Справа № 11-а-503/2006р. Головуючий 1-ї інстанції Орленко Л.О.
Категорія ст. 185 ч. З КК доповідач апеляційної інстанції
України Дзюба Ф.С.
11 липня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справа апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого: Карпія В.М.
Суддів: Гребенюк В.І., Дзюби Ф.С.
за участю прокурора: Князевої Т.В.,
засудженого: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 04.04.2006р., яким:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця АДРЕСА_1
Веселинівського району Миколаївської області, не судимого, - засуджено за ст. 185 ч. З КК України - до 3-х років позбавлення волі;
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди: на користь ОСОБА_2 - 2000 грн.; на користь ОСОБА_3 - 2500 грн.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 14.01.2002р. близько 02.00 години він знаходячись в стані алкогольного сп'яніння з корисливих мотивів з метою викрадення чужого майна проник на територію домоволодіння ОСОБА_2, розташованого в АДРЕСА_2 Веселинівського району Миколаївської області звідки таємно викрав корову живою вагою 300 кг. вартістю 2000 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду.
Крім того 14.05.2005р. близько 02.00 години ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, проник на територію домоволодіння ОСОБА_3, розташованого в АДРЕСА_2 Веселинівського
району Миколаївської області, звідки шляхом вільного доступу викрав корову, віком 4 роки, живою вагою 300 кг., вартістю 2500 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду.
В апеляції засуджений просить вирок суду змінити, призначивши йому більш м'яке покарання. Свою апеляцію він мотивує тим, що викрадення корови у потерпілої ОСОБА_2він не скоював і на той час в даній місцевості не проживав, а також тим, що судом не в повній мірі враховані пом'якшуючі покарання обставини, а саме: що на його утриманні знаходиться престаріла, хвора мати, а він являється інвалідом дитинства.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1 в підтримку доводів своєї апеляції, думку прокурора, яка просила вирок залишити без змін, перевіривши доводи апеляції, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з слідуючи підстав.
Дослідженими в судовому засіданні доказами, вина засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, доказана.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним у вчиненні крадіжок чужого майна визнав повністю і суду показав, що 14 січня 2002 року він знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, біля 02 години в АДРЕСА_2 Веселинівського району Миколаївської області збивши молотком замок, проник в сарай ОСОБА_2, звідки викрав корову, яку за гроші продав заготівельнику.
15 травня 2005 року в цьому ж силі він викрав корову із сараю ОСОБА_3, яку також продав тому ж заготівельнику на ім'я ОСОБА_4.
Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 14.01.2002 року о 4 год. 30 хв. вона підійшла до сараю, де побачила що двері відкриті, замок лежав на землі, а корови в сараї не було. Крадіжкою їй заподіяна шкода на 2000 грн.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вранці 14.05.05 р. вона прийшла до сараю, щоб подоїти мамину корову, але її в сараї не було.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 дали суду аналогічні свідчення про те, що під час відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_1 він добровільно не тільки розповів, але й показав при яких обставинах він викрав корів у ОСОБА_2 і ОСОБА_3.
Ці свідчення підтверджуються даними протоколів відтворення обстановки і обставин події (а.с. 88-89, 156-157), згідно яких ОСОБА_1 не тільки розповів, але й показав на місці, як він викрадав корів ОСОБА_2 і ОСОБА_3, чим підтвердив свою причетність до вчинення злочинів.
З урахуванням сокупності досліджених доказів суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення, скоєна повторно і яка завдала значної шкоди потерпілим.
Що стосується доводів апелянта, що він не причетний до крадіжки корови у ОСОБА_2, то вони є безпідставними і спростовуються вище наведеними доказами.
Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. ст. 65-67 КК України, тобто з урахуванням ступені тяжкості скоєного, даних про особу винного, який характеризується посередньо та обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання і в мінімальних розмірах, передбачених санкцією статті.
Посилання засудженого на те, що суд не врахував його інвалідність та знаходження на його утриманні матері є безпідставними, так як такі дані в справі відсутні, а сам засуджений пояснив, що він інвалідність не оформлював і проживав на пенсію матері, так як ніде не працював.
При таких обставинах підстав для зміни вироку з пом'якшенням покарання, про що просить апелянт, немає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2006 року відносно ОСОБА_1, без змін.