Номер провадження: 11-кп/813/729/23
Справа № 508/1043/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
16.03.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду провадження за апеляційними скаргами прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Комінтернівського райсуду Одеської обл. від 21.11.2022 в к/п №12020160370000030 від 09.12.2020 стосовно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України
установив:
Оскаржуваним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_9 визнано невинуватим та виправдано у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, перекваліфіковано дії ОСОБА_9 із п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 115 КК України, визнано останнього винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 відраховано з моменту набрання вироком законної сили.
Зараховано ОСОБА_9 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 18.08.2020 до дня набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 залишено без змін до набрання вироком законної сили.
Вирішено питання щодо скасування арешту майна та долі речових доказів.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, 20.12.2022 та 21.12.2022 через канцелярію суду 1-ої інстанції прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_7 та захисником ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 відповідно були подані апеляційні скарги, за якими ухвалами судді-доповідача Одеського апеляційного суду ОСОБА_10 від 03.01.2023 та 17.01.2023 було відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду.
З огляду на звільнення з посади судді ОСОБА_10 рішенням Вищої ради правосуддя від 02.03.2023, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 визначено колегію суддів для розгляду вказаного апеляційного провадження (єдиний унікальний номер судової справи 508/1043/20, номер провадження 11-кп/813/729/23) у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
В межах зазначеного провадження суддями Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 та ОСОБА_4 14.03.2023 були подані заяви про самовідвід з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
В судове засідання апеляційного суду сторона захисту не з'явилась, не зважаючи на належне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду, від захисника ОСОБА_8 надійшло клопотання про відкладення розгляду у зв'язку із його хворобою.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяв суддів Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про самовідвід.
Враховуючи неявку сторони захисту в судове засідання апеляційного суду, колегія суддів, керуючись при цьому вимогами ч. 4 ст. 405 КПК України та з'ясувавши думку інших учасників провадження, вважає за можливе здійснити розгляд заяв суддів про самовідвід за відсутності сторони захисту.
Перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені в заявах, апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Пункт 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному проваджені за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
В ході підготовки до апеляційного розгляду було встановлено, що під час судового розгляду к/п №12020160370000030 захист обвинуваченого ОСОБА_9 здійснював адвокат ОСОБА_11 , з яким суддя ОСОБА_2 навчався в Одеському інституті внутрішніх справ, працював в органах МВС України та на теперішній час підтримує приятельські стосунки.
На теперішній час договір про надання правової допомоги між обвинуваченим ОСОБА_9 та адвокатом ОСОБА_11 не розірваний.
Окрім того, на стадії судового розгляду к/п №12020160370000030 суддями Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вже неодноразово заявлявся самовідвід від розгляду апеляційних скарг із зазначеної вище підстави.
Так, ухвалами Одеського апеляційного суду від 11.06.2021, 24.09.2021 було задоволено заяви суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на ухвали Комінтернівського райсуду Одеської обл. в межах розгляду к/п №12020160370000030 про продовження строку застосування стосовно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (провадження №№11-кп/813/1585/21, 11-кп/813/2078/21), а ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.07.2022 було задоволено заяву захисника ОСОБА_11 про відвід суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від розгляду виділених матеріалів к/п №12020160370000030 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на ухвалу Комінтернівського райсуду Одеської обл. від 01.07.2022 (провадження №11-кп/813/1604/22).
Апеляційний суд вважає, що викладені обставини можуть викликати сумніви у учасників судового процесу в неупередженості та об'єктивності суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 під час розгляду даного провадження.
Таким чином, апеляційний суд, погоджуючись з доводами суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо наявності підстав для задоволення заявлених ними самовідводів, окрім вимог п. 4 ч. 1 ст. 75, ст. 80 КПК України, також враховує положення ст. 126 Конституції України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в п. 11 Постанови «Про незалежність судової влади» №8 від 13.06.2007, ст. 15 Кодексу суддівської етики, відповідно до яких неупереджений розгляд справ є обов'язком судді.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов'язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 (далі - Бангалорські принципи), неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків.
Згідно з п. 2.5 застосування цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Європейський суд з прав людини щодо тлумачення понять «незалежний», «безсторонній» та щодо визначення критеріїв неупередженості (безсторонності): суб'єктивний та об'єктивний у рішенні у справі «Агрокомплекс» проти України» (рішення від 06.10.2011, заява № 23465/03) зазначив: «…незалежність та неупередженість судів, із об'єктивної точки зору, вимагає, щоб кожен окремий суддя був вільним він неналежного впливу».
Відповідно до Другого принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 та усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення понять «незалежний», «безсторонній» та щодо визначення критеріїв неупередженості (безсторонності) (рішення ЄСПЛ у справі «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011; «Білуха проти України» від 09.11.2006), - заявлений суддею самовідвід не може бути предметом перевірки складом колегії суддів з точки зору обґрунтованості, з огляду на те, що ніхто не може змусити суддю здійснювати судовий розгляд, у разі його (судді) внутрішнього переконання з посиланням на конкретні обставини щодо можливості виникнення сумнівів в його неупередженості.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд доходить висновку про існування обставин, які унеможливлюють подальшу участь головуючого судді ОСОБА_2 та судді-учасника колегії ОСОБА_4 в даному апеляційному провадженні, у зв'язку з чим заявлені суддями самовідводи підлягають задоволенню, а матеріали провадження підлягають передачі до апарату Одеського апеляційного суду для визначення інших суддів в порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.
Керуючись ст.ст. 24, 75, 80, 82, 370, 405, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Задовольнити заяви суддів Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду провадження за апеляційними скаргами прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Комінтернівського районного суду Одеської обл. від 21.11.2022 в к/п №12020160370000030 від 09.12.2020 стосовно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
Передати матеріали кримінального провадження до апарату Одеського апеляційного суду для здійснення повторного автоматичного розподілу в порядку ст. 35 КПК України для визначення іншого складу суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4