20 березня 2023 року Справа № 160/20370/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
21.12.2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009р. з компенсацією втрати частини доходу, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни, та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушує право позивача на реалізацію соціального права шляхом отримання пенсії на відповідний банківський рахунок, мотивуючи це безпідставними посиланнями на недотримання особистої форми звернення до ПФУ. На думку позивача, у такий спосіб Управління фактично звужує конституційне право на звернення за допомогою через представника, достеменно знаючи при цьому, що він вже тривалий час перебуває за межами території України.
27.12.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було залишено без руху вищезазначену позовну заяву та надано час для усунення недоліків, зокрема, надання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.
28.12.2022 року представник позивача повідомив суд про усунення недоліків, надавши квитанцію про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 30.01.2023 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
23.02.2023 року відповідачем засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх необґрунтованість та безпідставність. Відповідач зазначає, що листом відділу контролю за правильністю призначення пенсій, управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.12.2022 вих. №1542- 10174/А-01/8-0400/22 (лист додано до відзиву) повідомлено представника який діє в інтересах позивача про необхідність заявнику звернутись особисто та надати відповідні заяви та документи до територіального органу Пенсійного фонду України згідно норм чинного законодавства. Отже, позивачем не додержано порядку подання заяви про виплату пенсії на банківський рахунок в АТ “ОТП БАНК”. Враховуючи вище наведене дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідають чинному законодавству.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Так, з позовної заяви вбачається, що позивач виїхав на постійне місце проживання до держави Ізраїль, та перебуває на консульському обліку Посольства України в Державі Ізраїль, що підтверджується відміткою в паспорті громадянина України для виїзду за кордон виданого 09.09.2003 року.
17.11.2022 року за дорученням від ОСОБА_1 адвокат Меламед Вадим Борисович звернувся із заявою в якій просить перерахувати, поновити та виплатити з 07.10.2009 року із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни, здійснити запит недостатніх для поновлення виплати пенсій документів, здійснити осучаснення пенсії з 01.10.2017р. відповідно до пенсійної реформи України, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником.
До цієї заяви додано заяву про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок б/н від 18.02.2022, нотаріально засвідчені копії довіреності, паспорта.
Листом від 13.12.2022 року за № 37675-29377/А-01/8-0400/22 відділом контролю за правильністю призначення пенсії Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило представника ОСОБА_2 , що відповідно до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок), заява про поновлення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр). Відповідно до пункту 2.9 зазначеного Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або іншій документ, що посвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Відповідно до пункту 2.22 зазначеного порядку за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт громадянина України (для громадян, які мають паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій,-довідка про реєстрацію місця проживання особи, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органам реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру"), тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - посвідка на постійне місце проживання, посвідчення на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист). Враховуючи зазначене, для вирішення питання поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , заявнику необхідно звернутись особисто та надати відповідну заяву та документи до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не поновлення виплати пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, порядок нарахування та виплати пенсії регламентовано Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (надалі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (надалі - Закон № 1058-IV).
В силу ст.1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами. Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами. У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
За змістом ч. 1 ст. 44 Закону Закон № 1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно положень ст. 51 Закону № 1058-ІV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Разом із тим, рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 р. у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пункт 2 частини першої статті 49 і друге речення статті 51 Закону № 1058-IV щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір з питань пенсійного забезпечення і якщо згода на обов'язковість такого міжнародного договору не надана Верховною Радою України, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
З аналізу зазначених норм права встановлено, що з 07 жовтня 2009 року порядок виплати пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, регулюється нормами Закону № 1058-ІV з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 щодо неконституційності положень п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст. 51 цього Закону.
У відповідності до ч . ч. 1, 2 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.
За таких обставин, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.
Тобто, пенсіонер України, проживаючи в іншій державі, як громадянин України має такі ж самі конституційні права, як і громадяни України, які проживають на території України, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання громадянина України.
У той же час чинне законодавство у контексті спірних правовідносин не встановлює додаткових преференцій для пенсіонерів, що виїхали за кордон.
Так, механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках визначений Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року №662) (надалі - Порядок №1596).
За приписами пунктів 2, 4, 6 Порядку №1596 уповноваженими банками є банки, визначені переможцями конкурсу на право виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ через поточні рахунки відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 26 вересня 2001 року № 1231.
Виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо). Одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Положення статті 47 Закону №1058 визначають можливість виплати пенсії через установи банків у порядку, передбаченому КМУ.
На офіційному сайті Пенсійного фонду України наведено перелік уповноважених банків, через які може здійснюватись виплата пенсій, серед переліку уповноважених банків є також АТ «Ощадбанк». АТ «Ощадбанк» є уповноваженим банком, якому надано право виплати пенсії пенсіонерам, через відкритий в ньому поточний рахунок.
Згідно із пунктом 10 Порядку №1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку. У разі отримання від одержувача заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком. Заяви приймаються за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з'ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.
Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.
За змістом приписів пункту 12, пункту 13 Порядку №1596 органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають:
- списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках;
- опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.
Списки та описи складаються окремо за пенсіями та грошовою допомогою, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і за грошовою допомогою та іншими грошовими виплатами, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення. Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.
З наведених норм вбачається, що підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії (бланк якої є Додатком №1 до Порядку №1596), яка може бути подана пенсійному органу відповідно до вимог п.10 Порядку №1596 шляхом:
- одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду;
- через установи уповноваженого банку;
- одержувачем в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.
При цьому, орган Пенсійного фонду України інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.
Заяви, що подаються одержувачем особисто до органу ПФУ або через установу уповноваженого банку, приймаються при пред'явленні паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з'ясування місця її проживання.
В матеріалах справи відсутні докази подання ОСОБА_1 вказаної заяви особисто до органу Пенсійного фонду або через установи уповноваженого банку, або в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.
При цьому, що пунктом 10 Порядку №1596 чітко визначений порядок подання заяви, яким передбачено саме подання заяви про виплату пенсії одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду, а не лише її підписання.
Крім того, як зазначалось вище, заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису. Вказаний спосіб цілком прийнятний для осіб, які не мають змоги особисто звернутись до пенсійного органу, та при цьому такий спосіб виключає можливість подання заяви замість одержувача іншою особою.
Крім того, позивачу у відповідь на заяви його представника листом «про розгляд звернення» від 13.12.2022 року за №37675-29377/А-01/8-0400/22 роз'яснено положення пункту 10 Порядку №1596 та запропоновано звернутися до органу Пенсійного фонду з відповідними документами особисто та надати відповідну заяву та документи до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування громадян.
Так, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем не приймалось рішення про відмову позивачу у поновлені виплати пенсії на визначений позивачем банківський рахунок.
Зазначені вище листи пенсійного органу носять консультаційний, роз'яснювальний характер та позивач не позбавлений права звернутися до пенсійного органу із заявою відповідно до вимог п.10 Порядку №1596.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність у пенсійного органу підстав для поновлення виплати пенсії за віком на визначений банківський рахунок, вказаний в заявах.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132,139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець