Справа № 297/2386/20
Закарпатський апеляційний суд
14.03.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/491/22 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 07.07.2022.
Цим вироком:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , одружений, що має на утриманні малолітню дитину, із середньою освітою, непрацюючий, в порядку ст. 89 КК України не судимий, засуджений:
- за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років;
- за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 06 (шість) років 06 (шість) місяців із конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 07 (сім) років із конфіскацією майна.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили, залишено тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з моменту його затримання - 20 год. 20 хв. 28.04.2021.
Зараховано ОСОБА_6 в строк відбування покарання за даним вироком термін попереднього ув'язнення з 21.07.2020 по 22.11.2020 та з 27.11.2020 по 03.12.2020.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 2778 (дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн 65 коп.
Речові докази: метамфетамін вагою 0,0292 г, упакований у спецпакеті № 2986575, метамфетамін вагою 0,0303 г, упакований у спецпакеті № 5376342, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області знищено; грошові кошти в сумі 700 грн банкнотами номіналом по «100» із серійними номерами УЗ 8480018, УЛ 2059184, УТ 8913588, УД 5534587, УГ 3107892, УФ 6208558, АЄ 1459551, які упаковано у спецпакет INZ1043268 та передані на зберігання до фінансової установи, конфісковано; мобільний телефон «Samsung Galaxy A50» IMEI-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 у гумовому чохлі із sim-карткою оператора «Водафон» № НОМЕР_3 , упакований у спецпакет INZ1043269, який зберігається в камері зберігання речових доказів Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області конфісковано; пачку цигарок «Marllboro» із 5-тьма цигарками, які
-2-
упаковано у спецпакет INZ1038451, що передані на зберігання у камеру зберігання речових доказів Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області знищено; цифрові носії інформації: «DVD-R» інв. 21 т від 13.05.2020; «DVD-R» інв. 22т від 13.05.2020; «DVD-R» інв. 30т від 07.07.2020; «DVD-R»; інв. 31т від 14.07.2020; «DVD-R» інв. 32т від 14.07.2020; флеш носій «Micro SD» інв. 33т від 14.07.2020; флеш носій «Micro SD» інв. 34т від 14.07.2020 (результати проведення НСРД), які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, залишено при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання; психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, загальною масою (у перерахунку на метамфетамін основу) - 0, 0849 г, що міститься у кристалічній речовині білого кольору загальною масою 0, 1788 г (з врахуванням 0, 0138 г загальної маси речовин використаних в процесі експертного дослідження) та два згортки з металевої фольги, які поміщено у спеціальний сейфпакет № 5375791, та зберігається в кімнаті зберігання речових доказів СВ УСБ України в Закарпатській області знищено; пачку з-під цигарок «Мальборо» з десятьма цигарками марки «Мальборо», які поміщено в сейфпакет № 00107785, що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів СВ УСБ України в Закарпатській області знищено; мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ № НОМЕР_4 , ІМЕІ № НОМЕР_5 , серійний номер НОМЕР_6 з номером мобільного телефону НОМЕР_7 , який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів СВ УСБ України в Закарпатській області, а також грошові кошти - купюру номіналом 500 грн з номером АД 0228634, які передано на відповідальне зберігання у філію ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Ужгороді конфісковано.
Згідно вироку ОСОБА_6 , будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України у кримінальному провадженні № 12016070060000735 від 12.11.2016, обвинувальний акт у якому 07.09.2017 скеровано до Берегівського районного суду Закарпатської області, а також, за вчинення злочину, передбаченого ст. 309 КК України у кримінальному провадженні № 12020070060000006 від 03.01.2020, обвинувальний акт у якому 27.01.2020 скеровано до Берегівського районного суду Закарпатської області, на шлях виправлення та перевиховання не став і знову вчинив умисні тяжкі злочини у сфері незаконного обігу психотропних речовин за наступних обставин.
Так, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що у невстановлений день, час та у невстановленому місці, діючи умисно, з метою незаконного збуту психотропної речовини та особистого збагачення, незаконно придбав у невстановленої особи психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін, загальною вагою 0,0292 г, яку переніс за місцем свого проживання до квартири АДРЕСА_2 , де незаконно зберігав таку з метою подальшого збуту до 01.07.2020.
