16 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/9655/22
Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Зуєвої Л.Є., Коваля М.П.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
В липні 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у листі № 6405-6310/Ю-04/8-2100/21 від 07.09.2021 року про незаконну відмову у виплаті пенсії на визначений позивачем банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк»;
- визнати бездіяльність відповідача по невиплаті пенсії позивачу на визначений ним банківський рахунок - протиправною та дискримінаційною;
- визнати дії відповідача стосовно відмови у виплаті пенсії позивача на визначений ним банківський рахунок - протиправними та дискримінаційними;
- зобов'язати відповідача призначити виплату пенсії позивачу на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», та виплатити всі неотримані пенсійні кошти з перерахунком на момент виплати та з компенсацією втрати частини доходів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - Ізраїль. Позивач вказує, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року у справі № 540/1602/19 визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком, яка викладена в рішенні від 01.02.2019 року № 20/03-19, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 02.11.2018 року разом із доданими до неї документами, та вирішити її по суті з прийняттям рішення про наявність або відсутність у ОСОБА_1 права на пенсію. 16.01.2020 року представник позивача направив відповідачу лист про добровільне виконання судового рішення та 04.02.2020 року відповідач у своєму листі № 2100-0301-8/1830 повідомив, що пенсійна справа ОСОБА_1 відпрацьована в січні 2020 року, після надання заяви про виплату пенсії через установу банку з міжнародним номером банківського рахунку за стандартом IBAN, сума доплати за період з 02.11.2018 року буде виплачена. З метою сприяння відповідачу у виконанні покладених на нього обов'язків, позивач відкрив рахунок у ТВБВ № 10007/0273 ОПЧ - ЗОУ АТ «Ощадбанк», реквізити рахунку позивача були передані відповідачу 27.07.2020 року позивачем за допомогою електронного кабінету ПФУ, а також 25.08.2021 року представник позивача направив відповідачу апостильовану та нотаріально завірену особисту заяву позивача про виплату пенсії на наведений ним банківський рахунок. Листом від 07.09.2021 року відповідач відмовив позивачу у виплаті пенсії на банківський рахунок з тих же підстав, що заява ОСОБА_1 від 02.06.2021 року повинна бути подана особисто позивачем до Пенсійного фонду. Позивач вважає, що дії відповідача щодо незаконної невиплати пенсії на особистий рахунок позивача є неправомірними і дискримінаційними та суперечать чинному законодавству, чисельній судовій практиці. На думку позивача, доводи відповідача про те, що особисто підписана заява пенсіонера може бути передана в пенсійний фонд тільки ним особисто не просто звужує конституційне право на звернення за допомогою через уповноваженого представника відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а й взагалі унеможливлює реалізацію пенсіонером, який проживає за кордоном, його права на отримання пенсії та суперечать цілям і завданням, викладеним у спеціальному Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо невиплати ОСОБА_1 призначеної з 02.11.2018 року пенсії на визначений ним у заяві від 02.06.2021 року банківський рахунок, який відкрито в Філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» IBAN № НОМЕР_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити виплату ОСОБА_1 призначеної з 02.11.2018 року пенсії на визначений ним у заяві від 02.06.2021 року банківський рахунок, який відкрито в Філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» IBAN № НОМЕР_1 , з виплатою компенсації втрати частини доходів. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить вирішити питання про залучення до розгляду справи філію Запорізьке обласне управління АТ “Державний Ощадний банк України”, адреса: пр.Соборний, 48, м.Запоріжжя, 69063; зобов'язати Запорізьке обласне управління АТ “Державний Ощадний банк України” надати інформацію про банківський рахунок ІВАN № НОМЕР_1 , а саме:
-чи дійсний банківський рахунок № НОМЕР_2 та кому він належить?;
- чи проводилась банком ідентифікації особи позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) при відкритті рахунку?;
-які документи надавались до банку при відкритті рахунку № НОМЕР_2 ?
- яким чином був відкритий банківський рахунок № НОМЕР_4 (особисто чи через представника)?; рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що оскільки заява ОСОБА_1 від 02.06.2021 та сама процедура її надання до Головного управління не відповідає вимогам Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р. №1596 “Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках” Головне управління, листом від 07.09.2021 № 6405-6310/Ю-04/8-2100/21,повідомило представника позивача про неможливість її розгляду та врахування в роботі. Апелянт вказує, що на момент звернення представника позивача 25.08.2021 Порядок № 1596 можливості звернення особи із заявою про виплату пенсії через банк в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису - не передбачав. Вказаний порядок також не передбачає надання заяви про виплату пенсії через банк через представника за довіреністю. Апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутня будь-яка інформації з Філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» про відкриття саме ОСОБА_1 рахунку № НОМЕР_2 . Судом не було досліджено питання: чи проводилась банком ідентифікації особи позивача при відкритті рахунку, яким чином був відкритий вказаний представником позивача рахунок (особисто чи через представника) та чибули дотримані вимоги, встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті. Апелянт зазначає, що в матеріалах справи та у самому зверненні представника позивача від 25.08.2021 р. відсутні докази подання ОСОБА_1 вказаної заяви особисто до органу Пенсійного фонду або через установи уповноваженого банку, або в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, як і відсутні докази подання ОСОБА_1 до заяв паспорту громадянина України або іншого документа, що посвідчує її особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з'ясування місця її проживання, а також докази укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком. Посилання суду першої інстанції в рішенні на те, що ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок у відділенні Філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» №ГІА893139570000026204505566299, є безпідставним, оскільки будь-якого документа про відкриття такого рахунку на ім'я ОСОБА_1 у вказаному відділенні банку матеріали справи не містять. Вказаних документів представник позивача не надавав і до свого власного звернення від 25.08.2021. Апелянт вказує, що посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 20.01.2022 р. у справі № 280/4551/21 є безпідставним, оскільки у вказаній справі предметом спору було поновлення пенсії відповідно до Порядку №22-1, що, на думку апелянта, виключає застосування вказаної постанови до правовідносин у справі, що розглядається. Лист Головного управління носить консультаційний, роз'яснювальний характер та позивач не позбавлений права звернутися до пенсійного органу із заявою відповідно до вимог п.10 Порядку №1596. Обов'язок виплати пенсії на визначений пенсіонером банківській рахунок належить саме до повноваження банку, а не до повноважень Пенсійного фонду.
Обов'язком органів Пенсійного фонду є перерахування уповноважени банкам коштів, але не виплата.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року було призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат В. Меламед зазначає, що особиста заява позивача засвідчена нотаріально з апостилем повністю забезпечує позивачу вираження його особистої волі на отримання його пенсії на його ж рахунок в банку. Рахунок в банку належить особисто позивачу - про що свідчить відповідний банківський договір. Позивач має право звертатися до відповідача не особисто, а діючи через своїх представників по довіреності, саме так, як він міг звертатися до відповідача через свого представника по довіреності з приводу поновлення чи призначення пенсії. З огляду на зазначене, представник позивача просить відхилити апеляційну скаргу.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2023 року справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді - Шевчук О.А., суддів - Зуєвої Л.Є., Коваля М.П.
Ухвалою колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача: Шевчук О.А., суддів - Зуєвої Л.Є., Коваля М.П. від 28 лютого 2023 року прийняти справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до свого провадження; призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорії незначної складності.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Що стосується клопотання апелянта про залучення до розгляду справи філію Запорізьке обласне управління АТ “Державний Ощадний банк України”, колегія суддів вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки апелянтом не зазначено, в якості кого суд має залучити дану юридичну особу, і яким чином прийняте рішення вплине на права та обов'язки банку.
Що стосується клопотання про витребування інформація, колегія суддів також прийшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч.4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Апелянтом не надано доказів неможливості отримання такої інформації та подання її до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Також, матеріали справи не містять звернення апелянта до суду першої інстанції з клопотанням про витребування вищезазначеної інформації.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 540/1602/19, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, 10.04.1992 року виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де прийнятий на консульський облік в Посольстві України в Державі Ізраїль.
