Справа № 11 - а - 561 2006 р. Головуючий суду 1 інстанції суддя Мачула О.М.
Категорія ст. 78 КПК України Доповідач суду апеляційної інстанції
Суддя Гребенюк В.І.
УХВАЛА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
11 липня 2006 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого - судді Карпія В.М.
Суддів Губи О.О.
Гребенюк В.І. З участю: прокурора Князевої Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 червня 2006 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженка м. Миколаєва, українка, громадянка України, з середньою освітою, вдова, не працююча, проживаюча по АДРЕСА_1 в м. Миколаєві, засуджена 14.05.2003 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. З ст. 191 КК України до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки із зобов'язаннями: пройти курс лікування від наркоманії, два рази на місяць являтися на реєстрацію до органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, -
направлена для відбування призначеного вироком суду покарання.
Суд скасував відносно ОСОБА_1 звільнення від відбування покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.05.2003 р. з направленням її в місця позбавлення волі для відбування покарання у виді трьох років позбавлення волі на підставі ч. 2 ст. 78 КК України, мотивуючи тим, що засуджена 19 червня 2003 р. була ознайомлена з умовами відбування покарання і їй були встановлені для реєстрації конкретні дні двічі на місяць на виконання покладених на неї вироком суду обов'язків.
Однак, протягом іспитового строку ОСОБА_1 допустила дев'ять неявок на реєстрацію, п'ять з яких без поважних причин, за що отримала чотири попередження, але документів про наявність обставин, котрі б виключали можливість виконання засудженою покладених на неї обов'язків, так і не надала, що, на думку суду, свідчить про стійке небажання ОСОБА_1 стати на шлях виправлення і є підставою для направлення її для відбування призначеного судом покарання. Крім того, суд також врахував ту обставину, що ОСОБА_1 після її засудження ніде не працює, стягнута вироком сума матеріальної шкоди нею не погашена.
В апеляції ОСОБА_1 просить постанову скасувати, як незаконну, і звільнити її від покарання. Посилається на те, що у неї на утримані знаходиться неповнолітня дитина; що постійної роботи їй знайти не вдалося, але її з донькою утримує її співмешканець, з яким вона проживає 3 роки. Також посилається на те, що вона не притягувалася до адміністративної відповідальності, а допустила п'ять неявок на реєстрацію, але суд не звернув уваги на наявність у неї восьмирічної дитини, яка ходить до школи, часом хворіє, а інколи її ні з ким залишити вдома і долю якої суд не вирішив, направляючи її до місць позбавлення волі. Крім того, вважає неправомірним посилання суду на не відшкодування нею матеріальної шкоди підприємству
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_1, що підтримала апеляцію, думку прокурора Князевої Т.Б. про часткове задоволення апеляції засудженої і скасування постанови суду з направленням справи на новий судовий розгляд, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, суд , при постановленні вироку, дійшов висновку про можливість її виправлення без ізоляції від сушільства.
З матеріалів справи вбачається, що протягом іспитового строку ОСОБА_1 вживала заходи до працевлаштування, має суспільно корисні зв'язки, має на утриманні неповнолітню (восьмирічну) дочку, за місцем проживання характеризується суто позитивно, не вчинила жодного правопорушення і не притягувалася до адміністративної відповідальності, застосовані до неї застереження у виді письмового попередження впливали на засуджену належним чином.
Викладене свідчить про бажання засудженої стати на шлях виправлення.
Проте, при розгляді подання кримінально - виконавчої інспекції вказані істотні обставини залишилися поза межами судового розгляду, хоча підлягали врахуванню і оцінці разом з відомостями про неналежне виконання засудженою одного з покладених на неї вироком суду обов'язку. А щодо інших трьох обов'язків, то вони нею виконувалися. Відсутність одних тільки документів ще не означає злісність ухилення від виконання покладених на неї вироком суду обов'язків.
Засуджена ОСОБА_1 при апеляційному розгляді справи пояснила, що не з'являлася на реєстрацію до органів кримінально -виконавчої системи в зв'язку із станом здоров'я - свого та дитини, а також співмешканця, з яким проживає три роки. Ці пояснення апелянта заслуговують на увагу.
З протоколу судового засідання вбачається, що суд ставив питання засудженій тільки про наявність документів за дні неявки на реєстрацію, не з'ясовуючи самої причини неявки засудженої на реєстрацію, без чого неможливо зробити висновок щодо поважності причин її неявки (а. с. 115 -116).
Викладене свідчить про вкрай формальний підхід з боку суду до вирішення питання щодо правових наслідків інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням.
За таких обставин постанова суду не може залишатися у силі і піддягає скасуванню.
Тому у зв'язку з неповнотою і однобічністю судового розгляду постанова суду піддягає скасуванню з направленням подання на новий судовий розгляд, під час якого необхідно ретельно перевірити твердження ОСОБА_1 щодо поважності причин її неявки на реєстрацію, щодо її поведінки впродовж всього періоду випробування, а також щодо виконання нею інших покладених на неї вироком суду обов'язків.
Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 червня 2006 року відносно ОСОБА_1скасувати, а матеріали за поданням кримінально - виконавчої інспекції направити на новий судовий розгляд в той же суд, але іншим складом суду.