Згідно обвинувального акта, у подальшому 01.07.2020 о 16 год 35 хв ОСОБА_6 , перебуваючи на території АЗС «ОККО», що по вул. Мужайській, 99 в м. Берегові, діючи умисно, з метою незаконного збуту психотропної речовини та особистого збагачення, за грошові кошти в сумі 500 грн, незаконно збув особі під легендованими анкетними даними ОСОБА_9 , який у встановленому законом порядку був залучений працівниками поліції до проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину в формі оперативної закупки, кристалічну речовину білого кольору у двох згортках фольги, яка у подальшому була вилучена у ОСОБА_9 працівниками поліції та згідно висновку експерта № 6/490 від 06.07.2020 у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, вагою 0,0147 г, 0,0145 г, а всього загальною вагою 0,0292 г.
-3-
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 , у невстановлений день, час та у невстановленому місці, діючи умисно, з метою подальшого незаконного збуту психотропної речовини та особистого збагачення, незаконно придбав у невстановленої особи психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, загальною вагою 0,0303 г, яку переніс за місцем свого проживання до квартири АДРЕСА_2 , де незаконно зберігав до 21.07.2020.
Надалі, 21.07.2020 о 14 год 28 хв ОСОБА_6 , перебуваючи перед входом до супермаркету «Вопак», що по вул. Мужайській, 119 в м. Берегові, діючи умисно, з метою незаконного збуту психотропної речовини та особистого збагачення, за 400 грн, збув ОСОБА_9 , який у встановленому законом порядку був залучений працівниками поліції до проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину в формі оперативної закупки, кристалічну речовину білого кольору у двох згортках фольги, що у подальшому була вилучена у ОСОБА_9 працівниками поліції та згідно висновку експерта № 6/558 від 28.07.2020 містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін, вагою 0,0172 г та 0,0131 г, а всього загальною вагою 0,0303 г, після чого був затриманий з грошовими коштами працівниками поліції.
Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропних речовин, вчиненому повторно, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.
Крім того, 21.01.2021 ОСОБА_6 , перебуваючи на території України, отримав від невстановленої особи, у невстановлений точний час та місці, психотропну речовину - метамфетамін для власного вживання, та будучи обізнаним з порядком проходження митного та прикордонного контролю та забороною на переміщення через митний кордон України наркотичних засобів та психотропних речовин, вирішив з приховуванням від митного контролю незаконно перемістити таку через митний кордон України.
ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою не виявлення вищевказаної психотропної речовини під час перетину ним митного кордону України, помістив два згортки фольги із психотропною речовиною - метамфетамін у поліетиленовий пакет, який сховав поміж цигарок у пачку «Мальборо».
В подальшому ОСОБА_6 , з метою незаконного переміщення через державний кордон України в Угорщину вищевказаної психотропної речовини, 22.01.2021 о 15 год 20 хв прибув на митний пост «Лужанка» Закарпатської митниці Держмитслужби, що в с. Астей Берегівського району Закарпатської області, через який намагався незаконно з приховуванням від митного контролю перемістити наявну у нього вищевказану психотропну речовину.
Однак, інспекторами митної та прикордонної служби в ході проведення поглибленого огляду особистих речей ОСОБА_6 , останній був викритий при спробі незаконного переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю двох згортків фольги із психотропною речовиною - метамфетамін, поміщених у поліетиленовий пакетик, який був поміщений поміж цигарок у пачку цигарок «Мальборо».
Згідно висновку експерта НДЕКЦ МВС України в Закарпатській області за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № СЕ-19/107-21/666-МРВ від 15.02.2021, виявлена в ході митного контролю 22.01.2021 у громадянина ОСОБА_6 кристалічна речовина, білого кольору є метамфетаміном, загальною вагою в перерахунку на метамфетамін основу 0,0849 г.
Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК України, тобто в закінченому замаху на контрабанду психотропної речовини, а саме, її переміщення через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю.
