Справа № 306/608/22
Іменем України
28 лютого 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Фазикош Г. В.
суддів Джуги С. Д., Бисаги Т. Ю.
з участю секретаря Гусоньки З. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 та апеляційну скаргу представника позивача - адвоката Пензеника Віталія Івановича на рішення Свалявського районного суду від 12 серпня 2022 року, ухвалене суддею Вінер Е. А., по справі за позовом ОСОБА_1 до Свалявської міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Баранинської сільської ради Мочар Івана Івановича про визнання незаконним та скасування рішення, розпорядження, технічного паспорта, довідки та витягу, -
В квітні 2022 року ОСОБА_1 пред'явив позов до Свалявської міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Баранинської сільської ради Мочар І. І. про визнання незаконним та скасування рішення, розпорядження, технічного паспорта, довідки та витягу.
Свої вимоги мотивував тим, що його жінка придбала комунальну квартиру АДРЕСА_1 , у тому числі й підвал площею 14,7 кв.м., про що свідчить договір, оціночний акт, експлікація внутрішніх приміщень та свідоцтво про право власності. Після смерті жінки це майно успадкував позивач та оформив на нього відповідні документи. Будинок одноповерховий, на дві квартири, з окремими входами з двору. Під квартирою АДРЕСА_2 підвального приміщення немає і ніколи не було. Позивач вважає, що підвальне приміщення належить на праві власності йому в цілому.
30 листопада 2017 року Свалявським міським головою прийнято рішення за № 178, яким квартиру АДРЕСА_2 переведено у житловий будинок. Вказане рішення прийнято з порушенням вимог закону.
14 грудня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 склав технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_2 , загальну площу якого збільшив 8,3 кв.м. за рахунок загальної площі квартири АДРЕСА_1 , що належить позивачу.
23 грудня 1997 року ОСОБА_3 та її родичі приватизували дану квартиру загальною площею 72, 3 кв.м. Такою площею на підставі рішення міської ради квартиру переведено у житловий будинок. У такому ж розмір, в 2008 році квартиру подаровано ОСОБА_4 .. Підвальне приміщення ніколи не передавалося, воно їм не належало.
Позивач зазначає, що на підставі підроблених документів, державним реєстратором Баранинської сільської ради Мочар І. І. грубо порушено вимоги закону. Для підтвердження своїх протиправних дій державний реєстратор Мочар І. І. приєднав довідку від 27.12.2017 року, яку сам склав та підписав.
Посилаючись на те, що такими діями посадових осіб порушено його права, позивач просив визнати протиправними, незаконними та скасувати рішення Свалявського міського голови від 30.11.2017 року № 178 про переведення квартири в житловий будинок, розпорядження від 16.01.208 року про присвоєння будинку поштової адреси, про незаконне збільшення площі будинку на 8,3 кв.м., площі підвалу, технічного паспорта на житловий бидинок по АДРЕСА_3 , довідки від 27.12.2017 року № 255, складеної та підписаної ОСОБА_2 , та витягу з реєстру від 06.06.2018 року (а.с.1).
Рішенням Свалявського районного суду від 12 серпня 2022 року в задоволенні позову відмовлено у зв'язку із недоведеністю позовних вимог (а.с.83-84).
На це рішення позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Пензеник В. І. подали апеляційні скарги. Апелянти зазначають, що підвальне приміщення відноситься до квартири АДРЕСА_1 , про що ними додано необхідні підтверджуючі документи. На це суд першої інстанції уваги не звернув, внаслідок чого ухвалив незаконне та необґрунтоване судове рішення. З огляду на це, апелянти просять рішення місцевого суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову (а.с.88, 110-113).
У судове засідання в апеляційній інстанції сторони не з'явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.
Від адвоката Пензеника В. І. (представника позивача) надійшла заява про відкладення розгляду справи. Заява про відкладення подана вдруге, спочатку по причині хвороби, а зараз по причині зайнятості в іншій справі. Жодних доказів поважності причин неявки до справи не додано. За цих обставин, а також з метою недопущення затягування часу вирішення справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу без участі осіб, які не з'явилися до суду. Крім того, колегія суддів враховує межі розгляду справи в суді апеляційній інстанції (стаття 367 ЦПК України), а також те, що позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 реалізували своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційних скаргах, при цьому поважність причин неявки в суд апеляційної інстанції не встановлена.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляційні скарги підлягають до задоволення частково виходячи з таких підстав.
Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Сторонами є особи, які є учасниками спірного правовідношення. Однак, можливі випадки, коли матеріально-правові відносини між сторонами відсутні, зокрема, коли позивач не має права вимоги або відповідач у даній справі не має відповідного обов'язку перед позивачем (неналежність сторони). Суд зобов'язаний розглядати і цей спір, оскільки чинне цивільне процесуальне законодавство не вимагає з'ясування наявності матеріальних правовідносин між сторонами при пред'явленні позову. Лише під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Водночас, залучення співвідповідача або заміна неналежного відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції можливе тільки за клопотанням позивача (стаття 51 ЦПК України).
