Справа № 201/504/23
Провадження № 3/201/310/2023
16 березня 2023 рокум. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщев С.С., розглянувши у судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка надійшла з Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
ОСОБА_1 , 31 грудня 2022 року, близько 02:00 години, перебуваючи за місцем мешкання, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру а саме: висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, бив кулаками по голові своєї співмешканки ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України.
На виконання вимог ст. 268 КУпАП щодо забезпечення явки особи, що притягається до адміністративної відповідальності у судове засідання, ОСОБА_1 судом направлено судову повістку на вказану у протоколі про адміністративне правопорушення адресу.
Однак, ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судового виклику на вказану у протоколі адресу, до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Отже, ураховуючи вищенаведене, вважаю за можливе провести розгляд даної справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку про доведеність вини останньої у вчиненні адміністративного правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Даний висновок про доведеність вини ОСОБА_1 підтверджується викладеними фактичними обставинами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, об'єктивність яких у районного суду сумнівів не викликає, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою відповідно вимог ст. ст. 254-256 КУпАП.
Сукупність фактичних даних та встановлених судом обставин дає підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи викладене та характер вчиненого, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому адміністративного стягнення у вигляді десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в межах санкції передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки на переконання суду таке адміністративне стягнення в повній мірі буде сприяти вихованню правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Крім того статтею 40-1 КУпАП України передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тому з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 536,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави в сумі 536,80 гривень.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набрала чинності:
Суддя С.С. Федоріщев