-4-
В сукупності ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК України.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 , поданій в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , просить скасувати вирок суду від 07.07.2022 щодо ОСОБА_6 , а кримінальне провадження направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки суд, визнаючи ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК України, не прийняв до уваги показання обвинуваченого про те, що 22.01.2022 він, під час перетину кордону, дійсно мав при собі кристалічну речовину «метамфетамін», загальною вагою в перерахунку 0,0849 г, яку він напередодні придбав та зберігав для власного вживання. Жодного умислу на контрабанду психотропної речовини не мав. Також судом не прийнято до уваги той факт, що свідки в судовому засіданні повідомили про те, що їм напередодні дали вказівку, в разі перетину кордону ОСОБА_6 , зупинити останнього та провести поглиблений огляд особистих речей. Зазначене свідчить про упереджене ставлення до особи, а також про безпідставне внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки працівники митного органу заздалегідь знали про те, що ОСОБА_6 вживає наркотики та буде мати їх при собі для власного вжитку. Звертає також увагу на те, що постановою прокурора Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 від 17.07.2020 про проведення контролю за вчиненням злочину, для отримання доказів злочинної діяльності ОСОБА_6 , розкриття та повноти викриття схем, пов'язаних із збутом наркотичних засобів та психотропних речовин на території м. Берегово та Берегівського району, встановлення та документування причетності до злочину інших осіб, було постановлено провести контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки із затриманням особи, із застосуванням спеціальних технічних засобів аудіо, відео фіксації рухів та звуків, фоторгафування, із залученням до негласної слідчої дій особи під легендованими даними ОСОБА_9 21.07.2020 близько 14 год 37 хв по вул. Мужайській в м. Берегове відбулася зустріч ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , під час якої о 14 год 38 хв ОСОБА_9 передав ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 600 грн, які йому боргував. Також, згідно протоколу про результати проведення оперативної закупки від 21.07. 2020, в ньому наявне припущення, що ОСОБА_6 дав ОСОБА_9 два згортки фольги. Лише за 30 хв, тобто о 15 год 20 хв у ОСОБА_9 по вул. Сечені в м. Берегові було вилучено два згортки фольги з речовиною білого кольору зовні схожою на психотропну речовину «метамфетамін» та поміщено в спецпакет. Натомість суд кваліфікував дії ОСОБА_6 як незаконний збут психотропних речовин, навіть не замислюючись, де протягом 30 хв знаходився ОСОБА_9 , якого допитано в ході судового розгляду дистанційно, з використанням технічних засобів, що унеможливлюють його ідентифікацію та який беззаперечно вказав на ОСОБА_6 як на особу, у якої він в ході оперативної закупки 21.07.2020 придбав метамфетамін. Судом безпідставно вказано про наявність такої кваліфікуючої ознаки ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконний збут психотропних речовин, вчинений особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, оскільки вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 13.06.2022, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, не набрав законної сили, так як оскаржений в апеляційному порядку, а тому особа вважається не судимою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, промову прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
-5-
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги, але положеннями ч. 2 цієї ж статті передбачено, що суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
За результатами апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції, апеляційним судом встановлені істотні порушення вимог КПК України, які у відповідності до положень ст. 412, 415 КПК України тягнуть за собою скасування вироку та призначення нового розгляду, з огляду на таке.
Положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Мотивувальна частина обвинувального вироку повинна відповідати вимогам, викладеним у п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України. При цьому слід звернути увагу відповідні положення постанови № 5 від 29.06.1990 Пленуму Верховного суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку».
Так, у п. 15 вказаної постанови наголошується, що згідно з КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом, доведеним, з обов'язковим зазначенням місяця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів. У цій частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного доведеним, а також обставини, які визначають ступінь винності кожного з обвинувачених, їх роль у вчиненні злочину, а після цього - докази, покладені судом на обґрунтування своїх висновків.
Формулювання недоведеної частини пред'явленого обвинувачення з наведенням підстав, з яких воно визнається недоведеним, повинно бути викладено після доказів, якими обґрунтовано доведену частину обвинувачення.
Оскільки в мотивувальній частині вироку суд обґрунтовує рішення, яке буде викладене ним у резолютивній частині вироку, то воно повинно відповідати резолютивній частині.
Зазначених вимог кримінального процесуального закону під час судового розгляду і постановленні вироку щодо ОСОБА_6 , суд першої інстанції не дотримався, що у відповідності до положень п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України тягне за собою скасування вироку.
Положеннями ч. 1 ст. 91 КК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Серед іншого у кримінальному провадженні підлягають доказуванню винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються, у тому числі, формулювання
-6-
обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що правильне відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків суду про доведеність винуватості особи, але й для реалізації права на захист. Адже фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правову норму, порушення якої інкриміновано обвинуваченому. Тому наведені у вироку фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Як свідчить зміст оскаржуваного вироку, за результатами судового розгляду обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність в діях обвинуваченого інкримінованих кримінальних правопорушеннях та визнав його винним за вказаними нормами кримінального закону.
Разом з тим, всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, в мотивувальній частині вироку, суд не сформулював обвинувачення, яке було визнано судом доведеним за результатами судового розгляду, не виклав формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, а лише зазначив, що ОСОБА_6 обвинувачується за тими обставинами, які викладені в обвинувальному акті, та виклав фактичні обставини кримінального провадження, які встановлені досудовим розслідуванням, що фактично унеможливлює розуміння того, які ж обставини були встановлені саме судом за результатами розгляду кримінального провадження, а які підлягали виключенню з обсягу висунутого обвинувачення.
