01 березня 2023 року м. Ужгород№ 260/4416/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання Гавій Л.В.
за участі представника
позивача: Шпонтак І.В.
відповідача: Зотов Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, скасування пункту наказу, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 березня 2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення в повному обсязі виготовлено 20 березня 2023 року.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони України 101- ї ОБрТрО Регіонального управління "Захід" (далі - відповідач, В/Ч НОМЕР_1 ), в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність В/Ч НОМЕР_1 в частині недоведення до відома ОСОБА_1 наказу командира В/Ч НОМЕР_1 від 01.07.2022 року №157 (по стройовій частині);
2) визнати протиправними дії В/Ч НОМЕР_1 в частині увільнення від займаної посади і зарахування у розпорядження командира В/Ч НОМЕР_1 з 01.07.2022 року ОСОБА_1 , відповідно до підпункту 13 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008;
3) визнати протиправними дії В/Ч НОМЕР_1 в частині припинення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 ;
4) зобов'язати В/Ч НОМЕР_1 видати наказ про поновлення виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.07.2022 року;
5) зобов'язати В/Ч НОМЕР_1 утриматись в майбутньому від протиправних дій в частині недоведення до відома ОСОБА_1 наказів командира В/Ч НОМЕР_1 в частині, що стосуються ОСОБА_1 ;
6) визнати пункт 25 наказу командира В/Ч НОМЕР_1 від 01.07.2022 за №157 (по стройовій частині) в установленому законодавством порядку недійсним та протиправним з моменту його підписання та реєстрації;
7) скасувати пункт 25 наказу командира В/Ч НОМЕР_1 ТРО АДРЕСА_1 від 01.07.2022 року №157 (по стройовій частині).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачеві стало відомо про наявність наказу командира В/Ч НОМЕР_2 від 01.07.2021 року за № 157 (по стройовій частині), яким його виведено в розпорядження командира частини та позбавлено виплати грошового забезпечення. Вважає наказ протиправним, оскільки зарахування військовослужбовців в розпорядження посадових осіб здійснюється за наказами по особовому складу (а не по стройовій частині), крім того, були відсутні підстави для зарахування позивача в розпорядження командира військової частини, що передбачені Положенням про проходження військової служби у Збройних силах України. Зазначає, що застосоване оскарженим наказом припинення виплати грошового забезпечення суперечить Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та деяким іншим особам.
Фактично заявлені позовні вимоги зводяться до оскарження дій та рішення (наказ В/Ч НОМЕР_2 від 01.07.2021 року № 157 (по стройовій частині) щодо увільнення від займаної посади, переведення у розпорядження командира частини та припинення нарахування та виплати грошового забезпечення), визнання протиправності щодо недоведення оскарженого наказу до позивача, зобов'язання відповідача утриматись в майбутньому від протиправних дій в частині недоведення до відома позивача наказів в частині, що його стосуються, та зобов'язання відповідача видати наказ про поновлення виплати грошового забезпечення позивачеві з 01.07.2022 року
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, зі змісту якого В/Ч НОМЕР_1 не визнає позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх безпідставними, необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, посилаючись на наступне. Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 за № 124 затверджено Інструкцію з діловодства в Збройних Силах України (далі - Інструкція), згідно підпункту 2.2.4 розділу 2 якої - у військових частинах (установах) Збройних Сил України видаються в тому числі накази командира (керівника) військової частини (установи) (по особовому складу) відповідно до номенклатури призначення, а пп. 2.3.2 Інструкції визначено, що накази по особовому складу видаються з питань, в тому числі, звільнення із займаних посад, зарахування військовослужбовців у розпорядження відповідних командирів відповідно до Номенклатури посад для призначення військовослужбовців. Командиром В/Ч НОМЕР_1 01.07.2022 року було видано наказ №42-РС (по особовому складу) (який позивачем не оскаржується, станом на час розгляду справи не скасований та є діючим), яким Позивача виведено у розпорядження командира НОМЕР_3 окремої бригади ТрО ЗС України. Зазначений наказ було продубльовано оскаржуваним наказом від 01.07.2022 №157 (по стройовій частині), який саме визначає зарахування військовослужбовців до списків особового складу, на види забезпечення та виключення з них і є підставою для здійснення та припинення нарахувань і виплат фінансово-економічною службою як виконавця наказової частини (що відповідає положенням підпункту 2.3.4. Інструкції накази по стройовій частині видаються з питань, зокрема, зарахування військовослужбовців до списків особового складу, на види забезпечення та виключення з них). Заперечує щодо протиправності недоведення оскаржуваного наказу до позивача, оскільки доведення до зацікавлених осіб зазначеної категорії наказів в частині, що їх стосується, Інструкцією не передбачено, якщо це прямо не визначено наказом
Крім того, підпунктом 13 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (затверджене Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, далі - Положення) встановлено, що зарахування військовослужбовців в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо подальшого їх службового використання допускається в разі якщо стосовно військовослужбовців застосовано запобіжні заходи кримінального провадження у виді домашнього арешту або тримання під вартою чи за вироком суду застосовані такі покарання, як арешт або тримання в дисциплінарному батальйоні, до скасування чи зміни запобіжного заходу або до винесення судом вироку чи відбування покарання (відносно позивача було відкрито кримінальне провадження, слідство по якому завершено та справу передано до суду, станом на час спірних правовідносин тривав розгляд справи в суді).
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позов, представник відповідача проти позову заперечив та просить суд відмовити в його задоволенні з підстав, наведених у поданому відзиві.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації 22.04.2022 року, на особливий період, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року за № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Ужгородським РТЦК та СП, направлений для проходження військової служби до В/Ч НОМЕР_1 .
Як встановлено в судовому засіданні, 19.05.2022 року командуванню частини стало відомо про факт затримання позивача працівниками правоохоронних органів у м. Ужгороді та відкриття відносно нього кримінального провадження №42022071210000088 від 19.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України та розпочато слідчі дії слідчими Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР у м. Львові.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Данко В.Й. від 21.05.2022 року відносно позивача було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18.07.2022 року.
За вказаним фактом проведено службове розслідування, за результатами якого - наказом командира В/Ч НОМЕР_2 від 11.06.2022 року за № 46 (з основної діяльності) притягнуто позивача за самовільне залишення військової частини до дисциплінарної відповідальності (у вигляді догани) і припинено виплату грошової винагороди та премії за травень 2022 року з 18.05.2022 року.
01.07.2022 року командиром 101 Окремої бригади територіальної оборони регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил територіальної оборони ЗС України було видано наказ за № 42-РС (по особовому складу), пунктом 3 параграфу 9 якого - у відповідності до підпункту 13 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, солдата ОСОБА_1 увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира НОМЕР_3 окремої бригади ТрО ЗС України з 01.07.2022 року.
Підстава: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022071210000088 від 19.05.2022 року.
01.07.2022 року командиром В/Ч НОМЕР_2 видано оскаржений наказ за № 157 (по стройовій частині), згідно п. 25 якого - солдата ОСОБА_1 , відносно якого внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022071210000088 від 19.05.2022 року, відповідно до підпункту 13 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира В/Ч НОМЕР_2 з 01.07.2022 року. На час перебування у розпорядженні утримуватиметься в списках особового складу військової частини з припиненням нарахування та виплати грошового забезпечення.
Підстава: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022071210000088 від 19.05.2022 року.
Наказом командира НОМЕР_3 окремої бригади ТрО ЗС України від 14.10.2022 року за № 61-РС (по особовому складу) з 19.07.2022 року поновлено виплату грошового забезпечення позивачеві, відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 21.05.2022 року, якою встановлені строки тримання під вартою ОСОБА_1 до 18.07.2022 року (пункт 10 наказу).
Позивач, вважаючи протиправними дії та наказ командира В/Ч НОМЕР_2 від 01.07.2022 року за № 157 (по стройовій частині) щодо увільнення від займаної посади, зарахування в розпорядження, припинення нарахування та виплати грошового забезпечення, звернувся з відповідним позовом (яким також просить зобов'язати відповідача утриматись від протиправних дій та видати наказ про поновлення виплати грошового забезпечення) до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони унормовані Законом України від 16.07.2021 року №1702-IX "Про основи національного спротиву" (надалі - Закон №1702-IХ), відповідно до ч. 1 ст. 3 якого - складовими національного спротиву є, в тому числі, територіальна оборона.
На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.
Як встановлено судом, позивач проходить службу у складі Військової частини НОМЕР_1 , яка є утвореним відповідно до Закону №1702-IХ військовим формуванням у складі Збройних Сил України.
Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, згідно п. 1 якого - цим Положенням визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України.
Підпунктом 13 пункту 116 Положення встановлено, що зарахування військовослужбовців в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо подальшого їх службового використання допускається в разі якщо стосовно військовослужбовців застосовано запобіжні заходи кримінального провадження у виді домашнього арешту або тримання під вартою чи за вироком суду застосовані такі покарання, як арешт або тримання в дисциплінарному батальйоні, до скасування чи зміни запобіжного заходу або до винесення судом вироку чи відбування покарання.
Як встановлено в судовому засіданні, ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Данко В.Й. від 21.05.2022 року у справі № 308/6113/22 відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 408 КК України, було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зі строком дії ухвали до 18.07.2022 року включно.
Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 року за № 124 затверджено Інструкцію з діловодства в Збройних Силах України, яка встановлює загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами у військових частинах (установах) Збройних Сил України, штабах угруповань військ, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік, зберігання і контроль за виконанням.
Підпунктом 2.3.2 встановлено, що у військових частинах (установах) Збройних Сил України видаються, в тому числі, накази командира (керівника) військової частини (установи) (по особовому складу) відповідно до номенклатури призначення, а згідно пп. 2.3.2 цієї Інструкції - що накази по особовому складу видаються з питань, в тому числі, звільнення із займаних посад, зарахування військовослужбовців у розпорядження відповідних командирів відповідно до Номенклатури посад для призначення військовослужбовців.
Положеннями вказаної Інструкції регламентується також порядок видачі наказів по стройовій частині, зокрема, згідно пп.2.3.4 Інструкції накази по стройовій частині видаються з питань, в тому числі, зарахування військовослужбовців до списків особового складу, на види забезпечення та виключення з них.
При цьому суд звертає увагу, що доведення до зацікавлених осіб зазначеної категорії наказів в частині, що їх стосується, Інструкцією не передбачено, якщо це прямо не визначено наказом.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року за № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок), яким визначається механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Пунктом 15 вказаного Порядку встановлено, що грошове забезпечення не виплачується, в тому числі, за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
В цьому ж пункті зазначено, що призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Виходячи з наведених приписів діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд констатує правомірність дій В/Ч НОМЕР_2 щодо увільнення позивача від займаної посади, зарахування його в розпорядження командира частини, припинення нарахування та виплати грошового забезпечення у період з 18.05.2022 року по 18.07.2022 року, правомірність як видання командиром В/Ч НОМЕР_2 оскарженого наказу від 01.07.2022 року за № 157 (по стройовій частині), так і правомірність не доведення такого позивачеві.
Згідно зі ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до приписів ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. За правилами ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Надаючи оцінку доводам позивача, суд приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доказування покладається в даному випадку на відповідача. З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених фактичних обставин, враховуючи, що наведені стороною позивача доводи та докази під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію відповідача, відтак, в задоволені позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Оскільки суд приходить до висновку про правомірність правомірність як дій В/Ч НОМЕР_2 (щодо увільнення від займаної посади, зарахування в розпорядження командира частини, припинення нарахування та виплати грошового забезпечення), так і правомірність наказу від 01.07.2022 року за № 157 (по стройовій частині) - суд не вбачає підстав для задоволення похідних вимог позовної заяви зобов'язального характеру (зокрема, утриматись від недоведення наказів в частині, що стосуються позивача, та видати наказ про поновлення виплати грошового забезпечення).
Згідно ч. 5 ст. 139 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідача, судові витрати у справі не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_5 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, скасування пункту наказу - відмовити.
2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Рейті