03 березня 2023 року Справа № 280/6959/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Максименко Л.Я.
за участю секретаря судового засідання П'яниди Б.В.
представника позивача Севастьянова Р.Ю., Риженка П.О.
представника відповідача - Букіна С.М.
представиники третіх осіб - не прибули
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги” Запорізької міської ради (вул. Перемоги, буд.80, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 05498677)
до Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог не предмет спору - Первинна профспілкова організація Комунальної установи “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги” м. Запоріжжя (вул. Перемоги, буд.80, м. Запоріжжя, 69005 ЄДРПОУ 26013253), Комунальне некомерційне підприємство “Міська лікарня № 6” Запорізької міської ради (вул. Сталеварів, 34, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 05498683)
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Комунальне некомерційне підприємство “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги” Запорізької міської ради (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Запорізької міської ради (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог не предмет спору - Первинна профспілкова організація Комунальної установи “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги” м. Запоріжжя, Комунальне некомерційне підприємство “Міська лікарня № 6” Запорізької міської ради (далі - треті особи), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької міської ради від 07.12.2022 року № 70 “Про реорганізацію юридичної особи - комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги” Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня №6” Запорізької міської ради”.
В обґрунтування позову посилається на те, що Запорізька міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення не врахувала, що згідно з розпорядженням КМУ від 15.01.2020 № 23-р позивач є опорним закладом охорони здоров'я в Запорізькому госпітальному округу. З огляду на це, відповідач, як орган місцевого самоврядування, при прийнятті оскаржуваного рішення порушив вимоги ст.16 Закону України Закону «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та не керувався планом розвитку госпітального округу, оскільки прийняв рішення про реорганізацію опорного закладу охорони здоров'я поза межами плану розвитку госпітального округу. Також, відповідно до переліку, затвердженого наказом МОЗ від 16.03.2022 №495 «Про організацію надання відновного лікування та реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я військовослужбовцям сил оборони», позивач віднесений до переліку закладів охорони здоров'я для відновного лікування та надання реабілітаційної допомоги з охорони здоров'я військовослужбовцям сил оборони. Відтак, вважає, що припинення позивача як юридичної особи автоматично тягне за собою його виключення із переліку, затвердженого наказом МОЗ та, як наслідок, унеможливлює виконання п. 2 цього наказу, що ставить під загрозу можливість надання допомоги пораненим військовослужбовцям, їх відновлення та негативно вплине на обороноздатність в умовах повномасштабної війни з державою-агресором.
Крім того, на думку позивача, при прийнятті рішення, яке оскаржується, не було дотримано передбаченої законом адміністративної процедури, що є безумовною підставою для його скасування. Зокрема зазначає, що голова ліквідаційної комісії не уповноважена у належний спосіб на виконання функцій виконавчого органу місцевого самоврядування, або хоча б на надання погоджувальних листів до проектів рішення (докази цього не існують), а ліквідаційна комісія до структури виконавчого комітету не входить та не наділена статусом або компетенцією виконавчого органу. З огляду на це, підпис погодження на проекті рішення голови ліквідаційної комісії департаменту охорони здоров'я міської ради за жодних умов не може свідчити про погодження проекту із профільним структурним підрозділом міської ради. Також, жодним нормативним або локальним актом не передбачено право голови ліквідаційної комісії департаменту охорони здоров'я ЗМР на подання проектів рішень на розгляд ради, а тому правові підстави для цього у цієї посадової особи відсутні. Вважає, що обґрунтування та формулювання пояснювальної записки до проекту рішення, як і самого рішення ЗМР від 07.12.2022 року № 70, що оскаржується, гідним чином не дозволяє встановити дійсних підстав і мотивів його прийняття. Крім того, в порушення вимог Регламенту проект рішення, що оскаржується, був поданий на розгляд міської ради на пленарному засіданні без погодження профільної постійної комісії (яка складається з фахівців у медичній галузі).
Також позивач посилається на те, що в порушення вимог закону та регламенту відповідачем не здійснено опублікування проекту оскаржуваного рішення із додатками, а також і самого прийнятого рішення. Вказує, що в порушення п.5 ст.40 Регламенту 07.12.2022 голосування та розгляд проекту рішення про реорганізацію позивача відбулися двічі, що підтверджується копіями поіменного голосування, доданими до позову. Вважає, що заява окремого депутата міської ради щодо того, що не спрацювала її картка під час голосування, не є належним доказом технічного збою.
Крім того, вважає, що в порушення вимог ст.22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» Запорізька міська рада (яка відповідно до п.п.1.3, 1.4. Статуту позивача є представником власника підприємства - територіальної громади) жодних заходів щодо інформування профспілкової організації позивача про припинення цього підприємства не вжила, як на момент погодження проекту цього рішення, так і після його прийняття. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позовну заяву не визнав, у відзиві від 10.01.2023 вх. № 1360 посилається на те, що приєднання юридичної особи КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР до КНП «Міська лікарня №6» ЗМР має на меті оптимізацію адміністративно-управлінського підрозділу на користь стимулювання медичного персоналу, який саме і забезпечує отримання підприємством коштів від НСЗУ за пролікованих пацієнтів. Тобто, потреби населення у медичному обслуговуванні після реорганізації заявника будуть задовольнятись на рівні, не нижчому ніж станом на сьогодні, а медичному персоналу буде забезпечено виплату належної заробітної плати із відповідними мотиваційним стимулюванням за рахунок коштів від НСЗУ, що, в свою чергу, знизить або навіть унеможливить навантаження на місцевий бюджет через відсутність дотаційних виплат для покриття нарахування заробітної плати працівникам КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР. З метою проведення реструктуризації, реорганізації інфраструктури закладів охорони здоров'я, в результаті реорганізації позивача шляхом приєднання до КНП «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради, мережа закладів охорони здоров'я не скорочується, так як відбувається їх реорганізація, та заклади охорони здоров'я, які припиняють діяльність шляхом приєднання стають структурними підрозділами при закладі охорони здоров'я, який є їх правонаступником. Ці заклади охорони здоров'я будуть продовжувати надавати медичну допомогу населенню м. Запоріжжя відповідно до свого профілю.
Окрім того, вважає твердження заявника щодо порушення оскаржуваним рішенням прав працівників комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради хибним, оскільки на етапі прийняття рішення та затвердження особового складу ліквідаційної комісії, невідомим та не затвердженим є штатний розпис та структура юридичної особи, яка функціонуватиме після приєднання одного підприємства до іншого.
Не погоджується відповідач також із твердженнями позивача щодо порушення процедури ухвалення оскаржуваного рішення. Так, вказує, що враховуючи особливості процедури припинення юридичної особи, суб'єктом подання оскаржуваного рішення правомочно виступила голова ліквідаційної комісії департаменту охорони здоров'я Запорізької міської ради Завоюра І.Г., як керівник виконавчого органу ради, який на час подання рішення не припинений, а тому посилання позивача щодо відсутності повноважень у суб'єкта подання рішення, що оскаржується, не ґрунтуються на законі. Вказує, що оскаржуване рішення має відмітку «ПОГОДЖЕНО» та підписи: заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Анатолія Васюка, директора департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Максима Денщіка, Голови ліквідаційної комісії для проведення ліквідації департаменту охорони здоров'я міської ради Інни Завоюри, що свідчить про дотримання процедури погодження проекту рішення. Також зазначає, що в силу вимог ст.9 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання". А тому посилання позивача на порушення порядку оприлюднення є безпідставним. Крім того зазначає, що оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що його права були істотним чином порушені прийняттям оскаржуваного рішення, підстав для задоволення позову не має.
На підставі викладеного, просить у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.
Первинна профспілкова організація Комунальної установи «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» вважає, що рішення Запорізької міської ради від 07.12.2022 року №70 прийнято без достатніх правових підстав, із порушенням встановленої законом адміністративної процедури, принципів обгрунтованості, безсторонності, розсудливості і пропорційності, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку із чим підтримує в повному обсязі позовні вимоги КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР з підстав викладених в позові.
Окремо, Первинна профспілкова організація Комунальної установи «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя», зазначає, що припинення юридичної особи - КНП «МЛЕ та ШМД» у вигляді його реорганізації шляхом приєднання до іншого підприємства ставить під загрозу права та інтереси трудового колективу лікарні, в тому числі і членів відповідної первинної профспілкової організації. Додатковим доказом цього є пункт 4 рішення виконавчого комітету ЗМР від 12.12.2022 року № 505, виданого на виконання рішення ЗМР, що оскаржується, відповідно до якого запропоновано керівникам комунальних закладів охорони здоров'я міста Запоріжжя сприяти прийому на роботу працівників КНП «МЛЕ та ШМД» у відповідності до чинного законодавства України за наявності вакантних посад. В такий спосіб відповідач позбавив первинну профспілкову організацію можливості реалізувати права, передбачені профільним Законом, та захистити трудові права її членів шляхом перешкоджання безпідставному та протиправному припиненню цього опорного закладу охорони здоров'я або, хоча б, шляхом вжиття заходів щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
Комунальне некомерційне підприємство “Міська лікарня № 6” Запорізької міської ради письмових пояснень по суті спору не надало.
