ЄУН 193/81/23
Провадження 1-кп/193/62/23
іменем України
16 березня 2023 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого- судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041580000018 від 13 січня 2023 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка, Криворізького району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з освітою професійно-технічною, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
02 січня 2023 року близько 16:00 години ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийшов відвідати свого знайомого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та являється військовослужбовцем ЗСУ, солдатом, старшим стрільцем 3 батальйону 1 взводу 2 відділення, військової частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 механізована бригада). Перебуваючи в будинку, останні розпивали спиртні напої. 02 січня 2023 року близько 22:00 години ОСОБА_4 вийшов з приміщення будинку ОСОБА_6 та, маючи умисел та таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, запровадженого на території України Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві власності належить ОСОБА_5 , проник у приміщення літньої кухні, вхідні двері якої були відкриті, звідки таємно, з корисливих мотивів, викрав бронежилет (плитоноска та дві захисні плити), оливкового кольору, номер партії металу: 40.4, який належав - ОСОБА_5 , після чого, разом із викраденим майном зник з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями спричинив матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_5 , що згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 206/23 року від 13.01.2023 становить 3 580 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, надав пояснення, які згодом змінив. Пояснив, що 02.01.2023 року близько 16.00 години, під час дії воєнного стану в Україні, він прийшов до свого двоюрідного брата ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 . Розпивали спиртні напої. Також обвинувачений пояснив, що він перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння. Приблизно о 22:00 годині вони розсталися і він пішов додому. Коли вийшов з будинку, покурив та зайшов у літню кухню, двері якої були відчинені. Навіщо зайшов - пояснити не може. Пройшовши у другу кімнату, перечепився через щось, було темно. Виніс і побачив, що це бронежилет, він зняв куртку і вдягнув його, зверху надів куртку. Після цього він пішов додому, бронежилет зняв та поклав у підголов'я, матері пояснив, що йому його подарували. 03.01.2023 року приблизно о 10-00 годині він надягнув бронежилет, зверху свою куртку і пішов до магазину де придбав пляшку пива. Після цього пішов до ОСОБА_7 , якому продав бронежилет за 400 гривень. Отримані гроші витратив на дві пляшки горілки та їжу. В ніч з 03.01.2023 на 04.01.2023 року він поїхав у село Ставровщина Криворізького району Дніпропетровської області де й пробув близько 10 днів. Про від'їзд нікому не казав. Після повернення йому повідомили, що треба повернути бронежилет, але повернути було нічого, оскільки він вже був проданий. Таким чином, обвинувачений, не оспорюючи час, місце, спосіб, вид і розмір шкоди, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 185 КК України, винним визнав себе повністю, щиро каявся у вчиненому, пояснив, що не думав про вчинок. На цей час він повернув кошти ОСОБА_7 , які були ним отримані за бронежилет. Просив вибачення у потерпілого, зробив для себе належні висновки та готовий нести покарання за скоєне. Просив не позбавляти його свободи.
Судом встановлене правильне розуміння учасниками судового провадження та добровільності їх позицій питання щодо обмеженого дослідження доказів у відповідності до ч.2 ст. 349 КПК України.
Окрім визнання вини обвинуваченим, його вина підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами в обсязі, визначеному з урахуванням думки учасників судового розгляду відповідно до вимог ч.2ст. 349 КПК України.
Показами потерпілого. Так, потерпілий в судовому засіданні пояснив, що він є військовослужбовцем та на цей час є мобілізованим до лав ЗСУ. Приблизно 26-27.12.2022 року він прийшов додому у відпустку в якій знаходиться і по цей час. Вдома він зберігав свій бронежилет із написом його позивного «ОСОБА_9» в літній кухні, яка стоїть окремо від будинку та не зачиняється на замок. 31.12.2022 року вони, разом із обвинуваченим вживали алкогольні напої. 02.01.2023 року приблизно о 16.00 годині вони з обвинуваченим також вживали алкогольні напої. Через деякий час обвинувачений пішов додому. Через три дні, приблизно 05.01.2023 року, він спілкувався із односельцем ОСОБА_7 , який повідомив, що ним придбано у ОСОБА_4 бронежилет. Також пояснив, що востаннє він бачив бронежилет перед новим роком, його пропажу він встановив 02.01.2023 року. Після цього він хотів домовитись, щоб обвинувачений повернув йому крадене, але він не повернув і 12.01.2023 року він звернувся із заявою до поліції.
Рапортом старшого слідчого ВП №9 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 від 12.01.2023 року, з якого вбачається, що 12.01.2023 о 15:16 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 12.01.2023 о 15:15 за адресою: АДРЕСА_3 , звернувся ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з приводу того, що близько 10 днів тому з приміщення літньої кухні невідомі особи здійснили крадіжку плитоноски з захисними плитами. Двері на кухню були відчинені (а.к.п.6).
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_5 від 12 січня 2023 року, зазначено, що прийнято усну заяву від ОСОБА_5 про скоєння крадіжки бронежилету (а.к.п. 7,8).
Протоколом огляду місця події від 12.01.2023 року та фотоблицями, на яких відображено домоволодіння АДРЕСА_2 та місце знаходження бронежилету до моменту викрадення (а.к.п.10-13).
Протоколом огляду предмета події від 13.01.2023 року та фотоблицями, на яких відображено загальний вид бронежилету та в розгорнутому вигляді (а.к.п.15-18).
Розпискою ОСОБА_5 від 13 січня 2023 року, відповідно якої ОСОБА_5 від працівників поліції отримав бронежилет (плитоноска та дві плитки) на початку місця 2023 року, які в нього викрав ОСОБА_4 (а.к.п. 21).
Висновком судово-товарознавчої експертизи №206/23 від 13 січня 2023 року, відповідно якої ринкова вартість бронежилета (плитоноска та дві захисні плити) номер партії металу: 40.4, бувшого у використанні (з урахуванням зносу), станом на початок січня 2023 року становила 3580,00 грн. (а.к.п. 42-45).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 18 січня 2023 року, згідно якого ОСОБА_4 продемонстрував на місці обставини вчинення ним крадіжки бронежилета з кімнати приміщення літньої кухні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 02 січня 2023 року близько 22:00 години, обставини, аналогічні повідомленим в судовому засіданні, наданими обвинуваченим ОСОБА_4 (а.к.п.57-60),
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними. При цьому, досліджені докази, а саме: показання в судовому засіданні обвинуваченого, потерпілого, протоколи огляду місця події та огляду предмета, висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи, узгоджуються між собою і в своїй сукупності доводять подію кримінального правопорушення, винуватість ОСОБА_4 в його вчиненні, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні повністю доведена вина ОСОБА_4 в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у інше приміщення, і його дії вірно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується вимогамистатей 65-67 КК України, роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Так, при призначені обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке належать до категорії тяжких злочинів проти власності, характеризуються прямим умислом.
Розглядаючи питання про особу винного, суд враховує, що ОСОБА_4 посередньо характеризується за місцем проживання, не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, раніше не судимого, на обліку у лікаря-психіатра і лікаря нарколога не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, вжиття заходів щодо повернення майна, отримання вибачення від потерпілого.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів можливе без ізоляції його від суспільства, тому при призначенні покарання в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України необхідно застосувати до нього положення ст.ст. 75, 76 КК України, що буде повною мірою відповідати меті призначення покарання відповідно до ст. 50 КК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись ст.ст.371,373-374 Кримінального процесуального кодексу України,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази у кримінальному провадженні - бронежилет (плитоноска та дві захисні плити), номер партії металу: 40.4, який переданий на зберіганні потерпілому ОСОБА_5 - залишити останньому як законному власнику.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи № 206/23 від 13.01.2023 року в сумі 220 (двісті двадцять) грн. 00 коп.
Матеріали кримінального провадження № 12023041580000013 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у судовій справі №193/81/23 (провадження №1-кп/193/62/23).
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Софіївського районного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1