Справа № 11-а-549/06 Головуючий по 1 інстанції Марценюк С.А.
Категорія ст. 121 ч. 1 КК України Доповідач Салтовська І. Б.
20 липня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі головуючої Погорєлової Г.М.
суддів Войтовського С.А., Салтовської І.Б.
за участю прокурора Данчука В.М.
засудженого ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Братського районного суду Миколаївської області від 17 травня 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Могілев, р.Беларусь, не судимого
засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років 3 міс. позбавлення волі.
Згідно з вироком 15 січня 1006 року в вечірній час в АДРЕСА_1 Братського району в АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_2, між нею та її співмешканцем ОСОБА_1 на ґрунті особистих стосунків виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 умисно наніс ОСОБА_2 два удари кулаком по обличчю і один удар ногою в живіт, від якого вона впала на підлогу, де ОСОБА_1 умисно наніс біля десяті ударів ногами в груди, спину, живіт, чим спричинив ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження.
Засуджений ОСОБА_1 в апеляції просить пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши ст. 69 КК України.
При цьому він посилається на ті обставини, що раніше він не судимий, потерпіла є його жінкою, свою вину він визнав та щиро покаявся.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 на підтримання апеляції, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 в умисному заподіянні потерпілій ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень та кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 121 КК України відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням усіх факторів, що мали бути взяті до уваги при з'ясуванні дійсних обставин події та грунтуються на зібраних у справі доказах і, зокрема, показаннях самого засудженого ОСОБА_1, який як в стадії досудового слідства, так і в судовому засіданні не заперечував, що наніс декілька ударів потерпілій, , показаннях потерпілої ОСОБА_2 про те, що саме ОСОБА_1 спричинив їй тяжкі тілесні ушкодження. Покази потерпілої підтверджуються висновками судово-медичної експертизи № 33 від 15 лютого 2006 р. (а.с.45-46), згідно якому тілесні ушкодження у ОСОБА_2 відносяться до тяжких за ознакою небезпеки для життя.
Що стосується міри покарання, призначеної ОСОБА_1, то вона є справедливою, відповідає вимогам ст. 65 КК України. Суд врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким, так й особу винного, інші обставини, в тому числі й ті, на які є посилання в апеляції, а отже підстав для зміни вироку в цій частині, про що йдеться в апеляції, немає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення. Вирок Братського районного суду Миколаївської області від 17 травня 2006 р. відносно ОСОБА_1 залишити без змін.