Ухвалою суду від 12.12.2022 частково задоволено заяву Комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги” Запорізької міської ради про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Вжито заходи забезпечення позову Комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги” Запорізької міської ради до Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, шляхом зупинення дії рішення Запорізької міської ради № 70 від 07.12.2022 року “Про реорганізацію юридичної особи - комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги” Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня №6” Запорізької міської ради”, до набрання законної сили судовим рішенням у відповідній справі. В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
Ухвалою суду від 27.12.2022 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, призначено підготовче судове засідання на 18.01.2023.
Ухвалою суду від 18.01.2023 у задоволенні заяви представника Запорізької міської ради про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Протокольною ухвалою суду від 18.01.2023 відкладено підготовче засідання до 02.02.2023.
Протокольною ухвалою суду від 02.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27.02.2023.
Протокольною ухвалою суду від 27.02.2023 оголошено перерву у судовому розгляді справи до 02.03.2023.
Протокольною ухвалою суду від 02.03.2023 оголошено перерву у судовому розгляді справи до 03.03.2023.
У судовому засіданні 03.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.
07 грудня 2022 року Запорізькою міською радою прийняте рішення №70 «Про реорганізацію юридичної особи-комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстренної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради», відповідно до якого органом місцевого самоврядування вирішено:
«1. Реорганізувати юридичну особу - комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради (місцезнаходження: 69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 80, код ЄДРПОУ 05498677) шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №6» Запорізької міської ради місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 34, код ЄДРПОУ 05498683).
2. Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня №6» Запорізької міської ради вважати правонаступником усіх прав та обов'язків комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради.
3. Доручити виконавчому комітету Запорізької міської ради створити комісію з реорганізації комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №6» Запорізької міської ради, провести відповідні заходи згідно діючого законодавства.
4. Делегувати виконавчому комітету Запорізької міської ради повноваження щодо затвердження передавального акту комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради.
5. Закріпити майно комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради на праві оперативного управління за комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня №6» Запорізької міської ради...».
Не погодившись із рішенням № 70 від 07.12.2022 «Про реорганізацію юридичної особи-комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстренної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради», позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень органів місцевого самоврядування належить, зокрема, управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення організація медичного обслуговування та харчування в комунальних оздоровчих закладах, забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності медичного обслуговування на відповідній території, а також розвиток всіх видів медичного обслуговування, зокрема, розвиток мережі закладів охорони здоров'я, та сприяння підготовці і підвищенню кваліфікації спеціалістів.
Рішенням Запорізької міської ради від 19.12.2018 №73 створене комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради.
Відповідно до п. 1.1. Статуту комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради, затвердженого розпорядженням Запорізького міського голови від 24.01.2020 № 29р, Підприємство є лікарняним закладом охорони здоров'я - комунальним унітарним некомерційним підприємством вторинного рівня надання амбулаторної та стаціонарної спеціалізованої медичної допомоги населенню та є багатопрофільною лікарнею інтенсивного лікування другого рівня надання медичної допомоги відповідно до порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом.
Частинами першою-третьою статті 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2002 від 29 травня 2002 року, положення частини третьої статті 49 Конституції України «у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно» треба розуміти так, що у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги. Поняття медичної допомоги, умови запровадження медичного страхування, у тому числі державного, формування і використання добровільних медичних фондів, а також порядок надання медичних послуг, які виходять за межі медичної допомоги, на платній основі у державних і комунальних закладах охорони здоров'я та перелік таких послуг мають бути визначені законом.
Закон України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (далі - Закон № 2801-XII) визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, регулює суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров'я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.
Частиною 3 ст. 16 Закону № 2801-XII передбачено, що мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я формується з урахуванням планів розвитку госпітальних округів, потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної якості такого обслуговування, своєчасності, доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.
Статтею 3 Закону № 2801-XII визначено, що госпітальний округ - територія, у межах якої забезпечено надання якісної, комплексної, безперервної і орієнтованої на пацієнтів медичної та реабілітаційної допомоги шляхом організації спроможної мережі закладів охорони здоров'я; мережа закладів охорони здоров'я - сукупність закладів охорони здоров'я, що забезпечують потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території; заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
Відповідно до положень ч.4-5 ст. 16 Закону № 2801-XII з метою забезпечення територіальної доступності якісної медичної та реабілітаційної допомоги населенню визначається госпітальний округ. Госпітальний округ поділяється на госпітальні кластери, в межах яких організовано комплексний доступ населення до медичного обслуговування в стаціонарних умовах. Межі госпітальних округів та госпітальних кластерів, порядок їх визначення та функціонування, а також порядок визначення кластерних, надкластерних та інших видів закладів охорони здоров'я, що входять до спроможної мережі закладів охорони здоров'я госпітального округу, визначаються Кабінетом Міністрів України на основі потреб населення у комплексному медичному обслуговуванні в стаціонарних умовах.
Органи місцевого самоврядування здійснюють планування розвитку мережі закладів охорони здоров'я комунальної форми власності, приймають рішення про створення, припинення, реорганізацію чи перепрофілювання закладів охорони здоров'я з урахуванням затвердженого у встановленому порядку плану розвитку госпітального округу.
На запровадження медичної реформи в Україні 30.11.2016 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №932 «Про затвердження Порядку створення госпітальних округів» (на даний час втратила чинність 27.11.2019).
На виконання постанови Розпорядженням Кабінету Міністрів України №201-р від 22.03.2017 «Про затвердження переліку і складу госпітальних округів Запорізької області» затверджено перелік і склад госпітальних округів Запорізької області.
Розпорядженням Голови Запорізької обласної державної адміністрації від 23.01.2020 № 26 «Про створення госпітальної ради госпітального округу Запорізької області, затвердження складу та положення про неї» створено госпітальну раду госпітального округу Запорізької області та затверджено Положення про госпітальну раду та її персональний склад.
Відповідно до Положення про госпітальну раду госпітального округу Запорізької області (пп. 1 п.3 Положення) до завдань госпітальної ради належить розроблення пропозицій та рекомендацій щодо плану розвитку госпітального округу.
Вказані завдання кореспондуються із п. 10 Постанови КМУ № 1074 від 11.2019 «Деякі питання створення госпітальних округів» (була чинна на час виникнення спірних правовідносин).
З огляду на зазначене, Запорізька міська рада має право приймати рішення про реорганізацію закладу охорони здоров'я, але з урахуванням вимог спеціального законодавства. В той же час вищенаведеними нормами спеціального законодавства імперативно визначено, що орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про реорганізацію чи ліквідацію закладу охорони здоров'я виключно у відповідності з планом розвитку госпітального округу, затвердженим у встановленому порядку.
Однак, станом на час ухвалення оскаржуваного рішення, план розвитку Запорізького госпітального округу у встановленому порядку не прийнято.
Згідно з положеннями п. 12-14 Постанови № 1074 у межах госпітального округу формується спроможна мережа госпітального округу, яка складається з опорних закладів охорони здоров'я та інших закладів охорони здоров'я, у тому числі багатопрофільних дитячих лікарень, перинатальних центрів, спеціалізованих центрів та закладів охорони здоров'я, які надають медичну допомогу при онкологічних, інфекційних захворюваннях, туберкульозі та інших соціально значущих хворобах.
Спроможна мережа госпітального округу, за винятком опорних закладів охорони здоров'я, визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською чи Севастопольською міською держадміністрацією з урахуванням пропозицій госпітальної ради.
Заклади охорони здоров'я, віднесені до опорних, діють відповідно до положення про функціонування опорних закладів охорони здоров'я, що затверджується МОЗ.
Пунктом 25 вказаної Постанови передбачено, що перелік опорних закладів охорони здоров'я затверджується Кабінетом Міністрів України та може бути переглянутий за результатами виконання програми державних гарантій медичного обслуговування населення та виконання плану розвитку госпітального округу.
Системний аналіз вищенаведених положень дає підстави стверджувати, що мережа госпітального округу складається з опорних закладів охорони здоров'я та інших закладів охорони здоров'я. При цьому, перелік опорних закладів затверджується виключно Кабінетом Міністрів України.
Згідно Розпорядження КМУ від 15 січня 2020 р. № 23-р «Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров'я у госпітальних округах на період до 2023 року» до вказаного переліку, як опорний заклад охорони здоров'я у Запорізькій області включено Комунальне некомерційне підприємство “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги” Запорізької міської ради.
Тобто, позивач у мережі закладів госпітального округу відноситься до опорних закладів охорони здоров'я, перелік яких визначається та затверджується лише Кабінетом Міністрів України, та складає самостійну одиницю госпітального округу.
Крім того, суд звертає увагу на те, що наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16.03.2022 №495 «Про організацію надання відновного лікування та реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я військовослужбовцям сил оборони» затверджено перелік закладів охорони здоров'я для відновного лікування та надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я військовослужбовцям сил оборони, серед яких і Комунальне некомерційне підприємство “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги” Запорізької міської ради.