Більш того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку, суд усупереч вказаним вимогам закону в мотивувальній частині вироку, не виклавши обвинувачення визнаного судом доведеним, навів докази покладені ним в обґрунтування своїх висновків по пред'явленому ОСОБА_6 обвинуваченню, зокрема, за ч. 2 ст. 307 КК України по епізоду незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин, що мав місце 21.07.2020, далі визнав недоведеним і виключив із загального обсягу обвинувачення щодо незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин, що мав місце 01.07.2020, виключив також і кваліфікуючу ознаку повторність. При цьому зазначені обставини не знайшли свого відображення у мотивувальній частині, і з цього приводу висновки в резолютивній частині вироку також відсутні.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які полягають у тому, що суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку не сформулював обвинувачення визнане судом доведеним.
З огляду на вищезазначене, чіткість та конкретність викладення у вироку фактичних обставин вчинених ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, зокрема у зв'язку з відсутністю чіткого формулювання обвинувачення за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України, яке визнано судом доведеним, викликає обґрунтовані сумніви щодо правильності висновків суду щодо наявності в діях обвинуваченого конкретного кримінального правопорушення, а тому вирок суду першої інстанції не може вважатися таким, що відповідає вимогам процесуального закону.
-7-
Апеляційний суд звертає увагу на те, що правова позиція щодо неприпустимості спрощення формулювання обвинувачення та відсутності у вироку формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, неодноразово висловлювалась в рішеннях суду касаційної інстанції, зокрема: в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.01.2016 по справі № 5-98км16; постановах Верховного Суду від 01.03.2018 по справі № 466/9158/14-к ; від 22.03.2018 по справі № 521/11693/16-к.
Апеляційний суд вважає, що відсутність формулювання обвинувачення, яке визнано судом доведеним за результатами судового розгляду в оскаржуваному вироку, є порушенням прав обвинуваченого, які регламентовані ст. 42 КПК України, що в силу положень ст. 412 цього Кодексу також визнається апеляційним судом істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
За таких обставин, вирок суду за змістом та формою не відповідає вимогам ст. 370, 374 КПК України та загальним засадам кримінального провадження, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, відповідно до приписів ст. 409, 412 КПК України, а тому з урахування усіх порушень, встановлених під час апеляційного розгляду кримінального провадження, вирок підлягає скасуванню.
Таким чином, апеляційний суд констатує, що встановлені порушення, які були допущені судом першої інстанції при ухвалені вироку, з урахуванням положень ст. 2, 7, 9, 409, 412, 415 КПК України, є істотними та такими, що тягнуть за собою скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
При цьому, апеляційний суд враховує положення ч. 1 ст. 412 КПК України, відповідно до яких істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Водночас, згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України суд апеляційною інстанції скасовує вирок і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другою статті 412 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне застосовувати загальні засади кримінального провадження, а саме верховенство права.
Відповідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і застосовується цей принцип з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При цьому апеляційний суд також виходить з положень ч. 1 ст. 9 КПК України, з яких вбачається, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, тобто суд під час розгляду кримінального провадження повинен дотримуватися принципу законності.
В той же час, у відповідності до положень ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Тобто, значення загальних засад кримінального провадження, як норм вищого ступеня нормативності, є підґрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та подолання прогалин у правовому регулюванні кримінальних процесуальних правовідносин.
-8-
Таким чином, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи були порушені загальні засади кримінального провадження, а саме законність, то вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Доводи сторони захисту, які стосуються застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність, належності й допустимості доказів, наданих стороною обвинувачення, мають бути ретельно перевірені судом першої інстанції під час нового розгляду, оскільки апеляційний суд не має права вирішувати наперед ці питання, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції.
При новому судовому розгляді суду першої інстанції необхідно усунути зазначені порушення закону, ретельно дослідити обставини, зазначені в цій ухвалі, дати належну оцінку доказам з урахуванням позиції сторін обвинувачення та захисту з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності та достатності, із зазначенням мотивів, з яких суд приймає до уваги одні докази та відкидає інші, і в залежності від установлених обставин, ухвалити законне, обґрунтоване та належним чином умотивоване рішення.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи те, що вирок суду скасовуються з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, а суд до набрання вироком законної сили продовжив ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини щодо неприпустимості тримання особи під вартою без судового рішення та у контексті даного кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне залишити обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою на строк, мінімально необхідний для вирішення вказаного питання судом першої інстанції, який у будь-якому разі не може перевищувати 60 днів.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 415, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 07.07.2022 щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 України скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі.
Встановити строк тримання під вартою щодо ОСОБА_6 до 12.05.2023 включно.
Ухвала Закарпатського апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді