145/1756/22
2/145/432/2023
"15" березня 2023 р. смт. Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вальчука В. В. ,
при секретарі Крикливій М.С.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Тиврів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення, -
Позивачка вказує на те, що вона, ОСОБА_3 перебувала з ОСОБА_2 в сімейних відносинах.
У сторін народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_3 », даний факт підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 24.07.2017 року.
Дитина є неповнолітньою та проживає з нею, знаходиться на її утриманні.
У 2007 році Тиврівським районним судом Вінницької області ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти в сумі 180 гривень на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, починаючи з 03.10.2007 року до його повноліття. Вказана сума підлягає індексації відповідно до закону, про що видано виконавчий лист.
Слід зазначити, що на даний час розмір аліментів, який був визначений за рішенням суду у 2007р. значно менший ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
Аліментів, які стягуються з відповідача, в умовах інфляції, збільшення рівня цін та прожиткового мінімуму на дитину, недостатньо для матеріального утримання дитини.
На даний час спільна дитина сторін ОСОБА_4
вступив та навчається у Вінницькому національному технічному університеті. Витрати на сина значно виросли, вона потребує значно
більшого обсягу коштів для догляду, у зв'язку з чим збільшуються потреби
в навчанні, розвитку та іншому.
Зокрема, згідно Договору від №0422017 від 04.09.2022 року вартість навчання на рік становить - 24700,00 грн., а всього за весь період навчання 94800,00 гривень, (п.п. 1 розділу V Договору). Частину коштів на навчання вона сплатила.
Всього за навчання сина нею сплачено - 11850,00 грн., та до кінця календарного року буде сплачено 23700,00 гривень.
Крім того для навчання сина нею було понесено супутні витрати, а саме - купівля ноутбука вартістю 60678,00, що також свідчить про збільшення витрат на потреби дитини.
Такий розмір аліментів не забезпечує дитину в їжі, одязі, предметах гігієни.
Дитина проживає з нею в місті Гнівань, для проїзду до місця навчання у Вінницькому національному технічному університеті потребує додаткових коштів на проїзд.
Вона працює на посаді викладача у Вінницькому ліцеї №35. Отримує зарплату нижче за середню по Вінницькій області.
Крім спільної з відповідачем дитини, у позивачки народилась ще дитина, а саме - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина народилась після того як суд у 2007 році дослідив обставини та виніс рішення про аліменти. Проживання та догляд молодшої дитини також свідчить про збільшення обсягу витрат на дітей, а отже більшого навантаження (погіршення) матеріального становища позивачки.
Відповідач залишив дитину без належної батьківської уваги, а також ніяким чином не бере участі в утриманні та вихованні їх дитини. Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області №145/1236/16-ц від 16.11.2016 року, ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У вказаній справі було досліджено відношення відповідача до дитини та його заборгованості зі сплати аліментів, зокрема орган опіки та піклування надав висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Наведене рішення свідчить про халатність у відношенні до дитини та недбале ставлення до матеріальних потреб дитини.
Станом на 01.05.2022 року за боржником ОСОБА_2 рахується заборгованість по аліментам у розмірі 69551,00 гривень. З січня 2014 року відповідач не погашає заборгованість по аліментам.
Просить ухвалити рішення, яким змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти в сумі 180 гривень на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, починаючи з 03.10.2007 року до його повноліття, та прийняти рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 всіх видів заробітку боржника щомісячно, але не більше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснила, що кошти, які відповідач сплачував по наданих ним чеках отримувала. Відповідач почав сплачувати аліменти після її звернення до виконавчої служби з проханням про допомогу, це було в травні 2021 року. Він почав частково платити, потім знову перестав. На сьогоднішній день в нього заборгованість близько 50 000 грн. Відповідач працює неофіційно на будівництві і отримує дохід. Він був позбавлений батьківських прав, так як не брав участі у вихованні дитини.
Відповідач позов не визнав. Пояснив, що працює неофіційно, намагається сплачувати аліменти регулярно. Підтверджує, що він не приймав участі у вихованні сина. Інших дітей на утриманні немає. Раніше неофіційно отримував 5000-6000 грн. в місяць. Згоден платити аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн. на місяць.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» та ст. 141 СК України, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України утримання дітей до досягнення ними повноліття є обов'язком обох батьків.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 192 СК України та п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Позивачка з відповідачем перебувала в шлюбі і ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народився син ОСОБА_4 , що стверджується його свідоцтвом про народження (а.с. 25).
Рішенням Тиврівського районного суду від 17.10.2007 року (справа № 2-730/2007) ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти в сумі 180 грн. на утримання сина ОСОБА_7 , починаючи з 03.10.2007 р. до його повноліття.
Відповідач аліменти регулярно не сплачує.
Станом на 01.05.2022 року заборгованість відповідача по аліментів склала 69551грн., що стверджується довідкою Тиврівського ВДВС № 4179 від 13.03.2022 року (а.с. 15) та розрахунком (а.с. 16-19).
Син проживає з матір'ю і перебуває на її утриманні. Ці обставини стверджуються довідкою Гніванської міської ради № 06-33/2821 від 11.11.2022 року (а.с. 6). Також на утриманні позивачки є ще син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивачці самостійно важко утримувати сина. ОСОБА_4 навчається у Вінницькому національному технічному університеті, що стверджується довідкою даного закладу № 710 від 11.11.2021 року (а.с. 20), плата за весь період навчання складає 94800 грн., що стверджується договором №0422017 від 04.09.2022року (а.с. 21-22).
Позивачка з її слів працює на посаді викладача у Вінницькому ліцеї №35. Отримує зарплату нижче середньої по Вінницькій області.
Стан здоров'я відповідача задовільний, він є працездатним та не має на своєму інших неповнолітніх дітей.
Згідно ЗУ "Про державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для дитини віком з 6 до 18 років з 1 грудня складає 2833 грн.
Прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України від: 05.10.2000 року №2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Право вимагати зміни (збільшення) розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на наявність імперативного дозволу змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.ст.183,192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених в ст.ст.182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Як встановлено судом, розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дитини на користь позивача визначено судому твердій грошовій сумі 180,00 грн., тобто з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини у меншому за мінімальний розмір для дитини, встановлений статтею 182 СК України, що призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.
Враховуючи вищенаведене та з урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи рівність прав та обов'язків батьків щодо виховання та утримання дітей, виходячи з закріплених ч.9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, а також позицію відповідача, який по суті в судовому засіданні фактично позов визнав частково, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Оскільки рішення ухвалено на користь позивачки, то з відповідача у відповідності до ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 263 - 265, 273, 354, 355 ЦПК, ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст.11 ЗУ « Про охорону дитинства», ст.ст. 141, 180-184, 192 СК України, -
Позов задоволити частково.
Змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області №2-730/2007 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліментів в сумі 180 гривень на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, починаючи з 03.10.2007 року до його повноліття, та стягувати аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але неменше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід Держави 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. судового збору, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу " ;101; НОМЕР_2 ; судовий збір по справі № 145/1756/22.
Повний текст рішення виготовлено 17.03.2023 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Суддя Вальчук В. В.