Справа № 11 -а- 548/06р. Головуючий 1 інст. Лисенко М.Є.
Категорія: ст. 251
КПК України Доповідач Олєщук Т.Л.
"25" липня 2006 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого Погорєлової Г.М.
Судців Губи О.О., Олєщук Т.Л.
За участю прокурора Князевої Т.В.
Заінтересованих осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією ОСОБА_4 на постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 31 травня 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3 за ч.І ст. 125 КК України на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
Згідно даних матеріалів, 03 січня 2006 року ОСОБА_4 звернувся до Снігурівського районного суду Миколаївської області зі скаргою в порядку ст. 27 КПК України про притягнення до кримінальної* відповідальності ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за ч.І ст. 125 КК України, стверджуючи, що останні 02 травня 2004 року близько 9-ої години в АДРЕСА_1 Снігурівського району Миколаївської області умисно спричинили йому легкі тілесні ушкодження.
Обґрунтовуючи рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за відсутністю в їх діях складу злочину, суддя в постанові вказав на те, що в ході попереднього розгляду справи було встановлено, що вказані особи не наносили тілесних ушкоджень ОСОБА_4
В апеляції ОСОБА_4 просить постанову судді скасувати, матеріали направити в суд на новий розгляд. Посилається на те, що суддя прийняв рішення, надавши в порушення вимог ст. 67 КПК України оцінку поясненням заінтересованих осіб, без проведення судового слідства.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які просили залишити апеляцію без задоволення, думку прокурора, який вважав, що постанова підлягає скасуванню, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 251 КПК України, враховуючи особливості досудового розгляду в справах, які порушуються за скаргою в порядку ст. 27 КПК України, суддя може прийняти одне із таких рішень: за наявністю до того підстав відмовляє в порушенні кримінальної справи, або за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду.
Тобто суддя, приймаючи вказані рішення, керуючись ст. ст. 98, 99 КПК України, повинен був при досудовому розгляді скарги перевірити наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи, зазначених у ст. 94 КПК України. А саме, виходячи із змісту скарги, яка є приводом до порушення справи, при досудовому розгляді в порядку ст. 251 КПК України судді необхідно було визначитися про достатність в скарзі даних, які вказують на наявність ознак злочину, передбачених ч.І ст. 27 КПК України, чи їх відсутність, а також з'ясувати, чи немає обставин, через які відповідно ст. 6 КПК України кримінальна справа не може бути порушена.
Відповідно ж до вимог ст.ст. 64, 67 КПК України фактичні обставини вчинення злочину та винність у його вчиненні осіб підлягають доказуванню в ході судового слідства, при оцінці доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності. Ніякі докази для суду не мають наперед встановленої сили.
Однак, всупереч вказаним вимогам процесуального закону, суддя при досудовому розгляді скарги ОСОБА_4 та зустрічній скарги ОСОБА_2, поданих в порядку ст. 27 КПК України, заслухавши пояснення вказаних осіб та заінтересованих осіб ОСОБА_5ОСОБА_1 та ОСОБА_3, при прийнятті рішення послався на їх пояснення, як на докази, надавши їм оцінку.
Так, в постановах від 31.05. 2006р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а. с. 100, 101), суддя без дослідження доказів в передбаченому законом порядку, посилаючись лише на пояснення заінтересованих у справі осіб, безпідставно зробив висновки про фактичні обставини подій 30.04. та 02.05. 2004р. та , надавши оцінку доказам, наперед висловив свою думку про винуватість осіб у вчиненні злочину.
За таких обставин, через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, враховуючи те, що постанови судді від 31.05.2006р. про порушення та про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 100, 101), а також постанова суду від 13.06.2006р. про перерву (призупинення) (а.с. 124) - взаємопов'язані, стосуються провадження по однієї справі, колегія суддів вважає, що ці постанови підлягають скасуванню з направленням матеріалів скарг ОСОБА_4 та зустрічної ОСОБА_2 на новий досудовий розгляд в порядку ст. 251 КПК України.
При досудовому (попередньому) розгляді скарг ОСОБА_4 та ОСОБА_2 судді необхідно з'ясувати, чи є в їх скаргах достатні дані, які вказують на ознаки в діях ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 злочину за ч.1 ст. 125 КК України при події 02.05.2004р., а в діях ОСОБА_4 - при події 30.04.2004р. В залежності від наявності чи відсутності підстав до порушення кримінальної справи прийняти відповідне рішення. При цьому судді необхідно звернути увагу сторін на ст. 49 КК України та ст. 7-1 КПК України, якою передбачена можлитвість звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію ОСОБА_4 задовольнити.
Постанови судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 31 травня 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а також постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 13.06. 2006р. про призупинення справи - скасувати. Матеріали по скаргам ОСОБА_4 та ОСОБА_2 направити на новий судовий розгляд в порядку ст. 251 КПК України в той же суд, але в іншому складі суду.