04 листопада 2022 року Справа № 160/8102/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
09.06.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 01.01.2016 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року та компенсації втрати частини доходів на суму заборгованості частини недоотриманої індексації з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної індексації, яку позивач отримував під час проходження військової служби та здійснити виплату суми перерахунку;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скласти та подати нову довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скласти та подати новий грошовий атестат для обчислення ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем було зазначено, що на виконання рішення суду у справі №160/25577/21 відповідачем було нарахована та виплачена 21.05.2022 р на картковий рахунок позивача індексація грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 01.02.2018 в сумі 4216 грн.35 коп. з урахуванням базового місяця грудень 2015 року. 29.05.2022 року ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з заявою в якій просив: «1. Надати розрахунок та підтверджуючі документи нарахування та виплати індексації в сумі 4216,35 грн. 2. Провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року. 3. Здійснити виготовлення нової довідки про розміри додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням індексації. 4. Вказані зміни надати до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України для складання довідки для обчислення моєї пенсії пенсійним фондом. 5. Провести перерахунок та виплату вихідної допомоги з урахуванням щомісячної індексації, яка мені нараховувалась на день звільнення.». У відповідь Відповідач своїм листом від 06.06.2022 за №1047 повідомив, що згідно рішення суду ОСОБА_1 було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 4126,35 грн з урахуванням базового місяця - грудень 2015 року. Для нарахування та виплати індексації з урахуванням базового місяця - січень 2008 року немає законних підстав. Також у листі було повідомлено, що індексація не може бути включена в розрахунок грошової допомоги при звільненні та в довідку про розмір додаткових видів грошового забезпечення. Відтак, Позивач вважає, що відмова Відповідача у проведенні Позивачу виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідача для залучення до матеріалів справи додаткові докази.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 провадження в адміністративній справі №160/8102/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - зупинено до припинення перебування Військової частини НОМЕР_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
За даними КП «ДСС» копію вищевказаних ухвал 26.06.2022 надіслано позивачу. 17.06.2022 копію зазначених ухвал разом із копією позовної заяви, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок на 2022 рік через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, направлено засобами телекомунікаційного зв'язку на адресу електронної пошти відповідача, вказану в позовній заяві. Тобто, строк на подання відзиву на позов до 29.06.2022.
19.08.2022 від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що у штаті військової частини НОМЕР_1 передбачені особи, які здійснюють представництво в судових та інших органах. Окрім цього, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року справу №160/8102/22 призначено до розгляду в порядку письмового провадження, тобто без участі сторін та їх представників.
У період з 22.08.2022 по 02.09.2022 головуючий суддя Юхно І.В. перебувала у відпустці, а 20.08.2022-21.08.2022 та 03.09.2022-04.09.2022 були вихідними днями.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 поновлено провадження в адміністративній справі №160/8102/22; вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); повторно витребувано від Військової частини НОМЕР_1 додаткові докази та встановлено строк для їх подання.
30.09.2022 від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що Позивач вже звертався до суду з вимогами про: - зобов'язання військову частину НОМЕР_1 встановити Позивачу фіксовану суму індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року, та компенсації частини доходів на суму заборгованості частини недоотриманої компенсації з 01.01.2016 року до 28.02.2018 року; - зобов'язання військову частину НОМЕР_1 здійснити Позивачу перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахування щомісячної індексації, яку позивач отримував під час проходження військової служби та здійснити виплату суми перерахунку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року по справі №160/25577/21 Позивачу вже було відмовлено в задоволенні цих вимог, решту позовних вимог задовольнити частково.
Відповідачем звернуто увагу, що спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідачем вказано, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року по справі № 160/25577/21, 18.05.2022 року на картковий рахунок Позивача було зараховано індексація грошового забезпечення за період 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно в сумі 4216,35 грн. Нарахування та виплата індексації за період проходження Позивача на військової служби у військовій частині НОМЕР_1 здійснювалась відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078. Відповідно цього ж Порядку до грудня 2015 року визначення базового місяця відбувалось індивідуально для кожного військовослужбовця в залежності від зміни постійних щомісячних складових грошового забезпечення певного військовослужбовця. При нарахуванні індексації грошового забезпечення Позивачу за період за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно базовим місяцем розрахунку є грудень 2015 року.
На думку відповідача, індексація грошового забезпечення не може вважатися тією складовою грошового забезпечення, в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини.
20.09.2022 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав заявлені позовні вимоги.
07.10.2022 засобами телекомунікаційного зв'язку від відповідача надійшла копія розрахунку від 23.03.2023 №552 належної для читання якості.
Відповідач в ході судового розгляду правом на подання заперечень у справі не скористався.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія паспорта серії НОМЕР_2 , виданого 25.10.2005 Новомосковським РВ УМВС України в Дніпропетровській області.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №196 від 06.10.2021 ОСОБА_1 з 06.10.2021 звільнено з військової служби у запас за п. «а» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі №160/25577/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно;
- в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.05.2022 у справі №160/25577/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без змін.
Тобто, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі №160/25577/22 набрало законної сили 11.05.2022.
На виконання означеного судового рішення відповідачем було нараховано та виплачено позивачу 20.05.2022 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в сумі 4216,35 грн. з урахуванням базового місяця - грудень 2015 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями розрахунку від 23.03.2022 №552, платіжного доручення від 18.05.2022 №862 та розрахунково-платіжної відомості
Позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою від 29.05.2022, в якій просив: - надати розрахунок та підтверджуючі документи нарахування та виплати індексації в сумі 4216,35 грн; - провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року; здійснити виготовлення нової довідки про розміри додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням індексації; вказані зміни надати до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України для складання довідки для обчислення пенсії пенсійним фондом; - провести перерахунок та виплату вихідної допомоги з урахуванням щомісячної індексації, яка нараховувалась на день звільнення.
Листом від 06.06.2022 №1047 Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивачу, що відповідно до Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/25577/21 від 17.02.22 року, щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 р.р., ОСОБА_1 було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 4216,35 грн., з урахуванням базового місяця грудень 2015 року. Зазначено, що правових підстав для перерахунку позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 року у військовій частині НОМЕР_1 не має. Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби відповідно переліку зазначених підстав у відсотках до місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше. Діючими нормами нарахування грошового забезпечення визначено склад основних та додаткових видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія). Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру. Відповідно грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму. Ураховуючи вище викладене, доведено до відома позивача, що індексація грошових доходів військовослужбовця не є складовою грошового забезпечення, а тому не може бути включена в нарахування одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби та довідки про розміри додаткових видів грошового забезпечення.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - січень 2008 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
У відповідності до статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-ХІІ; в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
За змістом частин 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення..
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд звертає увагу, що право на індексації грошового забезпечення отриманого ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 підтверджено судовим рішенням від 17.02.2022 у справі №160/25577/21, яке набрало законної сили 11.05.2022.
При цьому, спірним у заявленому до розгляду спорі в межах даної справи є питання визначення базового місяця індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
З аналізу вказаних норм вбачається, що місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, в тому числі в період перебування позивача на службі у спірний період, яке є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.
Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців обчислювалися відповідно до Постанови №1294, яка набрала чинності 01.01.2008.
Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01.01.2018 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений постановах Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, від 19 травня 2022 року у справі №200/3859/21, від 31 травня 2022 року у справі №400/4491/20, від 06 червня 2022 року у справі №600/524/21-а, від 20.10.2022 у справі № 400/426/21.
Верховний Суд у постанові від 20.10.2022 справа № 400/426/21 зазначив, що вирішення питання щодо визначення базового місяця, який належить застосувати при обчисленні індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, сприятиме досягненню мети правосуддя та цілей ефективного захисту судом порушеного права позивача.
Указаний висновок відповідає правовій позиції і підходу, які застосував Верховний Суд у постанові від 12.05.2022 у справі № 580/3335/21 з подібними правовідносинами.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відтак, з урахуванням наведених правових висновків Верховного Суду, суд доходить висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
При цьому, суд звертає увагу, що посилання відповідача на те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі №160/25577/21 позивачу вже було відмовлено в задоволенні цих вимог є безпідставними, оскільки судом в означеному рішення було вказано, що питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватися позивачу, належить до компетенції відповідача саме при нарахуванні таких сум, а тому вимога позивача в частині зобов'язання відповідача встановити базовий місяць для обчислення індексації не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною та спрямована на захист ще не порушеного права, що суперечить ст. 5 КАС України, в той час як судовий захист може надаватися лише порушеним правам.
Тобто, наведена підстава для відмови в задоволенні позовних вимог через їх передчасність на момент судового розгляду справи не позбавляє позивача права на звернення з такими позовними вимогами в майбутньому, якщо його права в цій частині будуть порушені відповідачем.
Щодо дотримання строку звернення до суду суд звертає увагу, що дії щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 були вчинені військовою частиною НОМЕР_1 лише 20.05.2022, а позов подано до суду 09.06.2022. При цьому, слід зазначити, що вимоги щодо нарахування індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, тому у даному випадку необхідно застосовувати положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, яка була чинною на момент отримання позивачем нарахованих сум індексації та на час звернення до суду з адміністративним позовом), яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, в даному випадку виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовця.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019року у справі № 240/4911/18 та від 07.08.2019 року у справі № 825/694/17, від 21.10.2019 року у справі № 825/1832/17, від 26.11.2019 року у справі № 340/184/19.
При цьому, стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної індексації, скласти та подати нову довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення, а також новий грошовий атестат для обчислення ОСОБА_1 , суд звертає увагу, що відповідачем не було здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за спірний період з урахуванням базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині після здійсненні такого нарахування та виплати будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити, як передчасних.
За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки в силу п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а підтвердження наявності інших судових витрат матеріали справи не містять, то судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Юхно