16.03.2023м. СумиСправа № 920/119/22
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В, розглянувши Заяву від 15.02.2023 (вх. 652 від 22.02.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» про відстрочку виконання рішення по справі № 920/119/22
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна
енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, 25,
м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми»
(вул. Реміснича,35, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 41884537)
про стягнення 1793638 грн 89 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Шатарська Т.Н.,
від відповідача: Сахнов Д.А.,
при секретарі судового засідання Щербак Н.М.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.11.2022 у справі № 920/119/22 позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»: 582 836 грн 49 коп. пені, 138 287 грн 85 коп. - 3% річних, 11 786 грн 90 коп. витрат зі сплати судового збору; у стягненні 1 072 514 грн 55 коп. пені відмовлено; судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15 117 грн 69 коп. покладено на позивача.
Відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 рішення Господарського суду Сумської області скасовано в частині стягнення 7 788 грн 57коп. пені та 1 374 грн 45 коп. З % річних; у цій частині ухвалено нове рішення про відмову в позові; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» 206 грн 17 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
07.03.2023 на виконання судових рішень були видані відповідні накази у справі №920/119/22.
У заяві б/н від 15.02.2023 (вх.№652 від 22.02.2023) відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 10.11.2022 у справі №920/119/22 на один рік з дня його ухвалення, але довше ніж на строк дії положень Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» щодо зупинення стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
28.02.2023 до суду надійшли Заперечення №02-4-1/109 від 20.02.2023 (вх.№716 від 28.02.2023) Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на заяву про відстрочку виконання рішення
Ухвалою суду від 07.03.2023 прийнято до розгляду Заяву від 15.02.2023 (вх. 652 від 22.02.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» про відстрочку виконання рішення по справі № 920/119/22; призначено розгляд заяви ро відстрочку виконання судового рішення в судове засідання на 16.03.2023, 12:30.
В судовому засіданні 16.03.2023 представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» заяву про відстрочення виконання рішення суду підтримав.
Представник позивача - Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в судовому засіданні 16.03.2023 заперечив проти задоволення заяви відповідача з обставин, попередньо викладених у запереченнях вх.№716 від 28.02.2023) та просив суд відмовити повністю в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» про відстрочку виконання рішення по справі № 920/119/22.
Суд, розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду у цій справі з огляду на наступне.
Мотиви, з яких суд дійшов вищезазначеного висновку. Законодавство, що підлягає застосуванню.
Правовідносини з відстрочення виконання рішення регулюються ст. 331 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом.
Згідно з ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, як визначено ч. 4 вказаної статті, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
- ступінь вини відповідача у виникненні спору;
- стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
- стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 ГПК України).
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
При цьому у Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (Закон України «Про виконавче провадження»), не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.
У той же час, слід зважити на таке:
1) виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012);
2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012);
3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року);
4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»).
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.
Виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
В обґрунтування поданої заяви відповідач вказує на існування об'єктивних і непереборних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.
Указом Президента України Про введення воєнного стану від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» такий строк було продовжено, зокрема, останнім з них указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №58/2023 від 06.02.2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Для стабілізації фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану НКРЕКП 25.02.2022 прийняла постанову №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» (далі за текстом - «Постанова НКРЕКП №332»).
Відповідно до підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП № 332 на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.
Спір у даній справі виник саме за договором про надання послуг з передачі електричної енергії.
Отже вимоги Постанови НКРЕКП №332 щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами про надання послуг з передачі, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, підлягають обов'язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії».
Однак відповідач зазначає, що позивач ігнорує зазначене рішення НКРЕКП та продовжує стягнення штрафних санкцій.
Крім цього, позивачем у даній справі не надано доказів, які б підтверджували наявність у нього збитків саме у зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов'язання за Договором.
До того ж, відповідач просить суд врахувати відсутність заборгованості з оплати послуг за Договором за спірний період перед позивачем.
Суд приймає до уваги те, що TOB «Енера Суми» є електропостачальником на якого покладені спеціальні обов'язки (виконання функцій постачальника універсальних послуг), який постачає електричну енергію, зокрема, побутовим споживачам (населенню) і малим непобутовим споживачам на території Сумської області; відсутність заборгованості перед позивачем за оплату послуг за спірний період; обмеження, застосовані відповідно до підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП № 332, а також те, що задоволення заяви не вплине на права позивача, а лише визначить порядок виконання рішення суду.
Судом враховано наведені обставини, а також матеріальні інтереси сторін, а отже суд приходить до висновку про те, що часткове задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення у справі 920/119/22 до 09.06.2023 є обґрунтованим та справедливим.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 ГПК України, суд -
1. Заяву від 15.02.2023 (вх. 652 від 22.02.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» про відстрочення виконання судового рішення по справі №920/119/22 - задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 10.11.2022 у справі № 920/119/22 - до 09.06.2023.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.
Ухвала підписана суддею 21.03.2023.
Суддя С.В. Заєць