Отже, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивач - це особа, на захист прав та інтересів якої відкрито провадження у справі. З цього випливає, що позовна заява подається для захисту порушених прав. Позивач першим з'являється у справі, тому він має певні переваги порівняно із стороною, яка захищається (відповідачем). Позивач має можливість вибору: 1) способу порушення справи (самостійно чи через інших осіб); 2) відповідача; 3) часу для пред'явлення позову; 4) підсудності; 5) підстав та предмету позову, а отже, і меж судового розгляду.
Відповідач - це особа, на яку вказує позивач як на порушника своїх прав. Тому саме позивач визначає, до кого пред'явити позов. Якщо позивач помилиться і притягне відповідачем особу, яка його прав не порушила або не повинна відповідати за позовом з інших причин, суд у позові відмовляє.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 пред'явив позов про визнання незаконним та скасування рішення Свалявського міського голови від 30.11.2017 року № 178 про переведення квартири в житловий будинок, розпорядження від 16.01.208 року про присвоєння будинку поштової адреси, про незаконне збільшення площі будинку на 8,3 кв.м., площі підвалу, технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_3 , довідки від 27.12.2017 року № 255, складеної та підписаної ОСОБА_2 , та витягу з реєстру від 06.06.2018 року.
В якості відповідачів вказав Свалявську міську раду, фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 та державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Баранинської сільської ради Мочар І. І.
Свої вимоги мотивував тим, що його жінка придбала комунальну квартиру АДРЕСА_1 , у тому числі й підвал площею 14,7 кв.м. Після смерті жінки це майно успадкував позивач та оформив на нього відповідні документи. Будинок одноповерховий, на дві квартири, з окремими входами з двору. Під квартирою АДРЕСА_2 підвального приміщення немає і ніколи не було. Позивач вважає, що підвальне приміщення належить на праві власності йому в цілому.
30 листопада 2017 року Свалявським міським головою прийнято рішення за № 178, яким квартиру АДРЕСА_2 переведено у житловий будинок.
14 грудня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 склав технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_2 , загальну площу якого збільшив 8,3 кв.м. за рахунок загальної площі квартири АДРЕСА_1 , що належить позивачу.
23 грудня 1997 року ОСОБА_3 та її родичі приватизували квартиру АДРЕСА_4 площею на підставі рішення міської ради квартиру переведено у житловий будинок. У такому ж розмірі в 2008 році квартиру подаровано ОСОБА_4 .
Позивач зазначає, що на підставі підроблених документів, державним реєстратором Баранинської сільської ради Мочар І. І. грубо порушено вимоги закону. Зокрема, для підтвердження своїх протиправних дій державний реєстратор Мочар І. І. приєднав довідку від 27.12.2017 року, яку сам склав та підписав, в результаті чого частина підвального приміщення опинилася у власності ОСОБА_4 (власник будинку АДРЕСА_2 ).
Позивач стверджує, що внаслідок таких неправомірних дій відповідачів частина підвальних приміщень, які він успадкував разом з квартирою АДРЕСА_1 у вказаному будинку неправомірно відійшла до власності спочатку ОСОБА_3 , а потім - ОСОБА_4 . Із цього слідує те, що по суті між позивачем та вказаними особами наявний спір щодо підвального приміщення.
Водночас, до участі у розгляді справи цих осіб не залучено, хоча оспорюване позивачем рішення Свалявського міського голови та виготовлені на їх підставі технічні документи безпосередньо стосуються майнових прав та інтересів вказаних осіб.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
В даному випадку колегія суддів констатує, що суд першої інстанцій прийняв рішення про майнові права та інтереси ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які не були залучені до участі у справі в якості співвідповідачів.
Виявлене порушення не може бути усунуте в апеляційному суді, оскільки сторони мають право на розгляд їх справи в суді першої інстанції. У такому випадку доводиться лише факт наявності у справі цього процесуального порушення, без необхідності доводити його вплив на правильність висновків суду.
За цих обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з відмовою у позові, оскільки апеляційний суд не може підміняти собою суд першої інстанції, адже в інакшому випадку учасники процесу були б позбавлені повноцінного захисту своїх прав у суді першої інстанції з його правами та обов'язками, процедурою розгляду справи в суді першої інстанції та можливістю апеляційного оскарження ухваленого судового рішення.
Вказане не позбавляє можливості пред'явлення нового позову на загальних підставах із залученням до участі в справі всіх належних відповідачів.
Враховуючи наведене, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 3 ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 та апеляційну скаргу представника позивача - адвоката Пензеника Віталія Івановича - задовольнити частково.
Рішення Свалявського районного суду від 12 серпня 2022 року - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Свалявської міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Баранинської сільської ради Мочар Івана Івановича про визнання незаконним та скасування рішення, розпорядження, технічного паспорта, довідки та витягу - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 березня 2023 року.
Головуючий:
Судді: