Справа № 758/462/22
10 лютого 2023 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Рибалки Ю. В.,
за участю секретаря судового засідання - Наливайко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону 4 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області сержанта поліції Карпенко Інни Олександрівни, третя особа: Управління патрульної поліції в м. Бориспіль, про визнання дій інспектора Карпенко Інни Олександрівни протиправними та скасування постанови,
02 січня 2022 року, о 14 годині 59 хвилин, інспектором батальйону 4 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області сержантом поліції Карпенко І. О. винесено постанову серії ЕАО №5200570 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, в якій зазначено, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Nissan Qashqai», д.н.з НОМЕР_1 , 02.01.2022 о 14 год. 55 хв., на вул. Київський Шлях 2, в м. Бориспіль, рухався зі швидкістю 73 км/год, при цьому перевищив дозволену максимальну швидкість в населеному пункті на 23 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
12 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із позовом до інспектора батальйону 4 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області сержанта поліції Карпенко І. О.
Свої вимоги мотивує тим, що вимірювання швидкості проведене приладом TRUCAM відбулося поза межами знаку 5.45 «Населений пункт», оскільки він рухався по автомагістралі в сторону м. Бориспіль та не перетнув межу знаку, яким встановлено обмеження швидкості, не перебував під дією вказаного знаку, а тому не порушував п. 12.4 ПДР України. Зазначив, що доказів того, що місце де він рухався в момент проведення заміру швидкості знаходиться під дією знаку 5.45 йому не надавалось.
Також вказував, що інспектор Карпенко І. О., яка винесла оскаржувану постанову не роз'яснила йому права.
Резюмував, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, оскільки доказів вчинення правопорушення йому не було надано.
За вказаних обставин просив визнати протиправними дії інспектора Карпенко І. О. та скасувати постанову ЕАО №5200570 від 02.01.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього штрафу у розмірі 340,00 грн на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09 вересня 2022 року відкрито провадження у справі та залучено до участі в справі як третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог - Управління патрульної поліції в м. Бориспіль (08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Кошового, 4). Вказаною ухвалою постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
29.09.2022 на адресу суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, інспектор не порушувала права ОСОБА_1 , а факт порушення ОСОБА_1 п. 12.4 ПДР України підтверджується фотознімком з приладу TRUCAM. Також у відзиві вказала, що вимірювання швидкості здійснювалося з дистанції 39,4 м.
ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом надав суду письмові пояснення, у яких зазначив, що до відзиву не долучено доказів направлення останнього на адресу позивача.
Також зазначив, що докази, долучені до відзиву, підтверджують доводи позовної заяви, що вимірювання швидкості відбулося поза межами дії знаку 5.45, та підтверджують факт відсутності порушення п. 12.4 ПДР України та як наслідок незаконності винесеної постанови ЕАО №5200570.
Суд, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті на предмет їх належності, допустимості, достовірності у їх сукупності, вважає необхідним задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 02.01.2022, о 14 год. 59 хв., інспектором батальйону 4 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області сержантом поліції Карпенко І. О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії серії ЕАО №5200570 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340,00 грн.
У вказаній постанові зазначено, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Nissan Qashqai», д.н.з НОМЕР_1 , 02.01.2022 о 14 год. 55 хв., на вул. Київський Шлях 2, в м. Бориспіль, рухався зі швидкістю 73 км/год, при цьому перевищив дозволену максимальну швидкість в населеному пункті на 23 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Зазначено, що вимірювання швидкості проводилося на прилад TRUCAM TC008343. Також вказано, що до постанови додається відео з бодікамери ха1934.
Відповідачем до суду також надано відзив на позовну заяву до якого долучено диск із відеозаписом та фото з приладу TruCAM II, посібник користувача TruCAM II.
Вказаний відзив та додані до нього докази суд приймає до уваги з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи та з метою забезпечення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
У відзиві відповідач вказувала, що на фотознімку з приладу TruCAM II вказано адресу, дату та час, номерний знак автомобіля та швидкість руху «73 км/год». Вимірювання швидкості здійснювалось з відстані 39, 4 м.
Дійсно, на вказаному фотознімку зазначено дистанцію 39, 4 м. Однак з цього ж фотознімку вбачається, що у відповідній графі з лівої сторони зазначені наступні дані: поміряна швидкість - 73 км/г та поміряна дистанція - 182,5 м. Отже, з вказаного фотознімку вбачається, що зазначена швидкість була зафіксована на дистанції 182,5 м, а не 39, 4 м, як вказує відповідач. Відтак підтверджуються доводи позовної заяви, про те, що вимірювання швидкості відбулося поза межами дії знаку 5.45 ПДР України і матеріали справи не містять доказів які б вказували на спростування даних фактів.
З наведеного слідує, що у діях, які кваліфіковані відповідачем за ч. 1 ст. 122 КУпАП відсутній склад правопорушення, адже відповідачем не надано до суду жодних додатків до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушення позивачем, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376, якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.
В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Пункт 1.10 ПДР України визначає зазначення термінів, зокрема: населений пункт -забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45 «Населений пункт», 5.46 «Кінець населеного пункта», 5.47 «Населений пункт», 5.48 «Кінець населеного пункта».
Будь-яких доказів, які могли б спростовувати твердження позивача, що наведені у позові доводи є необґрунтованими, матеріали справи не містять, а з постанови не вдається встановити, що ОСОБА_1 дійсно 02.01.2022 під час руху транспортного засобу перевищив швидкість в межах дії знаку 5.45 ПДР України.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.
Враховуючи наведене, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятої постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, внаслідок чого дана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для вирішення справи про адміністративне правопорушення належним чином, суд задовольняє позов у цій частині.
Відносно вимоги визнати дії інспектора щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності протиправними, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Так, ґрунтуючись на правових висновках Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених в постанові від 07.02.2019 року у справі № 640/6550/15-а та в постанові 10.05.2018 року у справі № 760/9462/16-а, суд дійшов висновку, що визнання протиправними дій інспектора щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, що є процесуальною діяльністю суб'єкта владних повноважень, спрямованою на фіксацію адміністративного правопорушення, є предметом оцінки суду при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, що не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.
Крім того, позивач зі скаргою на дії інспектора не звертався, службова перевірка наявності в діях інспектора ознак протиправної поведінки не проводилася та відповідно до вимог ст. 222 КУпАП відповідач має право розглядати справи про адміністративні порушення і накладати адміністративні стягнення, безпосередньо за ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто останній діяв в межах своїх повноважень.
Повноваження адміністративного суду, розглядаючи справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України, диспозиція якої не передбачає визнання дій протиправними чи незаконними при розгляді зазначених справ.
З огляду на наведене, для належного захисту порушеного права позивача достатнім способом буде скасування постанови про адміністративне правопорушення, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 286 КАС України, а не визнання протиправними дії відповідача по складанню оскаржуваної постанови щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з Управління патрульної поліції в м. Бориспіль за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 122, 245, 246, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 21, 72-78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 251, 269, 286 КАС України
Позов ОСОБА_1 до інспектора батальйону 4 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області сержанта поліції Карпенко Інни Олександрівни, третя особа: Управління патрульної поліції в м. Бориспіль про скасування постанови - задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №5200570 від 02 січня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок - скасувати.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Ю. В. Рибалка