрєн, бля..." якщо вони не приймають..." зняв таблички з прізвищами та годинами прийому прокурорів, кинувши їх поруч на скриньках для відвідувачів, вказуючи вказівним пальцем на порожній стенд, а на 09:35 хв. адвокат зірвав оголошення про призупинення прийому громадян у зв'язку із введенням карантину та кинув його на стіл. Зазначені дії адвоката супроводжувалися висловами присутнього активіста (клієнта), який у цей час знімав відео та повідомив: «Це Саша робить, адвокат, не я. Якщо Ви хочете на мене робить якісь підозри, це адвокат робить, не я».
Відповідно до ст. 12 Правил адвокатської етики. Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
Згідно ст. 19 Правил адвокатської етики адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов'язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз'яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов'язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Відповідно до ст. 43 Правил адвокатської етики дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має: бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката - не йти на компроміси, що суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов'язані з відносинами адвоката з судом. Адвокат не повинен залишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та/або актами РАУ, НААУ.
Згідно ст. 44 Правил адвокатської етики під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Вказані дії позивача вказують на грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, яке суперечить вимогам ст. ст. 12, 19, 43, 44 Правил адвокатської етики.
Також, відповідачем в ході розгляду скарги прокурора Закарпатської області щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 , згідно наданого скаржником відео-запису із камер спостереження, встановлено, що активіст та адвокат, які знаходяться у приміщенні прокуратури без маски, адвокат знімав її періодично, звертаються із вигуками до осіб, які проходять повз них. У подальшому на 16:36 хв. вказаного вище відео адвокат зазначив: «в січні місяці цього року, ці злочинці перевіряли один одного...», на 21:00 хв. адвокат стверджує «показник зробили і гроші підняли», на 23:40 хв. прозвучав вислів адвоката «прокурор, за чотири роки він потєряв берега повністю...», на 24:30 хв. інший коментар адвоката «вони ховають справу, це купка злочинців, на чолі із керівником Прокуратури Закарпатської області».
Таким чином, поведінка позивача у Прокуратурі Закарпатської області, яка проявилася у неприпустимих діях (поведінці), втручанні у роботу державного органу, шляхом знімання табличок при прийом зі стенду, зриванні оголошення та нецензурними висловами, якими супроводжувалися зазначені дії є порушенням Правил адвокатської етики.
Згідно ст. 57 Правил адвокатської етики участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, LinkedIn, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.
Адвокат при користуванні соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет повинен дотримуватись своїх професійних обов'язків, передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.
Використання адвокатом соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати наступним принципам: незалежності; професійності; відповідальності; чесності; стриманості та коректності; гідності; недопущення будь-яких проявів дискримінації; толерантності та терпимості; корпоративності та збереження довіри суспільства; конфіденційності.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту: "Я, (ім'я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов'язки, бути вірним присязі".
Текст присяги адвоката України підписується адвокатом і зберігається радою адвокатів регіону, а її копія надається адвокату.
Вказані дії позивача суперечать вимогам ч. 1 ст. 11 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", п. 3 ст. 7, ст. 12, п. 2 ст. 17, ст. 12-1, ст. 19, ст. 43, ст. 57 Правил адвокатської етики.
Як підтверджується матеріалами справи, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати розглянувши скаргу прокурора Закарпатської області щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 встановила, що 18.03.2020 на особистій сторінці адвоката у соціальній мережі Facebook було викладено відео із заголовком «Рафик не в чем не виноват» або за скільки продали справу берегівського лісника». Згідно вказаного відео, відповідач дійшов висновку про сатиричний, критичний та оціночний характер висловів адвоката, але повідомляючи про моніторинг сайту Прокуратури Закарпатської області, у контексті новини від 26.07.2019 «На Берегівщині викрито майстра лісу ДП «Берегівське ЛГ», який отримав 13 000 грн. хабара» із попередньою кваліфікацією до повідомлення підозри - ч. 3 ст. 368 КК України, на 05:13 хв. - адвокат зазначає «як ви гадаєте, куди пішла ця справа, з якою кваліфікацією й за скільки її продали? За моєю інформацією, продали близько за 50 тис доларів США».
Натомість, під час засідання ДП КДКА Львівської області позивач не зміг надати джерело зазначених відомостей, а тому такі відомості, відповідно до змісту наданих відеоматеріалів та характеру висловлювання, були оцінені відповідачем, як категоричне судження фактичного характеру, що вказує на порушення п. 3 ст. 7, ст. 12, п. 2 ст. 17, ст. 12-1, ст. 19, ст. 43, ст. 57 Правил адвокатської етики.
