Справа № 620/6645/22
16 березня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозірвання (неприпинення) із ним, як непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб солдатського, сержантського та старшинського складу, укладеного 13.11.2017;
- зобов'язати відповідача розірвати (припинити) з ним, як непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб солдатського, сержантського та старшинського складу, укладений 13.11.2017, про що видати наказ про звільнення з військової служби за станом здоров'я, згідно підпункту ''б'' пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України ''Про військовий обов'язок і військову службу''.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу та вказує, що оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Матеріалами справи підтверджено, що 13.11.2017 ОСОБА_1 було укладено Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб солдатського, сержантського та старшинського складу, строком на 3 роки.
Позивач проходить службу на посаді гранатометника у в/ч НОМЕР_1 , що сторонами не заперечується.
05.05.2022 КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» видано позивачу свідоцтво про хворобу №11, відповідно до пункту 13 якого ОСОБА_1 на підставі статті 18-а графи ІІ Розладу хвороби визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби. Вказане свідоцтво було направлене 09.06.2022 рекомендованим листом на адресу в/ч НОМЕР_1 , про що зазначено в листі від 13.09.2022 №725/01-8.
Враховуючи наведене, позивачем на адресу в/ч НОМЕР_1 були направлені рапорти (26.05.2022, 22.07.2022 та 04.08.2022) про звільнення з військової служби згідно пп. Б п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я. У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 продовжує приймати серйозні нейролептичні препарати, а також у зв'язку із проблематичним пересуванням по Україні через військовий стан, позивач просив прийняти рапорт без присутності.
У зв'язку із тим, що подані ОСОБА_1 рапорти не були розглянуті командуванням в/ч НОМЕР_1 , позивач звернуся до суду з відповідним позовом.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає, зокрема, проходження військової служби. Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, у тому числі громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (частини перша та друга статті 2 Закону №2232-ХІІ).
Відповідно до частини четвертої вказаної статті Закону №2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону №2232-ХІІ для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні: для осіб рядового складу - 3 роки.
Частиною дев'ятою статті 23 Закону №ХІІ передбачено, що під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:
з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону;
з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №2232-ХІІ закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
У зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 21 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», згідно із Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан. Даний Указ затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».
Пунктом 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 воєнний стан в Україні вводився на строк 30 днів з 05:30 24.02.2022.
При цьому, у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти суверенної України, на підставі частини 2 статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 в Україні оголошено загальну мобілізацію. Пунктом 2 цього Указу постановлено мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва.
Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 17.05.2022 №341/2022 та від 12.08.2022 №573/2022, затверджених Законами України від 15.03.2022 №2119-ІХ, від 21.04.2022 №2212-ІХ, від 22.05.2022 №2263-ІХ, від 22.05.2022 №2263-ІХ, від 15.08.2022 №2500-ІХ та від 16.11.2022 №2438- ІХ, від 07.02.2023 року № 2915-IX, строк воєнного стану в Україні продовжувався (останній раз з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб). Крім того, Указом Президента України, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2916-ІХ, продовжено з 19 лютого 2023 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Таким чином, враховуючи, що на даний час в Україні діє правовий режим воєнного стану, розірвання (припинення) контрактів про проходження військової служби та звільнення військовослужбовців здійснюється на підставі окремих положень Закону №2232-ХІІ.
Зокрема, підпунктом «б» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону №2232-ХІІ передбачено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації: за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Порядок проходження громадянами України (далі - "громадяни") військової служби у Збройних Силах України (в тому числі проходження такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі) визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженимУказом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008(далі - «Положення»).
Згідно з пунктом 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) військовий комісаріат, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Відповідно до пункту 236 Положення № 1153/2008 з військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, перед їх звільненням проводиться бесіда з питань звільнення.
Форма, порядок оформлення та зберігання документа, в якому відображається зміст проведення бесіди, визначаються Міністерством оборони України.
Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України 10.04.2009 № 170 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за № 438/16454 (надалі Інструкція № 170).
Абзацом 2 пункту 2.12 Інструкції № 170 командування військової частини відповідно до чинного законодавства повинно попередити військовослужбовця про дострокове розірвання контракту за наявності підстав, передбачених пунктами б, в, г, и, ї, й, л частини шостої статті 26 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу, та провести бесіду з військовослужбовцем з цього приводу, про що оформлюється Аркуш бесіди (додаток 10). Про дострокове розірвання контракту за наявності підстав, передбачених пунктами б, в, д, з, к частини шостої статті 26 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу, військовослужбовець повідомляє командування військової частини рапортом на звільнення з військової служби.
Відповідно до пункту 12.7 Інструкції № 170 бесіда з питань звільнення проводиться з молодшими та старшими офіцерами до підполковника включно: у військовій частині - командиром військової частини; в управлінні з'єднання командиром з'єднання або його заступниками.
Бесіда проводиться перед направленням документів на звільнення військовослужбовця. До участі в бесіді з військовослужбовцем, який звільняється з військової служби, за потреби залучаються безпосередні командири, фахівці кадрових, юридичних, фінансових органів тощо.
Під час бесіди з військовослужбовцем посадова особа роз'яснює йому, які пільги та переваги він має з працевлаштування та матеріально-побутового забезпечення, доводить військовослужбовцю рішення щодо рекомендацій для військового комісаріату стосовно можливості проходження ним служби у військовому резерві Збройних Сил України, водночас з'ясовує про місце проживання після звільнення військовослужбовця та військовий комісаріат для направлення його на військовий облік. При цьому враховуються прохання та побажання військовослужбовця, даються необхідні пояснення з інших питань.
У разі коли під час бесіди виникли питання, які не можуть бути вирішені на місці, на адресу відповідної посадової особи чи органу військового управління надсилається запит з необхідними матеріалами і довідками.
Зміст проведення бесіди відображається в аркуші бесіди. У разі відмови військовослужбовця підписати аркуш бесіди він підписується особами, присутніми під час бесіди, з відміткою про відмову військовослужбовця підписувати аркуш бесіди.
Аркуш бесіди зберігається у першому примірнику особової справи військовослужбовця.
Окрім цього, додатком 19 до Інструкції № 170 визначено Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби.
Так, пунктом 3 додатку 19 до Інструкції № 170 встановлено, що при поданні до звільнення з військової служби за станом здоров'я подаються: аркуш бесіди, висновок (постанова) військово-лікарської комісії; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
Аналізуючи наведені нормативно-правові акти в сукупності, суд зазначає, що дійсно при надходженні до військової частини відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я, він підлягає звільненню зі служби. Разом з тим, таке звільнення має відбуватись з дотриманням норм, визначених Порядком та Інструкцією.
Так, особа, яка підлягає звільненню за станом здоров'я, має написати відповідний рапорт (встановленого змісту) та особисто подати його по команді. Із військовослужбовцем має бути проведена бесіда з питань звільнення. Після надходження повідомлення про звільнення зі служби військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду. Лише після вказаних дій військовослужбовець підлягає розрахунку та виключенню зі списків особового складу військової частини.
Разом з тим, позивачем не дотримано встановленого порядку, зокрема: рапорт про звільнення зі служби ним надсилався засобами поштового зв'язку; наявний у матеріалах справи рапорт не містить інформації, передбаченої пунктом 233 Положення; після направлення командиром в/ч НОМЕР_1 на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби позивач до військової частини не прибув, що унеможливлює проведення з ним бесіди та здачі в установлені строки займаної посади.
В даному випадку, як встановлено судом, позивачем направлено рапорт засобами поштового звязку, на проведення бесіди позивач не з'явився, що унеможливлює складання такого листка бесіди.
Оскільки, Інструкцією № 170 чітко вказано перелік документів, які необхідно підготувати до звільнення військовослужбовця, то суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову, адже лист бесіда з позивачем не складався.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи та обґрунтування апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді А.Ю. Кучма
Л.В. Бєлова