Справа № 463/7816/22 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.
Провадження № 33/811/228/23 Доповідач: Партика І. В.
10 березня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Кирик Наталії Іванівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Кирик Наталії Іванівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 31 січня 2023 року щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496,20 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 , 21 вересня 2022 року, о 23:55 год., в м. Львові на вул. Тракт Глинянський, 110, керувала транспортним засобом «Ford Fiesta» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу чи у медичному закладі відмовилась у присутності двох свідків, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Кирик Н.І., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову, провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Апелянт не погоджується із зазначеною постановою суду першої інстанції у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, судом першої інстанції не було враховано всіх обставин справи.
Повідомляє, що працівники поліції зупинили транспортний засіб ОСОБА_1 у зв'язку із порушенням комендантської години, жодних правил ПДР не було порушено. Працівниками поліції не було пред'явлено сертифікат та свідоцтво на повірку спеціального технічного засобу, хоча особа, яка притягується до адміністративної відповідальності просила надати такі документи.
Наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 проходила огляд на приладі «Драгер» (проте такий огляд не показав жодного результату) та не відмовлялася від проходження огляду в медичному закладі, також працівниками поліції не було вручено особі, яка притягується до адміністративної відповідальності направлення в медичний заклад, не було встановлено особу водія, не перевірено її посвідчення водія, не роз'яснено права та обов'язки, не відсторонено від керування транспортним засобом.
Повідомляє, що ОСОБА_1 була затриманою працівниками поліції з 00 год. 21 вересня 2022 до 2 год. 29 хв. 22 вересня 2022 року, окрім того працівники поліції та представники ТРО насміхалися над нею та безпідставно ображали, звинувачували її.
Звертає увагу, що вона не змогла пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку з вини поліцейських, окрім того повідомляє, що пройшла такий огляд пізніше з іншим екіпажем поліції (результат огляду 0 проміле).
Відеозапис на боді-камери не здійснювався від початку події, а розпочався лише через 10 -12 хв. після зупинки транспортного засобу, а письмові пояснення свідків виготовлені на бланках та не написані ними власноручно, окрім того свідки були працівниками ТРО.
Повідомляє, що перебувала на вулиці в період комендантського часу зв'язку із тим, що відвозила медсестру додому та не могла їй викликати таксі.
ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду, призначене на 10 березня 2023 року не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подавала.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки адвоката Кирик Н.І., про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суду вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 156997 від 22 вересня 2022 року (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Ford Fiesta» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (тремтіння пальців рук, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, відмовилася у присутності двох свідків;
- інформацією з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 вересня 2022 року (а.с. 4,5), відповідно до якого у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (тремтіння пальців рук, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає обстановці), запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, від якого ОСОБА_1 відмовилася;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 7),відповідно до яких ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку;
- рапортом працівника поліції В. Дубіцького (а.с. 9), відповідно до якого ОСОБА_1 була зупинено в період дії комендантської години, під час опитування у неї було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому зафіксовано, що під час опитування у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», остання погодилася пройти такий огляд, працівниками поліції роз'яснено яким чином слід здійснювати «продування», однак забір потрібної кількості видутого повітря не відбувся, в подальшому погодилася пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, проте спочатку хотіла взяти пасажирку із собою в медичний заклад, після чого намагалася затягнути час та ухилитися від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (сперечалася із працівниками поліції) на місці зупинки та в медичному закладі, після спливу двох годин з моменту виявлення ознак алкогольного сп'яніння виявила бажання пройти такий огляд. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було повідомлено, що її відсторонено від керування транспортним засобом.
Аргументи сторони захисту, що працівники поліції зупинили транспортний засіб ОСОБА_1 безпідставно, не через порушення ПДР України, не заслуговують на увагу апеляційного суду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Наказом голови ОСОБА_4 від 25 лютого 2022 року запроваджено комендантську годину на території Львівської області з 23 до 5 год. (станом на 21 вересня 2023 року).
Під час комендантської години забороняється всім громадянам, на яких це правило поширюється, перебувати в громадських місцях протягом певного періоду часу (як правило, уночі).
Як вбачається з рапорту працівника поліції В. Дубіцького (а.с. 9), ОСОБА_1 було зупинено у зв'язку із дією комендантської години на території Львівської області.
Доводи сторони захисту, що працівниками поліції не було пред'явлено сертифікат та свідоцтво на повірку спеціального технічного засобу, не беруться до уваги апеляційного суду, оскільки, як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівниками поліції ОСОБА_1 було надано не тільки сертифікати та свідоцтво на повірку спеціального технічного засобу, а також прилад «Драгер» на вибір для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Твердження апелянта, що ОСОБА_1 проходила огляд на приладі «Драгер», проте він не показав жодного результату, не заслуговують на увагу апеляційного суду.
Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою аткотестера «Драгер» та роз'яснено яким чином слід здійснювати «продування», остання пройти такий огляд погодилась, неодноразово «продувала» газоаналізатор, однак переривала видих, тому забір потрібної кількості видутого повітря не відбувся, відповідно результат такого огляду алкотестер не надав.
Покликання апелянта, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не відмовлялася від проходження огляду в медичному закладі, працівниками поліції не було вручено направлення в медичний заклад для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, не заслуговують на увагу апеляційного суду.
З відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 на протязі двох годин ухилялася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, сперечалася з працівниками поліції, дзвонила чоловікові та консультувалася з ним, патрульні поліцейські в присутності свідків, неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі.
Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису події, жодного упередженого ставлення зі сторони працівників поліції та працівників ТРО до ОСОБА_1 не було, всі дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 256 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Твердження апелянта, що ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння пізніше з іншим екіпажем поліції, не заслуговують на увагу апеляційного суду.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції вірно не взято до уваги доводи сторони захисту, що ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння пізніше, адже такий висновок отриманий з порушенням вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, та ст. 266 КУпАП, оскільки водій пройшла огляд після спливу двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Доводи сторони захисту, що відеозапис є фрагментарним, та не здійснювався належним чином на боді-камеру, не беруться до уваги апеляційного суду.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Хоч наявний в матеріалах справи відеозапис є фрагментарним, водночас на такому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з'ясуванню та дають можливість встановити в діях особи склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмову водія (дії ОСОБА_1 , щодо ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння) від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, окрім того на місці події працівниками поліції було залучено двох свідків, які своїми письмовими поясненнями підтвердили, що водій (особи, яких було встановлено працівниками поліції) відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Покликання адвоката, що працівники поліції не встановили особу водія, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №156997 від 22 вересня 2022 року (а.с. 1) вбачається, що особу водія було встановлено з бази даних ІПНА АРМОР, окрім того водієві роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено про місце розгляду справи, зазначені дані також підтверджуються відеозаписом долученим до матеріалів справи.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень місцевим судом положень ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції також дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене нею правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Кирик Н.І. є необґрунтованими, у зв'язку з чим її апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Личаківського районного суду м. Львова від 31 січня 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Кирик Наталії Іванівни, подану в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.