Також, як підтверджується матеріалами справи, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати розглянувши скаргу прокурора Закарпатської області щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 встановила, що за змістом файлу « 10000000_568821113734695_856967850511691686_п.mр4» адвокат анонсував розповідь, як прокуратура раніше боролася з корупцією в медичній сфері й як воно буде відбуватися в майбутньому. Крім того, позивач повідомив зміст ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.12.2018 року, якою обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України на підставі ст. 45 КК України, та зазначив, що за його інформацією Прокуратурою Закарпатської області справа продана за 30 тисяч доларів США. Згодом ще раз повторюється адвокатом, що за його інформацією ціна цієї оборутки складає 30 000 доларі США.
Однак, надати джерело зазначених відомостей під час засідання ДП КДКА Львівської області позивач не зміг, доказів протилежного позивач до суду не надав. Відповідно таке було оцінено відповідачем, як категоричне судження фактичного характеру, що вказує на порушення позивачем п. 3 ст. 7, ст. 12, п. 2 ст. 17, ст. 12-1, ст. 19, ст. 43 Правил адвокатської етики.
Крім того, як підтверджується матеріалами справи, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати розглянувши скаргу прокурора Закарпатської області щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 встановила, що при огляді відео файла "10000000_861689570975044_2169602103292466143_п.mр4" встановлено, що адвокатом анонсовано тему переслідування Прокуратурою Закарпаття бізнесу. Повідомлено, що родина підприємця з Хуста ховається восьмий рік, щоб не потрапити під варту. Висловлено претензій до Прокурора ОСОБА_7, який на думку адвоката відпрацьовує вказівки ексдепутата ОСОБА_5 та зазначається, що зрозуміло, що один підприємець, який має гроші, заплатив прокуратурі, а прокуратура намагається розібратися з іншим підприємцем. На 12:30 хв. зазначеного відео повідомляється, "останній лист "цих придурків", вони почали перекладати справу на грузинську мову. 13:30 хв. - прокурори осліпли, одибіліли, інакше не можу сказати. Зазначається адвокатом вимога, щоб прокуратура перестала виконувати рейдерські схеми, здійснювала захист звичайних людей, а не замовлення фінансових мішків, почала притримуватися закону, а перевертнів в погонах Зовдуна, Гаврилюка, які "сраку" просиділи, статки мають мільйонні, будинок у Гаврилюка вартістю 400 000 доларів. Подарунки багатомільйонні батька прокурору Зовдуну. На 26:15 хв. повідомляється, що прокурори Гаврилюк і Дербак "кришують" керівництво Ужгородської міської ради у справах розкрадання земель і заволодінні ними.
Однак, надати джерело зазначених відомостей під час засідання ДП КДКА Львівської області адвокат не зміг, доказів протилежного позивач до суду не надав, відтак таке висловлювання, було оцінено як категоричне судження фактичного характеру, що вказує на порушення позивачем п. 3 ст. 7, ст. 12, п. 2 ст. 17, ст. 12-1, ст. 19, ст. 43, 57 Правил адвокатської етики.
Також, позивачем не було підтверджено підвищення кваліфікації за 2019 рік, у відповідності до вимог п. 22 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, що стосується зарахування не менше ніж 2 залікових балів за навчання з питань правил адвокатської етики та стандартів професійної діяльності, не підтверджено відомості щодо сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2019 рік, а також сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2020 рік здійснено із запізненням всупереч вимогам п. 2.5. Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 03 лютого 2017 року № 4, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України 13 жовтня 2018 року № 176, яке вказує, що адвокати сплачують щорічні внески до 31 січня поточного року.
Зазначені обставини підтверджують порушення Правил адвокатської етики в частині невиконання рішення органу адвокатського самоврядування, що передбачено ст. 65 зазначених Правил.
Відповідно до п. 2.11 Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо несплати адвокатами щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затверджених Рішенням ВКДКА від 25 липня 2020 року № VIІ-009/2020, несплата щорічних внесків, може розглядатися дисциплінарними палатами без попереднього подання Ради адвокатів України або Ради адвокатів регіону під час розгляду скарги щодо інших порушень адвокатом Правил адвокатської етики.
Згідно до п. 1.4 Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно- дисциплінарних комісій адвокатури щодо несплати адвокатами щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, за змістом частини першої статті 35 Закону, вчинення адвокатом дисциплінарного проступку може мати своїм наслідком застосування до нього одного з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Так, пунктом 2.18 Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування передбачено, що у випадку порушення адвокатом порядку сплати щорічних внесків, а також/чи прострочення встановлених цим Положенням строків їх сплати понад три місяці, до нього за поданням Ради адвокатів України або Ради адвокатів регіону застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.
Відповідно до п. 2.1 зазначеного Узагальнення несплата щорічного внеску є триваючим правопорушенням. За загальним правилом до таких відносяться правопорушення, які почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. І відсутність у Законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності.
Аналогічний правовий висновоу зазначений у постанові Верховного Суду від 09.08.2019 у справі №1540/4358/18.
Отже, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності (відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") не може сплинути у разі невиконання адвокатом обов'язку щодо сплати внесків за попередні роки, оскільки таке правопорушення здійснюються безперервно.
Пунктом 2.2 вказаного Узагальнення передбачено, що ухвалюючи рішення у справі про несплату адвокатом щорічних внесків, дисциплінарна палата має перевіряти, чи виконаний адвокатом обов'язок за усі попередні періоди.
При цьому відомості щодо невиконання рішень адвокатського самоврядування можуть бути встановлені та перевіряються під час дисциплінарного провадження.
Наведене вказує на систематичне, одночасно включаючи грубі одноразові порушення, порушення правил адвокатської етики адвокатом (п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Таким чином, враховуючи вище викладене, з огляду на наявні матеріали справи, суд приходить висновку, що відео-матеріали, які були розміщені позивачем у соціальній мережі є оцінкою дій прокуратури та правоохоронних органів, які носять гострий критичний характер, елементи образливості, лексично некоректні вислови та такі сформовані у формі оціночних суджень.
Щодо посилання позивача на відсутність звернення скаржника із відповідним позовом до суду, що на думку позивача є передумовою встановлення певних обставин, то суд зауважує, що звернення або не звернення особи до суду відноситься волевиявлення скаржника та не впливає на обсяг дисциплінарної відповідальності.
Також, суд критично оцінює посилання позивача на те, що ним здійснювалася громадська діяльність, а не адвокатська, оскільки адвокат у всіх формах своєї діяльності зобов'язаний дотримуватися вимог законодавства та Правил адвокатської етики.
Одночасно претензії адвоката та його клієнта у цьому випадку щодо нездійснення прийому, що відображено на відео, носять об'єктивно незрозумілий характер, оскільки обмеження щодо здійснення прийому громадян носили на той час загальний протиепідемологічний характер. Виявлені зі слів адвоката та активіста порушення, на яких вказується у поясненнях, також не виправдовують неналежну поведінку адвоката.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
З огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини, крізь призму наявних матеріалів справи, суд приходить висновку, що оскаржуване позивачем рішення відповідача є мотивоване, та при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідачем в повній мірі були враховані обставини вчинення проступку та таким була надана правова оцінка у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Щодо перевірки відомостей про наявність ознак складу дисциплінарного проступку та порушення 31 липня 2020 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати відносно позивача дисциплінарної справи, то суд зауважує, що насамперед вказане рішення не було оскаржене позивачем, доказів протилежного позивач до суду не надав, відповідно таке набуло законної сили.
Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Щодо строків розгляду дисциплінарної справи, на порушення яких посилається позивач, то суд зауважує, що такі були зупиненні у зв'язку із заявленням самим позивачем клопотання про витребування відеоматеріалів у скаржника на спростування вимог дисциплінарної скарги. Після їх отримання, провадження було відновлено, такі були долучені до матеріалів справи та враховані при прийнятті оскаржуваного рішення. При цьому у межах розгляду дисциплінарної справи, ДП Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не обмежена у витребуванні відповідних доказів, незалежно від стадії розгляду.
Отже, відповідачем не було допущено порушень ст. 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в ході розгляду справи обставин та наявних матеріалів, суд приходить висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив на позов і довів правомірність прийнятого ним рішення від 30.10.2020 року №10/ІІ/2 - 2020.
З огляду на те, що в ході розгляд справи по суті судом не було встановлено протиправності оскаржуваного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 30.10.2020 року №10/ІІ/2 - 2020 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, відповідно не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення на користь позивача компенсації моральної шкоди у розмірі 400 000 гривень, у зв'язку з прийняттям такого рішення.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених обставин даної адміністративної справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області (вул. Генерала Чупринки, буд. 71, м. Львів, 79044, код ЄДРПОУ 20812415) про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення моральної шкоди - відмовити.
2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 20.03.2023 року, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному та у відпустці.