Справа № 686/5974/23
Провадження № 1-кс/686/2255/23
17 березня 2023 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22023240000000028 від 16.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 111-1 КК України,
16.03.2023 прокурор відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 у межах кримінального провадження №22023240000000028 від 16.02.2023 звернувся із клопотанням про арешт на майно, яке було вилучене 15.03.2023 під час обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , шляхом тимчасового позбавлення володільця ОСОБА_4 , або будь-кого іншого можливості відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином та використовувати вказану річ, шляхом її вилучення у тимчасового володільця або власника та поміщення на зберігання до матеріалів кримінального провадження №22023240000000028, а саме на: ноутбук марки «Lenovo Ideapad 330-15 AST», серійний номер: PF1GPL3V; зарядний пристрій «Lenovo», серійний номер: SA10M42743.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що що громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із використанням персональної сторінки користувача соціально-орієнтованої інтернет-мережі «Одноклассники» під нікнеймом « ОСОБА_5 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 розповсюджувала інформацію у якій містяться публічні заклики до підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань держави-агресора та невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України.
Згідно з матеріалами кримінального провадження, зокрема, висновку спеціаліста Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії від 13.02.2023 №79 власниця персональної сторінки в соціальній мережі «Одноклассники» з нікнеймом « ОСОБА_5 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) публічно поширила матеріали у змісті яких містяться заклики до підтримки рішень або дій держави-агресора та невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території.
15.03.2023, на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09.03.2023 року, під час обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , виявлено та вилучено:
- ноутбук марки «Lenovo Ideapad 330-15 AST», серійний номер: PF1GPL3V;
- зарядний пристрій «Lenovo», серійний номер: SA10M42743.
Згідно з постановою дізнавача від 15.03.2023 року ноутбук марки «Lenovo Ideapad 330-15 AST», серійний номер: PF1GPL3V та зарядний пристрій «Lenovo», серійний номер: SA10M42743 в порядку ст. 98 КПК України визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Крім того, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 повідомила, що ноутбук марки «Lenovo Ideapad 330-15 AST», серійний номер: PF1GPL3V є її власністю та фактично перебуває у її безпосередньому користуванні.
А тому прокурор просить накласти арешт на це майно.
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте в клопотанні міститься прохання про розгляд справи за відсутності ініціатора клопотання та прохання його задовольнити.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.2 ст. 131 КПК України, одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.
На підставі ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданий кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Клопотання прокурора про арешт майна відповідає вимогам встановленим ст.170, 171 КПК України.
Вилучені речі відповідають критеріям, визначеним ст..98 КПК України та визначеним в ухвалі слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09.03.2023, якою наданий дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_6 , з метою виявлення і вилучення, ноутбуків, нетбуків, твердих магнітних дисків (HDD), планшетів, мобільних телефонів, фото-, відеокамер, твердотільних накопичувачів (SSD), флеш-накопичувачів, дисків для лазерних систем зчитування, на яких міститься інформація щодо публічного розповсюдження матеріалів, у змісті яких містяться заперечення здійснення збройної агресії проти України, виправдання дій військово-політичного керівництва країни-агресора, а також невизнання поширення державного суверенітету України на її тимчасово окупованій території..
Із долученої до клопотання копії протоколу обшуку від 15.03.2023 слідує, що на вилученому ноутбуці ОСОБА_4 , які вона увімкнув під час проведення слідчої дії, міститься інформація про використанням персональної сторінки користувача соціально-орієнтованої інтернет-мережі «Одноклассники» під ОСОБА_7 » (ІНФОРМАЦІЯ_2 ) розповсюджувала інформацію у якій містяться публічні заклики до підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань держави-агресора та невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України..
Отже, слідчий суддя приходить до висновку про те, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення відповідає меті та підставам його збереження з метою унеможливлення відчуження для цілей конфіскації як виду покарання, відтак наявні підстави з якими законодавець пов'язує застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цій стадії кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
А тому клопотання прокурора є обґрунтованим.
У силу ч.4 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Як вбачається із прохальної частини клопотання, слідчий просить накласти арешт на зазначене майно із застосуванням заборон відчуження розпорядження та користування його власнику.
Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про те, що застосування усіх визначених законом заборон при застосуванні зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є випрадваним для досягнення мети кримінального провадження, зокрема для проведення слідчих та належної фіксації інформації, що міститься у вилученій речі.
З огляду на викладене, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №22023240000000028 від 16.02.2023 з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження і користування на вилучені під час обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 на ноутбук марки «Lenovo Ideapad 330-15 AST», серійний номер: PF1GPL3V та зарядний пристрій «Lenovo», серійний номер: SA10M42743.
Виконання ухвали покласти на дізнавача органу безпеки УСБУ у Хмельницькій області ОСОБА_8 .
Ухвала про арешт виконується негайно.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя