20 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/7978/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправною та скасування вимоги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.10.2021 ГУ ДПС у Волинській області сформувало вимогу № Ф-25892-13 про сплату боргу (недоїмки), у якій зазначено, що станом на 30.09.2021 заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ, єдиний внесок) становить 23113,48 грн.
Позивач не погоджується із вказаною вимогою з тих підстав, що з 2014 року не здійснює підприємницької та незалежної професійної діяльності, з 16.06.2014 по 2019 рік перебував на військовій службі, з 2019 року є особою з інвалідністю третьої групи, та нарахування єдиного внеску суперечить приписам Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-25892-13 від 06.10.2021 на суму 23113,48 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 15).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 18-21) представник відповідача Сахарчук А.А. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваної вимоги, яка винесена на суму заборгованості з ЄСВ (станом на 30.09.2021 недоїмка становила 23113,48 грн, за період з 19.04.2018 по 30.09.2021), позивач перебуває на обліку в податковому органі як самозайнята особа відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, а даних, що позивач зупиняв адвокатську діяльність, податковому органу надано не було.
Ухвалою суду від 26.12.2022 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення цієї ухвали, та роз'яснено, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду на підставі частини п'ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а. с. 29).
29.12.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Шевчука В.В. про поновлення строку звернення до суду (а. с. 33).
Ухвалою суду від 29.12.2022 продовжено розгляд цієї справи, клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовом задоволено та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-25892-13 від 06.10.2021 (а. с. 36).
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 27.03.1997 за № 167 Волинською обласною КДКА видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, право на яке в подальшому було зупинено з 15.11.2014 на підставі подання заяви адвокатом, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України (а. с. 41).
В період з 15.06.2014 по 25.09.2019 позивач проходив військову службу, що підтверджується витягом з наказу Міністра оборони України від 18.09.2019 № 526 (а. с. 5), записами у військовому квитку серії НОМЕР_1 (а. с. 6-11), з 18.03.2022 проходить військову службу по мобілізації (а. с. 11, 34-35).
06.10.2021 ГУ ДПС у Волинській області сформувало вимогу № Ф-25892-13 про сплату боргу (недоїмки), у якій зазначено, що станом на 30.09.2021 заборгованість ОСОБА_1 зі сплати ЄСВ становить 23113,48 грн (а. с. 4).
Станом на 30.09.2021 в інтегрованій картці платника відображена заборгованість позивача ОСОБА_1 зі сплати ЄСВ у загальному розмірі 23113,48 грн. (а. с. 23-27), а з листа ГУ ДПС у Волинській області від 18.11.2022 № 1025/5/03-20-13-04-05 (а. с. 3) та з відзиву на позовну заяву вбачається, що нарахування ЄСВ відбулося за кодом бюджетної класифікації 7104000 (єдиний соціальний внесок для фізичних осіб-підприємців, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність), період нарахування становить з 19.04.2018 по 30.09.2021.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону № 2464-VI в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Так, відповідно до підпункту14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із частинами першою, другою статті 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно з частинами другою, третьою, восьмою статті 9 Закону № 2464-VІ обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до пункту 1 частини першої, пункту 1 частини третьої, частин п'ятої, шостої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката. Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв'язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з'їздом адвокатів України. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.
Аналіз вказаних положень законодавства дає підстави дійти висновку про те, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску є провадження такою особою (у цьому випадку) незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є свідченням здійснення особою адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу (вказані висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.11.2018 у справі № 820/1538/17, від 18.11.2021 у справі № 520/6094/19, від 04.10.2022 у справі № 440/4316/18 та в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи).
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, право на заняття адвокатською діяльністю позивача ОСОБА_1 було зупинено за пунктом 1 частини першої статті 31 Закону № 5076-VI з 15.11.2014 на підставі заяви позивача (а. с. 41), та з вказаної дати позивач не здійснював адвокатської діяльності та не отримував доходу від такої діяльності, оскільки не мав усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність обов'язку сплати єдиного внеску у нього як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення.
Крім того, додатково суд враховує, що позивач ОСОБА_1 у період з 27.11.2014 по 29.08.2019 був народним депутатом України, а тому відповідно до частини другої статті 78 Конституції України не міг займатися адвокатською діяльністю, у зв'язку із чим нарахування контролюючим органом позивачу єдиного внеску за здійснення адвокатської діяльності за період його перебування у статусі народного депутата України з цих підстав також є протиправним.
Згідно із частиною сьомою статті 7 Закону № 2464-VІ не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та /або введення воєнного стану.
З матеріалів справи також вбачається, що у період з 15.06.2014 по 25.09.2019 позивач перебував на військовій службі у розпорядженні Міністра оборони України (а. с. 5-11), тому у вказаний період нарахування контролюючим органом єдиного внеску з цих підстав також є безпідставним.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки з 15.11.2014 позивач не здійснював адвокатської діяльності та не отримував доходу від такої діяльності, позаяк не мав усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність обов'язку сплати єдиного внеску у нього як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення, тому у відповідача були відсутні фактичні та правові підстави для формування та направлення позивачу оскаржуваної вимоги зі сплати заборгованості з єдиного внеску у загальному розмірі 23113,48 грн за період з 19.04.2018 по 30.09.2021, у зв'язку із чим з наведених вище підстав, на підставі наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вказаної вимоги належить задовольнити.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) від 06 жовтня 2021 року № Ф-25892-13.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх