Справа № 303/4938/22
Закарпатський апеляційний суд
15.03.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , та його захисниці, адвокатки Бай О. М., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2022 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок).
Згідно з постановою, 16 липня 2022 року, о 05 год 56 хв, на автодорозі сполученням Мукачево-Рогатин Н-09, 09 км, у селі Лалово, водій ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння керував транспортним засобом марки «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_1 . Огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в приміщенні КНП «Мукачівська ЦРЛ». Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення. Зазначає, що місцевий суд не з'ясував причини неявки сторони захисту до суду, а саме те, що захисник Логай І. І. помер ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок ДТП, що підтверджується відповідними відомостями, які містяться у матеріалах справи. Про те, що адвокат Логай І. І. загинув, апелянту стало відомо пізніше, а саме 23.12.2022, копію оскаржуваної постанови він не отримував поштовим зв'язком. Вказує і на те, що постанова є необґрунтованою, незаконною, просить її скасувати. Стверджує, що судом першої інстанції не взято до уваги відсутність належних доказів, які підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апелянт вважає, що відеозапис, який міститься у матеріалах справи не слід брати до уваги, оскільки з відеоматеріалу убачається, що поліцейські не представились і не повідомили водію про проведення відеозйомки. Також на відео відсутній фрагмент, який свідчить про те, що лікар поставила експрес-тест у ємність, що належить саме ОСОБА_1 . Крім того, звертає увагу на відсутність у матеріалах справи акту проведення огляду у медичному закладі. Просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі ст. 247 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисниці, адвокатки Бай О. М., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 був обізнаний з тим, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно нього за порушення ним вимог п. 2.9 «а» ПДР, розглядатиметься у Мукачівському міськрайонному суді, що підтверджується його підписами у протоколі. Те, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 призначена до розгляду на 08 грудня 2022 року в Мукачівському міськрайонному суді, ОСОБА_1 та його захиснику, адвокату Логаю І. І. також було відомо, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку SMS- повідомлення від 21.11.2022. Однак, як убачається з оскаржуваної постанови, сторона захисту до суду не з'явилась, клопотань та заяв про відкладення судового засідання на інший день на подавала. Водночас, апеляційним судом були досліджені подані ОСОБА_1 документи, які свідчать про наявність поважних причин щодо пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення. Так, згідно з долученого до апеляційної скарги свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 убачається, що захисник ОСОБА_1 , адвокат Логай І. І. помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тому, апеляційний суд вважає слушними доводи апелянта про те, що строк на апеляційне оскарження постанови був пропущений через поважні причини, які унеможливили подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Разом з тим, на суд покладається обов'язок відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як зазначено у ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами, як наголошується у ст. 251 КУпАП.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема такими.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №517009, 16 липня 2022 року, о 05 год 56 хв, на автодорозі сполученням Мукачево-Рогатин Н-09, 09 км, у селі Лалово, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння. Огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в приміщенні КНП «Мукачівська ЦРЛ». Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомився, копію його отримав, що підтверджується його особистими підписами.
Із медичного висновку КНП «Мукачівська ЦРЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 16.07.2022, складеного лікарем ОСОБА_2 вбачається, що 16 липня 2022 року ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння (а. с. 2).
Копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР №5617292 від 16.07.2022 підтверджується, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч 1. ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) грн.
Відповідно до розписки, яка міститься у матеріалах справи, ОСОБА_1 підтверджує факт залишення на зберігання транспортного засобу марки «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_1 , на місці зупинки (а. с. 5).
У матеріалах справи міститься відеозапис із місця події, яким під час відеофіксації у хронологічній послідовності зафіксовано події за участі водія ОСОБА_1 , зокрема керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зупинку його поліцейськими, пропозицію співробітника поліції ОСОБА_3 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та сам факт проходження цього огляду в медичному закладі, а також результати проведення освідування. Так, при дослідженні біологічного середовища - сечі, у ОСОБА_1 констатовано стан наркотичного сп'яніння, що власне ОСОБА_1 не заперечував, зі змістом медичного висновку він ознайомився, жодних скарг, незгоди з результатами чи будь-яких заперечень щодо результатів тестування не висловлював (а. с. 6).
При оцінці вищенаведених доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказ
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено даних, які можуть слугувати підставою вважати, що поліцейська Височанська А. І. була упереджена при проведенні перевірки та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в неї були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу та інших матеріалів справи, і що вона зацікавлена у результатах розгляду справи - у підтвердження таких даних у матеріалах справи відсутні які-небудь докази, і таких до апеляційної скарги не додано. Окрім того, апеляційний суд бере до уваги і те, що під час розгляду апеляційної скарги сторона захисту не надала жодного доказу, який може свідчити про те, що поліцейські діяли всупереч закону при перевірці особи водія, направленні його на освідування та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, і що апелянт оскаржував дії працівників поліції, що фактично дає підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 погодився із законністю дій працівників поліції.
Тому, апеляційний суд доходить висновку, що поліцейська ОСОБА_4 при виконанні своїх функціональних обов'язків діяла у межах наданих їй повноважень.
При цьому, не встановлено під час розгляду апеляційної скарги й будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусової згоди на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я та підпису наявних у матеріалах справи документів, зокрема у протоколі про адміністративне правопорушення та медичному висновку, - на такі дані також не вказується в апеляційній скарзі.
Також апеляційним судом не встановлено жодних даних і про те, що в лікаря КНП «Мукачівська ЦРЛ», ОСОБА_2 , яка проводила огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння та склала висновок про перебування водія у стані наркотичного сп'яніння були підстави для фальсифікації вищевказаного документу щодо ОСОБА_1 , а також для його обмови у перебуванні у такому стані, - у підтвердження цих даних також відсутні які-небудь належні докази.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена наявними у справі письмовими та відеодоказами, яким суд дав правильну об'єктивну оцінку.
При оцінці доводів апеляційної скарги про те, що з відеоматеріалу убачається, що поліцейські не представились і не повідомили водію про проведення відео зйомки, такі, на переконання апеляційного суду, жодним чином не впливають на висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, з матеріалів справи убачається, що працівники поліції зупинили водія ОСОБА_1 за порушення ним ПДР, що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР №5617292 та відеозаписом. Відтак, з відеоматеріалу чітко убачається, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у працівників поліції виникли сумніви щодо тверезості водія, оскільки в останнього були очевидні ознаки наркотичного сп'яніння: зіниці очей, що не реагували на світло. Тому пред'явлення ОСОБА_1 поліцейськими вимоги пройти огляд на стан сп'яніння було обов'язковим, і ця вимога повністю ґрунтується на положеннях ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Порядок).
Доводи апелянта про те, що на відеоматеріалі відсутній фрагмент, який свідчить про те, що лікар поставила експрес-тест у ємність, що належить саме ОСОБА_1 , - апеляційний суд вважає, що такі спростовуються належними та достовірними доказами, які досліджені місцевим судом та перевірені судом апеляційної інстанції.
З матеріалів справи убачається, що на пропозицію поліцейських пройти освідування у встановленому законом порядку, водій ОСОБА_1 погодився, відтак пройшов огляд у закладі охорони здоров'я, а саме у КНП «Мукачівська ЦРЛ», щодо результатів освідування ОСОБА_1 жодних заперечень не висловлював. З наявних у матеріалах справи доказів не убачається, що ОСОБА_1 наполягав на проходженні огляду в іншому медичному закладі, або висловлював будь-які зауваження щодо експрес-тесту, а також відсутні будь-які дані, які можуть свідчити про те, що результатам огляду водій ОСОБА_1 не довіряє чи має сумніви у професійності та кваліфікації лікаря, який власне провів освідування ОСОБА_1 та склав медичний висновок.
Відхиляє апеляційний суд доводи апелянта і про те, що у матеріалах справи відсутній акт проведення огляду у медичному закладі, оскільки такі не впливають на правильність на обґрунтованість висновків місцевого суду. Так, у матеріалах справи немає жодних відомостей, які свідчать про те, що ОСОБА_1 оскаржував медичний висновок чи заявляв клопотання про витребовування будь-яких додаткових документів із закладу охорони здоров'я, де він пройшов освідування, у тому числі акт медичного огляду. Вищенаведене є підставою для висновку, що з результатами освідування у закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 погодився, а доводи в цій частині спрямовані виключно як намагання апелянта ухилитися від адміністративної відповідальності.
Отже, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за перебування за кермом транспортного засобу у стані наркотичного сп'яніння буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника у дусі додержання законів України.
На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
Отже, на підставі вищенаведеного, апеляційний суд доходить висновку, що місцевим судом ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винуватим у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення на нього накладено згідно зі ст. ст. 33 - 36 КУпАП, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.
Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувану постанову суду першої інстанції як законну та обґрунтовану необхідно залишити без зміни, а подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу без задоволення.
Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та підтверджували доводи апеляційної скарги, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі й про виклик свідків чи витребування доказів, стороною захисту не заявлялось.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2022 року, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Іван СТАН