Пунктом 2 цього наказу МОЗ зобов'язано керівників закладів охорони здоров'я згідно з переліком, затвердженим пунктом 1 цього наказу, вжити необхідних заходів для забезпечення відновного лікування та надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я військовослужбовцям сил оборони після надання їм спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги у військово-медичних та цивільних закладах охорони здоров'я.
Відтак, припинення діяльності закладу охорони здоров'я, тягне його виключення з переліку закладів охорони здоров'я для відновного лікування та надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я військовослужбовцям сил оборони.
Відповідач обгрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення посилається на те, що скорочення мережі закладів охорони здоров'я не відбулося, оскільки заклади не ліквідовуються, а лише реорганізовуються шляхом приєднання, а комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради стає відокремленим підрозділом та в подальшому буде надавати медичні послуги в порядку та обсязі, встановлених законодавством.
Однак, як вже зазначалося, комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради є закладом охорони здоров'я в розумінні положень ст. 3 Закону № 2801-XII, тобто юридичною особою, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації .
Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Тобто, реорганізація закладу охорони здоров'я шляхом його приєднання до іншого є нічим іншим як припиненням юридичної особи.
Тому, наслідок як від ліквідації, так і від реорганізації закладу охорони здоров'я один - припинення закладу охорони здоров'я як юридичної особи.
Слід зауважити, що ст. 3 Закону № 2801-XII передбачає можливість існування закладу охорони здоров'я у вигляді відокремленого підрозділу юридчної особи, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
Проте, рішення Запорізької міської ради № 70 від 07.12.2022 не містить у собі положень, які б давали підстави стверджувати, що позивач після приєднання буде мати статус відокремленого підрозділу комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради.
Відтак, оскільки мережу закладів охорони здоров'я складає сукупність закладів охорони здоров'я (юридичних осіб чи відокремлених підрозділів), що забезпечують потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території, то реорганізація закладу охорони здоров'я як юридичної особи (без залишення їй статусу відокремленого підрозділу іншої юридичної особи) має наслідком зменшення (скорочення) кількості таких закладів.
Крім того, приєднання позивача до іншої лікарні, в даному випадку до Комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня № 6” Запорізької міської ради не потягне автоматичного включення чи заміщення позивача у переліку опорних закладів, оскільки правонаступник такого статусу не мав, а для його отримання існує відповідна процедура.
Отже, прийнявши рішення про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги” Запорізької міської ради шляхом його приєднання, відповідач скоротив існуючу мережу закладів охорони здоров'я, чим порушив вимог ст.49 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону № 2801-XII.
Щодо доводів про наявність порушень порядку прийняття оскаржуваного рішення.
Так, ч.15 ст. 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
21.12.2020 Запорізькою міською радою прийнято рішення №5 «Про затвердження Регламенту Запорізької міської ради».
Згідно ст.ст. 1, 14 Регламенту, суб'єктом подання, тобто суб'єктом, який має право вносити питання на розгляд ради, може бути: міський голова, постійні комісії, депутати, виконавчий комітет ради,)загальні збори громадян, члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; депутатські фракції та групи, а також інші особи і органи у випадках, передбачених законодавством; також трудові колективи, об'єднання громадян через суб'єктів, зазначених в цьому пункті. Якщо суб'єктом подання є виконавчий орган ради, то проект рішення ради підписує заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради відповідно до розподілу функціональних обов'язків або керівник відповідного виконавчого органу ради.
Крім того, ст. 54 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Згідно ст.ст. 1.1., 6.1. Положення про департамент охорони здоров'я Запорізької міської ради, який затверджено рішенням Запорізької міської ради від 30.09.2020 №33, Департамент охорони здоров'я Запорізької міської ради є виконавчим органом Запорізької міської ради, що утворюється Запорізькою міською радою, підзвітний і підконтрольний Запорізькій міській раді, підпорядкований виконавчому комітету Запорізької міської ради, міському голові, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради за відповідним напрямком роботи, а з питань здійснення делегованих повноважень в галузі охорони здоров'я - підконтрольний відповідним органам виконавчої влади. Директор Департаменту здійснює керівництво діяльністю Департаменту.
Рішенням Запорізької міської ради від 22.12.2021 №40, вирішено ліквідувати департамент охорони здоров'я Запорізької міської ради, затверджено персональний склад ліквідаційної комісії.
Рішенням Запорізької міської ради від 12.10.2022 №18, до складу ліквідаційної комісії департаменту охорони здоров'я Запорізької міської ради внесено зміни, зокрема, головою комісії визначено Завоюру І.Г.
