Є.у.н.с. 512/719/22
Провадження № 3/512/10/23
"16" березня 2023 р. смт Саврань
Суддя Савранського районного суду Одеської області Брюховецький О.Ю., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, -
27.09.2022 до Савранського районного суду Одеської області від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 166433 від 22.09.2022 зазначено, що ОСОБА_1 22.09.2022 близько 00 години 04 хвилин в с. Дубинове по вулиці Покотила керував автомобілем Ford Mondeo у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в приміщенні КНП «Савранська лікарня». Результати огляду виявились позитивними. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2,9-а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Справа була призначена до розгляду на 27.10.2022.
27.10.2022 ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та відкладення судового засідання на іншу дату (а.с.7).
Вказане клопотання ОСОБА_1 судом задоволено, відкладено судове засідання на 01.12.2022. Крім того, 27.10.2022 ОСОБА_1 на вказану ним електронну пошту направлені скановані матеріали справи (а.с.9).
01.12.2022 в судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак подав клопотання про надання права на захист та просив відкласти розгляд справи на іншу дату (а.с.10).
У зв'язку з цим, судове засідання було відкладене на 15.12.2022.
14.12.2022 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. (а.с.17,18) В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 посилався зокрема на:
- відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом;
- вчинений працівниками поліції психологічний тиск на ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення;
- фрагментоване відео, яке міститься на доданому до протоколу диску;
- відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про засіб відеофіксації (модель, серія і номер);
- не роз'яснення працівниками поліції ОСОБА_1 його прав та порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп'яніння в ОСОБА_1 ;
- не відсторонення працівниками поліції ОСОБА_1 від керування транспортним засобом після складання протоколу про адміністративне правопорушення;
- відсутність в матеріалах справи довідки про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія;
- відсутність в матеріалах справи відомостей щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень;
- матеріали справи не містять направлення для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в приміщенні лікарні.
15.12.2022 ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про відкладення судового розгляду. Крім того, просив наступне судове засідання проводити в режимі відеоконференції за участі його захисника Морозова В.Ю.(а.с.21).
Постановою Савранського районного суду Одеської області від 19.12.2022 задоволено клопотання ОСОБА_1 та призначено проведення дистанційного судового провадження, призначеного на 14 годину 00 хвилин 24.01.2023, між Савранським районним судом Одеської області та Дніпровським апеляційним судом за участю адвоката Морозова Вадима Юрійовича у режимі відеоконференції з приміщення Дніпровського апеляційного суду.
24.01.2023 захисник ОСОБА_1 адвокат Морозов В.Ю. в судовому засіданні в режимі відеоконференції просив відкласти на іншу дату та викликати як свідка лікаря ОСОБА_2 , який проводив огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 в приміщенні лікарні.
Клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Морозова В.Ю. було задоволене, судове засідання відкладене на 21.02.2023 для допиту свідка.
21.02.2023 ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився однак подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та викликати як свідка лікаря ОСОБА_2 , який проводив огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 в приміщенні лікарні (а.с.36).
Крім того, 21.02.2023 ОСОБА_1 подав клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції за участю адвоката Морозова В.Ю. (а.с.40).
Постановою Савранського районного суду Одеської області від 21.02.2023 задоволено клопотання ОСОБА_1 та надано можливість захиснику Морозову Вадиму Юрійовичу взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 11 годину 00 хвилин 16.03.2023 в режимі відеоконференції поза з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку (модуль системи «Електоронний суд»).
В судове засідання 16.03.2023 ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце повідомлявся належним чином та своєчасно (а.с.47).
16.03.2023 захисник Морозов В.Ю. на зв'язок в режимі відеоконференції в системі «Електоронний суд» не вийшов, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчить звіт про тримання ним ухвали суду про проведення судового засідання 16.03.2023 в режимі відеоконференції (а.с.45). Будь-яких клопотань, зокрема, щодо відкладення розгляду справи, захисник не надав.
Також, інформація про час та місце розгляду вказаної справи була розміщена на веб-сайті «Судова влада» в розділі «Найближчі слухання».
Як встановлено частиною 1 статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, суд наголошує, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) від 03 квітня 2008 року, Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07 липня 1989 року).
У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
У пунктах 66 - 69 рішення у справі «Смірнова проти України» (заява№ 36655/02) від 08 листопада 2005 року Європейський суд з прав людини повторює, що розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів а також предмет спору. Нездатність державних органів ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням статті 6 параграфа 1 даної Конвенції, оскільки обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні органи.
Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї справи.
Зважаючи на неодноразові клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та з огляду на те, що він неодноразово не з'являвся в судові засідання, направлення ОСОБА_1 на вказану ним електронну пошту сканованих матеріалів справи для ознайомлення, суд констатує, що така процесуальна поведінка не узгоджується з дійсним бажанням особи реалізувати своє право на захист при розгляді справи, спрямована на навмисне затягування судового розгляду справи, внаслідок чого розцінюється судом, як зловживання процесуальними правами.
За таких обставин, враховуючи, що статтею 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, для забезпечення розгляду справи у межах строку накладення адміністративного стягнення, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 та його захисник Морозов В.Ю., які належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи з 16.03.2023 на іншу дату не надали, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.
У відповідності до положень статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з частиною 2 статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та іншими документами.
Дії ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 166433 від 22.09.2022 суд кваліфікує за частиною 1 статті 130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, доведена та підтверджується наступними доказами.
Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку № 007 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.09.2022 складеним черговим лікарем ОСОБА_2 о 00 годині 48 хвилин - ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с.3).
Також судом досліджено диск з відеозаписами, з яких вбачається, зокрема, перебування ОСОБА_1 на водійському місці автомобіля при працюючому двигуні. ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом. На відео зафіксовано, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівником поліції дістає з пакету, розміщеного біля ніг водія, дві пляшки алкогольного напою «SHAKE» та переміщує їх в інше місце салону автомобіля. Співробітник поліції під час спілкування з ОСОБА_1 поводить себе ввічливо. Жодного тиску на водія не здійснюється. На пропозицію співробітника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного пристрою чи в приміщенні медичного закладу, ОСОБА_1 погоджується на такий огляд саме в приміщенні лікарні. При цьому, ОСОБА_1 повідомлено, що його відсторонено від керування транспортним засобом до огляду його на стан алкогольного сп'яніння до моменту його освідування в приміщенні лікарні. Після цього, ОСОБА_1 погодився з таким відстороненням та залишив свій транспортний засіб на місці зупинки, оскільки він не перешкоджав дорожньому руху. Під час відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, співробітник поліції повідомив йому, що в нього є ознаки алкогольного сп'яніння (нестійка хода). В приміщенні лікарні ОСОБА_1 добровільно проходить огляд на стан алкогольного сп'яніння. Після цього, ОСОБА_1 ознайомлено з результатами огляду, які виявились позитивними - 2,01 проміле та повідомлено, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 жодних заперечень щодо його незгоди з порядком проходження огляду не висловив. Відеозапис не містить ознак тиску співробітників поліції на ОСОБА_1 . Їх спілкування було взаємно ввічливим. ОСОБА_1 підтвердив що саме він є власником транспортного засобу. Працівником лікарні ОСОБА_1 був ознайомлений з актом за результатами його огляду на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 також проставив свій підпис в акті. ОСОБА_1 отримав тимчасовий талон на право керування транспортним засобом строком на три місяці, оскільки його посвідчення водія було вилучено до розгляду справи в суді.
Водночас, враховуючи, що за клопотанням захисника Морозова В.Ю. в судове засідання з'явився свідок ОСОБА_2 , суд вважав за можливе допитати свідка з огляду на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
В судовому засіданні 16.03.2023 допитаний як свідок ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначив, що 22.09.2022 він виконував обов'язки чергового лікаря в приміщенні КНП "Савранська лікарня". Громадянина ОСОБА_1 доставили працівники поліції для огляду на стан алкогольного сп'яніння. Під час огляду на стан алкогольного сп'яніння громадянина ОСОБА_1 приладом АлкоФор, останній будь-яких заперечень чи зауважень не висловлював. Крім того, свідок ОСОБА_2 повідомив, що проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в приміщенні лікарні можливе лише на підставі відповідного направлення, наданого працівниками поліції.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9-а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду особи на визначення стану сп'яніння регулюється вимогами статті 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до частини 3 статті 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Частиною 4 статті 266 КУпАП встановлено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
На вимогу положень статті 266 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення додано диск з відеозаписом, зміст якого підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Посилання ОСОБА_1 в заяві про закриття провадження у справі на вчинений психологічний тиск співробітниками поліції на нього під час складання протоколу про адміністративне правопорушення суд не приймає до уваги з огляду на наступне.
Захисник Морозов В.Ю. та Озірний В.О. під час судового розгляду не надали до суду доказів здійснення психологічного тиску на ОСОБА_1 , що дає підстави суду вважати такі посилання, як спроби уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Крім того, матеріали провадження не містять відомостей щодо будь-яких неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що такі посилання ОСОБА_1 спростовуються змістом дослідженого в судовому засіданні диску з якого вбачається, що відеозапис не містить жодних фактів тиску співробітників поліції чи працівників лікарні на ОСОБА_1 . Їх спілкування було взаємно ввічливим та коректним.
