Номер провадження: 22-ц/813/3647/23
Справа № 494/1081/20
Головуючий у першій інстанції Горобець В.Л.
Доповідач Воронцова Л. П.
про залишення апеляційної скарги без руху
17.03.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Воронцової Л.П., дослідивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 21 липня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КУ «Березівська дитячо-юнацька спортивна школа» про визнання дій неправомірними, відмову в прийомі на роботу, зобов'язання вчинення дій, стягнення судових витрат,
Оскаржуваним рішенням відмовлено у задоволенні позовних вимог.
02 вересня 2022 року ОСОБА_1 , не погоджуючись із наведеним рішенням суду першої інстанції, звернулась до суду із апеляційною скаргою, у якій просила його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Скаржник заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що копія повного тексту оскаржуваного рішення була отримана нею лише 13 серпня 2022 року засобами поштового зв'язку.
Крім того, у апеляційній скарзі зазначено, що скаржник звільнена від сплати судового збору на підставі спеціального закону.
У порядку п. 15.5 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України Одеський апеляційний суд листом від 06 вересня 2022 року звернувся до місцевого суду про негайне витребування матеріалів справи № 494/1081/20, що необхідні для розгляду апеляційної скарги на рішення суду.
13 березня 2023 року на запит з Миколаївського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи №494/1081/20.
Апеляційна скарга на даний час не може бути прийнята до розгляду апеляційною інстанцією з таких підстав.
Згідно зі статтею 1 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (частина перша статті 3 Закону України «Про судовий збір»).
За правилом пункту 1 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до змісту оскаржуваного рішення ОСОБА_1 звернулась до суду із вимогами про визнання дій про відмову в прийомі на роботу неправомірними та зобов'язання вчинення дій.
Верховний Суд України у справі № 6-1121цс16 (постанова від 30 листопада 2016 року) зазначив, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» у редакції, чинній до 01 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин. З 01 вересня 2015 року ця категорія учасників справи, що користуються такими пільгами, звужена. Так, за пунктом 1 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» у редакції, яка діє з 01 вересня 2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Отже, починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях вимог: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Частиною 5 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, системний аналіз наведених норм права з врахуванням наведених правових висновків Верховного Суду дає підстави для висновку, що від сплати судового збору на всіх стадіях судового розгляду справи на підставі пункту 1 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнені позивачі виключно стосовно вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Водночас, за подання позову із іншими ніж ті, що зазначені позовними вимогами, позивачі повинні здійснити сплату судового збору.
Приймаючи до уваги зазначене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для звільнення від сплати судового збору за вимоги про відмову в прийомі на роботу неправомірними та зобов'язання вчинення дій.
Згідно з пп. 6 п. 2 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами сплаті підлягає судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно ЗУ «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року із змінами, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної немайнового характеру фізичною особою сплаті підлягає судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2102 грн. (ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).
З матеріалів справи вбачається, що позов було подано 2020 році, отже, враховуючи заявлення позивачем вимоги немайнового характеру, при поданні позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Отже, скаржнику належало здійснити сплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 1 261,20 (840,80*150%) грн.
Судовий збір відповідно до ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 року сплачується через банківські установи, чи поштовим відділенням зв'язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник повинен вказати слова «судовий збір», код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.
Судовий збір за подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду повинен бути перерахований за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Малиновськ. р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA428999980313161206080015757
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Одеський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа) .
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху до усунення вказаних недоліків.
При цьому, звертається увага скаржника на те, що відповідно до ст. 9 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, у зв'язку з чим скаржнику слід надати квитанцію (іншій платіжний документ) про сплату судового збору у зазначеній вище сумі із відміткою фінансової установи про зарахування коштів до Державного бюджету України.
Отже, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 357 ЦПК України, суддя-доповідач
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 21 липня 2022 року залишити без руху.
Повідомити апелянта про необхідність виправити недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити апелянту, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк суддею буде прийняте процесуальне рішення, передбачене ст.ст. 185, 357 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду Л.П. Воронцова