Номер провадження 2/754/1481/23 Справа №758/7329/22
Іменем України
13 березня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Буша Н.Д.,
при секретарі - Зануди І.А.
за відсутності сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно нараховаих коштів,-
Позивач 29.08.2022 року звернувся з даним позовом до Подільського районного суду м.Києва.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 05.09.2022 року позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно нараховаих коштів разом із додатками надіслано за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06.10.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 20.12.2022 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Позовна заява обґрунтована тим, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, перебувала громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка отримувала пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертної комісії серії АВ №0994157 їй було встановлено інвалідність другої групи загального захворювання з 30.01.2019. Інвалідність ОСОБА_1 було встановлено до 01.03.2021 року, черговий перегляд відповідно до висновку МСЕК було встановлено на 19.02.2021. У липні 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось із запитом до Центральної МСЕК №1 Київського міського центру медико-соціальної експертизи від 31.07.2020 №2600-0301-8/105675, в якому з метою упередження переплат пенсії по інвалідності просив останнього надати відомості про осіб, яким при проходженні повторного переогляду інвалідності інвалідність не підтверджено. У відповідь на запит Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 31.07.2020, Департаментом охорони здоров'я Київського міського центру медико - соціальної експертизи листом від 12.08.2020 №711 було надіслано на адресу позивача інформацію щодо осіб, яким при проходженні повторного огляду інвалідність не встановлена. Серед переліку громадян, яким при проходженні повторного огляду інвалідність не встановлена, під номером 61 значилась ОСОБА_1 . Таким чином, ГУ ПФУ в м. Києві листом від 07.09.2020 №2600-0306-8/125481 звернулось до Київського міського центру медико-соціальної експертизи з проханням надання інформації, з якої сааме дати громадянці ОСОБА_1 знято группу інвалідності. У відповідь на запит ГУ ПФУ в м. Києві, Головою спеціалізованої туберкульозно-пульмонологічної МСЕК листом від 18.08.2020 №127/13-22 було повідомлено позивача, що 06.08.2020 при огляді на спеціальнійй туберкульозно- пульмонологічний МСЕК м. Києва ОСОБА_1 не встановлена группа інвалідності в зв'язку з покращенням стану здоров'я за заявою відповідача. Разом з тим, на запит ГУ ПФУ в м. Києві установою банку, куди перераховувалась пенсії ОСОБА_1 , з поточного рахунку відповідача були повернуті кошти в розмірі 13 грн. 25 коп., залишок непогашеної переплати становить 4186,66 грн. Управлінням, з метою досудового врегулювання спору, було направлено лист відповідачу від 20.05.2022 №2600-0504-8/53927, проте даний лист було проігноровано та без достатньої правової підстави отримані бюджетні кошти у розмірі 4186,66 грн. повернуті відповідачем не були.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. В поданій до суду заяві позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити, розгляд справи проводити без їх участі
Відповідач в судове засідання не з'явилась про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також з метою дотримання розумних строків її розгляду суд вважає за можливе справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності заперечень проти такого розгляду справи з боку сторін, що відповідає вимогам ст.279 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Як убачається із змісту поданої позовної заявиОСОБА_1 , яка перебувала на обліку в ГУ ПФУ України в м. Києві та отримувала пенсію по інвалідності на утримання, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
06.08.2020 при огляді за заявою відповідача на спеціалізованій туберкульозно- пульмонологічний МСЕК м. Києва ОСОБА_1 не встановлена группа інвалідності в зв'язку з покращенням стану здоров'я.
Таким чином, у звязку з не встановленням інвалідності ОСОБА_1 при огляді на спеціалізованій туберкульозно - пульмонологічний МСЕК м. Києва, у останньої виникла переплата пенсії в сумі 4199,91 грн. за період з 06.08.2020 р. по 30.09.2020 р.
Управлінням, з метою досудового врегулювання спору, було направлено лист відповідачу від 20.05.2022 р. №2600-0504-8/53927, проте даний лист було проігноровано та без достатньої правової підстави відповідачем отримані бюджетні кошти у розмірі 4199,91 грн.
У судовому засіданні встановлено, що на сьогоднішній день заборгованість відповідачем не сплачена.
Відповідно до положень ч.1 ст 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 2 ст. 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджене порушення було обґрунтованим.
Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виступає органом, уповноваженим державою виконувати відповідні функції у даних правовідносинах.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ.
Згідно ст. 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: до досягнення особою 23 років включно - 1 рік; від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки; від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки; від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки; від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років; від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років; від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років; від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років; від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років; від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років; від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років; від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років; від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років; від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
Особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону.
Відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, про що відповідач був повідомлений і мається його підпис у заяві про призначення пенсії. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсію, заподіяну шкоду.
Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду України наділені правом своїми рішеннями припинити виплату пенсії у випадках, передбачених цим Законом.
Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презумуються, тому тягар доказування рахункової помилки та недобросовісності набувача покладено на платника відповідних грошових коштів.
Саме до таких правових висновків дійшов Верховний Суд у Постанові по справі № 711/1509/17 від 12.12.2018 року, Постанові Верховного Суду від 21 червня 2018 року у справі 554/1809/17, Постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі 307/2100/16-ц та Постанові Верховного Суду від 13.04.2020 року у справі № 487/2596/17, провадження 61-123св18.
Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини відповідача, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Суд встановив, що ОСОБА_1 не виконала свій обов'язок щодо своєчасного повідомлення позивача.
Відповідно до змісту ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 2481,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-13, 76 81, 89, 141, 258, 259, 263-268, 273, 280-282, 354,355 ЦПК України, суд,-
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно нараховаих коштів- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368 у Головному управлінні міста Києва та Київської області АТ «Ощадбанк», р/р НОМЕР_2 , МФО 322669) безпідставно отримані кошти в розмірі 4186,66 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368 у Головному управлінні міста Києва та Київської області АТ «Ощадбанк», р/р НОМЕР_3 , МФО 322669) судовий збір в розмірі 2481 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.
Повний текст рішення складено 13.03.2023.
Суддя Н.Д.Буша