Доводи ОСОБА_1 стосовно того, що матеріали справи не містять повного фрагменту відеозапису з нагрудних камер працівників поліції та відсутність доказів керування ним транспортним засобом суд оцінює критично, адже досліджені в судовому засіданні відеозаписи, хоча і мають ознаки переривання, проте достеменно відображають всі необхідні обставини відмови водія від проходження огляду особи на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проходження такого огляду в приміщенні лікарні. Так, як вже зазначалось вище, з вказаних відеозаписів вбачається, зокрема, перебування ОСОБА_1 на водійському місці автомобіля при працюючому двигуні. ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом. На відео зафіксовано, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівником поліції дістає з пакету, розміщеного біля ніг водія, дві пляшки алкогольного напою «SHAKE» та переміщує їх в інше місце салону автомобіля. Співробітник поліції під час спілкування з ОСОБА_1 поводить себе ввічливо. Жодного тиску на водія не здійснюється. На пропозицію співробітника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного пристрою чи в приміщенні медичного закладу, ОСОБА_1 погоджується на такий огляд саме в приміщенні лікарні. При цьому, ОСОБА_1 повідомлено, що його відсторонено від керування транспортним засобом до огляду його на стан алкогольного сп'яніння в приміщенні лікарні. Після цього, ОСОБА_1 погодився з таким відстороненням та залишив свій транспортний засіб на місці зупинки, оскільки він не перешкоджав дорожньому руху. Під час відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, співробітник поліції повідомив йому, що в нього є ознаки алкогольного сп'яніння (нестійка хода). В приміщенні лікарні ОСОБА_1 добровільно проходить огляд на стан алкогольного сп'яніння. Після цього, ОСОБА_1 ознайомлено з результатами огляду, які виявились позитивними - 2,01 проміле та повідомлено, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 жодних заперечень щодо його незгоди з порядком проходження огляду не висловив. Відеозапис не містить ознак тиску співробітниками поліції на ОСОБА_1 . Їх спілкування було взаємно ввічливим. ОСОБА_1 підтвердив що саме він є власником транспортного засобу. Працівником лікарні ОСОБА_1 був ознайомлений з актом за результатами його огляду на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 також проставив свій підпис в акті. ОСОБА_1 отримав тимчасовий талон на право керування транспортним засобом строком на три місяці, оскільки його посвідчення водія було вилучено до розгляду справи в суді.
Отже, наявні відеозаписи дають змогу відтворити обставини складання протоколу, що є їх основною функцією.
Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі.
Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи та має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.
Тому суд вважає, що відеозапис, залучений інспекторами поліції, є достатньо інформативним та приймає його як безумовний доказ у справі.
При цьому посилання ОСОБА_1 щодо відсутності доказів керування транспортним засобом відхиляється судом, оскільки альтернативного обґрунтованого пояснення щодо зафіксованих на відео подій, зокрема, свого стану, знаходження на місці водія у власному автомобілі на дорозі при працюючому двигуні та наданих пояснень, а також наступних подій суду надано не було.
В заяві про закриття провадження у справі ОСОБА_1 , зокрема, звернув увагу суду на відсутність в протоколі посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, під час оформлення протоколу. На підтвердження своєї позиції ОСОБА_1 посилався на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17, та від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а відповідно до якої у разі відсутності в постанові про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Однак суд, звертає увагу, що у вказаних постановах Верховного Суду наявні обставини відсутності посилань щодо технічного засобу, яким здійснено відеозапис саме в постанові про адміністративне правопорушення, а не в протоколі про адміністративне правопорушення.
До того ж стаття 256 КУпАП не містить вимогу щодо внесення до протоколу інформації про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліцією в своїй діяльності застосовуються технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Необхідність використання спеціальних технічних засобів під час огляду водія на стан алкогольного сп'яніння регламентує також стаття 266 КУпАП, відповідно положень якої матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Поряд з цим суд, досліджуючи відеозаписи, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, зазначає, що відеозйомка огляду водія на стан алкогольного сп'яніння здійснювалась працівниками поліції відкрито та не залишає жодних сумнівів в тому, що ОСОБА_1 усвідомлював процес відеозйомки, що у взаємозв'язку з вищенаведеними приписами щодо імперативного використання поліцейськими технічних засобів, що мають функцію відеозапису під час огляду на стан сп'яніння, свідчить про те, що поява таких відеозаписів в матеріалах справи не є несподіваною для особи, що притягається до адміністративної відповідальності з точки зору захисту від обвинувачення.
Посилання ОСОБА_1 на те, що працівниками поліції при складанні протоколу йому не роз'яснені його права та порядок проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.
В протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 зазначено зокрема, що йому роз'яснені його права та обов'язки. Вказаний протокол містить підпис ОСОБА_1 . При ознайомленні з протоколом заперечень чи зауважень ним зазначено не було. Крім того, з відеозаписів досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 під час складання адміністративного матеріалу стосовно нього та під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в приміщенні лікарні не висловлював з цього приводу жодних зауважень.
Зазначені ОСОБА_1 можливі порушення з боку працівників патрульної поліції під час складення адміністративних матеріалів, зокрема, не зазначення в протоколі ознак алкогольного сп'яніння не спростовують висновків про підтверджені факти керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 та процедуру проходження ним огляду на стан сп'яніння в приміщенні медичної установи, та можуть бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції, що не відноситься до компетенції суду та не може бути підставою визнання доказів недопустимими.
Крім того, з досліджених відеозаписів, які містяться на доданому до протоколу диску вбачається, що під час відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, співробітник поліції повідомив йому, що в нього є ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема нестійка хода.
Посилання ОСОБА_1 як на підставу для закриття провадження у справі на те, що працівники поліції не відсторонювали його від керування транспортним засобом спростовуються змістом дослідженого диску з відеозаписами. Так, як вже зазначалось вище, з вказаних відеозаписів вбачається, зокрема, що ОСОБА_1 повідомлено, що його відсторонено від керування транспортним засобом до огляду його на стан алкогольного сп'яніння в приміщенні лікарні. Після цього, ОСОБА_1 погодився з таким відстороненням та залишив свій транспортний засіб на місці зупинки, оскільки він не перешкоджав дорожньому руху.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення містить запис, що транспортний засіб передано ОСОБА_3 .
Посилання ОСОБА_1 на відсутність у матеріалах справи доказів отримання ним посвідчення водія суд оцінює критично, оскільки з дослідженого в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що в ОСОБА_1 тимчасово вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 . Крім того, з досліджених в судовому засіданні відеозаписів, що містяться на доданому до протоколу диску вбачається, зокрема, що в приміщенні лікарні ОСОБА_1 від працівників поліції отримав тимчасовий талон на право керування транспортним засобом строком на три місяці, оскільки його посвідчення водія було вилучено до моменту розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді.
Посилання ОСОБА_1 на відсутність у матеріалах справи доказів щодо того, чи притягувався він до відповідальності за аналогічними статтею КУпАП суд оцінює критично, оскільки обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Викладена фабула адміністративного правопорушення відповідає ознакам правопорушення, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 .
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Як зазначалось вище, дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КУпАП, тому наявність повторності, у випадку вчинення ним аналогічних правопорушень протягом року, не впливає на притягнення його до відповідальності саме за частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки це не призводить до погіршення становища особи.
При цьому відсутність в матеріалах справи направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в приміщенні лікарні не може бути самостійною підставою для висновку щодо недопустимості як доказу проведеного огляду.
Щодо посилань на те, що ОСОБА_1 в приміщенні лікарні проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного пристрою і в нього не відбирались біологічні зразки (кров, слина тощо) суд зазначає наступне.
Відповідно до розділу ІІІ, пунктів 9, 12-13 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
Крім того, обов'язкове проведення саме лабораторних досліджень пунктом 7 Інструкції визначено лише для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, а не для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вказані норми підтверджують законність використання у медичному закладі газоаналізатору АлкоФор як вимірювальної техніки та обладнання, дозволеного МОЗ, у разі підтвердження сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
При цьому, випадки відібрання крові для проведення огляду на стан сп'яніння визначено лише у пунктах 7, 13, 14 Інструкції, під які обставини справи не підпадають.
Наявність підстав (зокрема, перевірка на стан наркотичного сп'яніння; неможливість взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу; перебування водія у несвідомому стані або з тяжкими травмами), визначених Інструкцією, саме для відібрання крові для проведення відповідного огляду на стан сп'яніння, не доведена та судом не встановлена.
А отже необхідність дослідження у ОСОБА_1 саме крові є безпідставною та такою, що не ґрунтується на приписах законодавства.
Отже, суд приходить до висновку, що працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні закладу охорони здоров'я.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Обставин, які відповідно до статей 34, 35 КУпАП пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Вивчивши докази в їх сукупності, суддя, враховуючи характер вчиненого правопорушення, при визначенні виду адміністративного стягнення, що підлягає накладенню на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, з огляду на характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, з метою виховання цієї особи в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 так і іншими особами, вважає необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 9, 13, 23, 33, 40-1, 130, 283-285, 294 КУпАП, частиною 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнення проводити на рахунок №UА848999980313080149000015001, назва рахунку: рахунок для зарахування адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, КОД БК - 21081300, отримувач - ГУК в Одеській області /Одеська обл./21081300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37607526, призначення платежу - адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп на розрахунковий рахунок №UА908999980313111256000026001, КЕКД 22030106, отримувач - ГУК у м.Києві /м.Київ/, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37993783, призначення платежу - судовий збір у справах про адміністративне правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя: О.Ю. Брюховецький