Статус ліквідаційної комісії юридичної особи та її членів, зокрема голови, визначає Цивільний кодекс України (далі - ЦК України).
Відповідно до частини четвертої статті 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи; голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Отже, голова ліквідаційної комісії будь-якої юридичної особи, не діє від власного імені, а у відносинах з іншими особами, у тому числі з судом та учасниками справи, представляє відповідну юридичну особу та виступає в суді від її імені.
Вказана правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 16.02.2023 у справі №640/26846/20.
За наведених обставин, враховуючи особливості процедури припинення юридичної особи, суб'єктом подання оскаржуваного рішення могла виступати голова ліквідаційної комісії департаменту охорони здоров'я Запорізької міської ради Завоюра І.Г., як керівник виконавчого органу ради, який на час подання рішення не припинений.
Тому, посилання позивача щодо відсутності повноважень у суб'єкта подання рішення, що оскаржується, не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно вимог п. 2.1 ч. 2 ст. 14 Регламенту, разом з проектом рішення подаються, зокрема пояснювальна записка (з обгрунтуванням необхідності прийняття рішення).
До проекту оскаржуваного рішення долучена пояснювальна записка (а.с.143, Том І), яка підписана головою ліквідаційної комісії департаменту охорони здоров'я Запорізької міської ради Завоюрою І.Г., містить в собі 5 розділів серед яких: 1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту рішення; 2. Мета прийняття проекту рішення; 3. Загальна характеристика та основні положення проекту рішення; 4. Нормативно-правова база в даній сфері правового регулювання; 5. Фінансово-економічне обгрунтування.
Конкретних та детальних вимог до змісту та оформлення пояснювальної записки Регламент не містить.
За таких обставин, посилання позивача щодо недостатньої обґрунтованості прийнятого рішення не ґрунтується на на вимогах Регламенту та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно ст.14-1 Регламенту, проект рішення має бути обов'язково погоджений (візований) заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, відповідно до розподілу функціональних обов'язків; директором департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради або його Заступником; структурним підрозділом міської ради (директором, заступником директора, уповноваженою особою), до компетенції якого належить питання, порушене у проекті рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення (на зворотній стороні) має відмітку «ПОГОДЖЕНО» та підписи: заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Анатолія Васюка, директора департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Максима Денщіка, Голови ліквідаційної комісії для проведення ліквідації департаменту охорони здоров'я міської ради Інни Завоюри.
Порушень в даному випадку суд не встановив.
Пунктом 2 статті 15 Регламенту передбачено, що всі проекти рішень, що планується внести на розгляд ради, подаються секретарю ради (в управління по забезпеченню роботи ради) у друкованій та електронній формах із погоджувальними підписами (візами) не пізніше як за 10 (десять) робочих днів до дати їх розгляду на пленарному засіданні з метою прийняття, крім зумовлених ..регламентом випадків термінового розгляду питань.
Терміновому розгляду та невідкладному оприлюдненню підлягають питання, які мають бути невідкладно розглянуті і стосуються проектів рішень ради або інформації щодо: надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, яі загрожують життю, здоров'ю та/або майну громадян, а також заходів, пов'язаних з цим; питань бюджету та змін до нього, які пов'язані зі зміною законів України, надходженням субвенцій, тощо; з питань розгляду електронних петицій.
Із долученого до справи листа за вих.№01/03-17/0474 (а.с.144, Том І) судом встановлено, що лише 05.12.2022 Голова ліквідаційної комісії департаменту охорони здоров'я звернулась до секретаря міської ради із проханням включити до порядку денного чергової сесії Запорізької міської ради проект рішення «Про реорганізацію юридичної особи-комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстренної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради».
Пункт 4 ст. 15 Регламенту передбачає, що проекти рішень, які не подані у відповідний термін, як виняток, можуть бути запропоновані до внесення на розгляд ради за пропозицією міського голови, секретаря ради, голів постійних комісій, фракцій та груп.
Суд зауважує, що Регламент Запорізької міської ради не надає тлумачення ймовірних ситуацій, коли можливе застосування терміну «як виняток», відтак слід розуміти, що «винятковість» обставин оцінюють депутати шляхом голосування щодо можливості включення того чи іншого питання до порядку денного сесії.
Як свідчить Витяг з Протоколу № 16 від 07.12.2022 за ініціативою секретаря міської ради Куртєва А. запропоновано включити на розгляд ради питання Про реорганізацію юридичної особи-комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстренної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради (а.с.131 Том І зворотній бік). За результатами голосування вказане питання було включено до порядку денного.
Тому, порушень в цій частині суд не знаходить.
Відповідно до п. 6 ст. 15 Регламенту після реєстрації погодженого проекту рішення управлінням по забезпеченню роботи ради суб'єкт подання виносить проект рішення разом із листом обговорення, на попередній розгляд постійних комісій ради, починаючи з профільної та бере участь у його обговоренні. Профільна (профільні) комісія (комісії) та інші комісії розглядають проект рішення ради відповідно до статті 16 цього Регламенту та роблять відповідні відмітки про розгляд у листі обговорення.
Згідно з п. 7 ст. 15 Регламенту після розгляду проекту рішення всіма постійними комісіями ради, проект рішення разом із листом обговорення з відмітками постійних комісій та іншими необхідними документами передаються суб'єктом подання секретарю ради (в управління по забезпеченню работи ради).
Пунктом 2 статті 16 Регламенту передбачено, що постійні комісії ради розглядають надані їм проекти рішень разом із листом обговорення, що додається до всіх проектів рішень, готують висновки та рекомендації.
Відповідно до п. 3 статті 16 Регламенту висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії (або особою, яка виконує його обов'язки).
Системний аналіз положень статтей 15 та 16 Регламенту дає підстави стверджувати, що лист обговорення має в будь-якому випадку містити відмітки всіх постійних комісій ради.
Як вбачається з листка обговорення постійними комісіями Запорізької міської ради проектів рішень (16 сесія), проект оскаржуваного рішення був розглянутий профільною комісією - постійною комісією з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення, про що мається відповідна відмітка (а.с.138 Том І).
Відміток з боку решти постійних комісій лист обговорення не містить.
Як пояснив представник відповідача, у міській раді склалася практика, що коли у постійних комісій відсутні пропозиції та зауваження і не має потреби виносити питання на голосування, то відмітки не ставляться.
З точки зору дотримання порядку адміністративної процедури прийняття оскаржуваного рішення суд зазначає, що має місце невідповідність вимогам Регламенту, однак це не може бути підставою для автоматичного визнання рішення протиправним.
Щодо порушення порядку оприлюднення рішення.
1 жовтня 2020 року набув чинності Закон України № 890-ІХ «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» яким передбачено, що проекти рішень органів місцевого самоврядування, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їхнього розгляду з метою ухвалення.
Аналогічні положення передбачені п.2 ст. 15 Регламенту Запорізької міської ради.
Проте, 20 травня 2022 року набув чинності Закон України від 12.05.2022 р. №2259-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» (далі - Закон №2259), яким, серед іншого, уточнено окремі питання здійснення місцевого самоврядування в умовах воєнного стану.
Згідно з ч. 10 ст. 9 Закону України від 12.05.2015 р. №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389), у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання".
Відтак, доводи позивача в цій частині суд вважає безпідставними.
Щодо порушення встановленого порядку голосування рішення.
Відповідно до п.1 статті 40 Регламенту рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених законом.
Згідно п. 3 статті 40 Регламенту рішення ради приймається відкритим поіменним або, у випадках передбачених чинним законодавством, таємним голосуванням.
Проекти рішень ради або пропозиції до них, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими та не підлягають повторному розгляду на поточній сесії (п.5 статті 40 Регламенту).
З долучених до матеріалів позовної заяви результатів поіменного голосування 16 сесії міської ради від 07.12.2022 судом встановлено, що за результатами відкритого поіменного голосування о 17 годині 38 хвилин проект рішення, шо оскаржується, не набрав необхідної кількості голосів депутатів, а тому рішення прийнято не було (а.с.145, Том І).
Згідно витягу з протоколу № 16 засідання шістнадцятої сесії Запорізької міської ради восьмого скликання 07.12.2022 (а.с.131-132, Том І) після оголошення результатів голосування виступила депутат міської ради від фракції « ОСОБА_1 , яка повідомила про неспрацювання пульту системи голосування.
В письмовій заяві, долученій до справи (а.с. 132, Том І зворотній бік) депутат ОСОБА_2 повідомляє, що кнопка для голосування на питанні № 48 не спрацювала. Просить переголосувати.
Пунктом 1 статті 46 Регламенту передбачено, що голосування щодо запропонованого рішення повинно проводитися так, щоб забезпечити дійсне волевиявлення щодо цього рішення кожного депутата, який бере участь у голосуванні.
Відповідно до п.7 статті 46 Регламенту, у разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення (технічний збій, продовження обговорення в процесі голосування, фізичні перешкоди) або якщо це порушення встановлене лічільною комісією, негайно проводиться повторне голосування без обговорення. Питання щодо повторного голосування вирішується за процедурним рішенням ради.
Так, 07.12.2022 о 17год.48 хв. депутатами Запорізької міської ради проведено голосування з питання «Про переголосування питання «Про реорганізацію юридичної особи-комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстренної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради»», процедурне питання прийнято більшістю присутніх (а.с.146, Том І).
За результатами повторного голосування питання «Про реорганізацію юридичної особи-комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстренної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради» о 17 год.49 хв. 07.12.2022 рішення прийнято.
Доводи представника позивача про те, що письмова заява депутата не може бути доказом фіксації наявних технічних збоїв, а мав саме складатися акт технічною службою, не грунтуються на положеннях Регламенту чи іншої документу.
Так, на запитання суду чи існує затверджене Положення про роботу системи голосування у Запорізькій міській раді, представник відповідача повідомив, що ні.
Відтак, оскільки, не існує унормованого положення роботи системи голосування, то відповідна письмова заява депутата щодо неспрацювання кнопки для голосування, може в даному випадку розцінюватись як доказ технічних збоїв.
Також, суд зауважує, що за повідомленням представника відповідача відеофіксація сесій міської ради не проводилась.
Витяг із стенограми засідання сесії підтверджує розвиток подій, зафіксований у витягу з протоколу № 16 засідання шістнадцятої сесії Запорізької міської ради восьмого скликання 07.12.2022.
Отже, наявні у справі докази не надають можливості іншого бачення події голосування на засіданні сесії Запорізької міської ради восьмого скликання 07.12.2022 зі спірного питання.
Щодо порушення прав профспілкової організації.
Статтею 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» №1045-XIV від 15.09.1999 (далі - Закон №1045-XIV) передбачено, що профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.
Відповідно до ст. 22 Закону № 1045-XIV у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
Частиною другої ст. 49-4 КЗпП України передбачено, що ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.
Системний аналіз положень частини другої статті 49-4 КЗпП України в поєднанні з положеннями частини третьої статті 22 Закону №1045-XIV дає підстави для висновку, що правила щодо повідомлення професійних спілок про ліквідацію чи реорганізацію, що супроводжується скороченням штату або чисельності працівників, поширюється на всі підприємства, установи, організації, незалежно від організаційно-правової форми та/або форми власності.
Вказана правова позиція викладена ВС у постанові від 29.03.2021 у справі № 815/3761/16.
Враховуючи те, що позивач в обгрунтування порушення відповідачем положень ч. 3 ст.22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» посилається саме на неповідомлення та не проведення консультацій з профспілковою організацією на час ухвалення оскаржуваного рішення, суд вважає, що в даному випадку станом на 07.12.2022 такі порушення місця не мали, оскільки норми вказаних статей передбачають роботодавця діяти «завчасно» але не пізніше трьох місяців перед звільненням.
Враховуючи те, що оскаржуване рішення не містило положень про звільнення працівників лікарні та коли саме вони мали відбутись, говорити про порушення вимог ч.3ст.22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передчасно.
Щодо наявності порушеного права позивача.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду і доведеність позивачем порушення відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю його прав та законних інтересів.
Порушення прав та інтересів слід відрізняти від порушення закону. Підставою звернення до суду є протиправні рішення (дії чи бездіяльність), які порушують права (свободи чи інтереси) конкретної особи. Саме лише порушення закону, яке не призводить до порушення прав особи, не дає підстав для задоволення позову такої особи.
Отже, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень та/або органами місцевого самоврядування особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
В даному випадку, зокрема у позовній заяві та відповіді на відзив, позивач визначив свою позицію, зазначивши про те, що прийняте оскаржуване рішення Запорізької міської ради порушує правосуб'єктність закладу охорони здоров'я, захисту потребує саме право на самостійне здійснення діяльності у сфері надання медичних послуг, яке вже було визнане та закріплене за вказаним суб'єктом центральними органами виконачої влади країни.
Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, прийняте без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання спірного рішення протиправним та його скасування підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача слід стягнути 3225,30 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької міської ради.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги” Запорізької міської ради до Запорізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог не предмет спору - Первинна профспілкова організація Комунальної установи “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги” м. Запоріжжя, Комунальне некомерційне підприємство “Міська лікарня № 6” Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької міської ради від 07.12.2022 року № 70 “Про реорганізацію юридичної особи - комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги” Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня №6” Запорізької міської ради”.
Стягнути на користь Комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги” Запорізької міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької міської ради судовий збір у розмірі 3225 (три тисячі двісті двадцять п'ять) грн. 30 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 17.03.2023.
Суддя Л.Я. Максименко