Суд у вказаній справі встановив, що 20.04.2017 року представник позивача, який діяв на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, подав до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні оригінал заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 07.03.2017 року, справжність підпису на якій засвідчена нотаріусом Держави Ізраїль з проставлянням апостилю, до вказаної заяви долучені копії наступних документів: копія довіреності від 07.03.2017 року, складеної у місті Рішон Ле-Ціон, Ізраїль, копія закордонного паспорта від 21.08.2010 року ОСОБА_1 з відміткою про постійне місце проживання в державі Ізраїль, копію трудової книжки від 31.08.1973 року з датою звільнення 22.01.1992 року.
Також, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 540/1602/19, яке набрало законної сили, встановлено, що 26.05.2017 року листом № 60/ю-25, 79/ю-29 Херсонське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області повідомило представника позивача про відмову в прийнятті заяви ОСОБА_1 , у зв'язку з порушенням Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій, а саме, позивачем не надано оригінали документів, що підтверджують стаж, вік та заробітну плату.
Не погоджуючись з відмовою відповідача в розгляді питання у призначенні пенсії за віком, представник позивача звернувся до суду з позовом.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 року по справі № 766/20895/17 зобов'язано Херсонське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 07.03.2017 року, з урахуванням висновків суду.
Крім того, суд у справі № 540/1602/19 встановив наступні обставини.
27.06.2018 року представник ОСОБА_1 звернувся до ГУПФУ у Херсонській області із заявою про добровільне виконання судового рішення та надання розрахунків, відповідно до якої просив виконати рішення суду по справі № 766/20895/17 та розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 07.03.2017 року, з урахуванням висновків суду.
Листом від 13.07.2018 року № 1807/03-19 ГУПФУ у Херсонській області повідомило юридичний офіс В. Меламед про необхідність подання законним представником позивача до Херсонського відділу обслуговування громадян № 4 (сервісний центр) оригіналів наступних документів: паспорт громадянина України, довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, документи про стаж, документи про місце проживання (реєстрації) особи, документи, які засвідчують особливий статус особи (за наявності), довіреність на уповноваження бути представником.
02.11.2018 року представник позивача звернувся до Херсонського відділу обслуговування громадян № 1, 2, 3, 4 (сервісний центр) із заявою про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком.
Відповідно до розписки-повідомлення, 02.11.2018 року за вх. № 12498 спеціаліст ГУПФУ у Херсонській області отримав від представника позивача наступний перелік документів: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру (2046327110), заяву про призначення пенсії від 02.11.2018 року № 12498, нотаріально завірену копію паспорта № НОМЕР_5 від 21.08.2010 року, нотаріально завірену копію трудової книжки, нотаріально завірену копію довіреності та копії паспорта представника.
01.02.2019 року ГУПФУ у Херсонській області, розглянувши вищевказану заяву представника позивача, прийняло рішення № 20/03-19, яким відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю оригіналу паспорта громадянина України та документу про місце реєстрації ОСОБА_1 на території України.
Позивач, не погодившись з відмовою у призначенні пенсії, звернувся з адміністративним позовом до суду.
Суд у справі № 540/1602/19 дійшов висновку про безпідставність відмови Управління ПФУ у призначенні пенсії позивачу, у зв'язку з відсутністю документу про місце реєстрації на території України, оскільки виїзд на постійне місце проживання до Ізраїлю не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії.
Також, суд у вказаній справі встановив, що при зверненні до ГУПФУ в Херсонській області, а також до матеріалів справи, представником позивача додавався паспорт громадянина України - ОСОБА_1 для виїзду за кордон № НОМЕР_5 , який є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Таким чином, суд у справі № 540/1602/19 дійшов висновку про безпідставність причини, вказаної відповідачем для відмови у призначенні пенсії - відсутність паспорта громадянина України, оскільки факт громадянства України позивач підтвердив, надавши паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Враховуючи вказані обставини та висновки, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 540/1602/19, яке набрало законної сили, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком, яка викладена в рішенні від 01.02.2019 р. № 20/03-19, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 02.11.2018 року разом із доданими до неї документами, та вирішити її по суті з прийняттям рішення про наявність або відсутність у ОСОБА_1 права на пенсію.
Згідно наявного у даній справі листа ГУПФУ в Херсонській області від 04.02.2020 року, на виконання вказаного судового рішення, пенсійна справа ОСОБА_1 відпрацьована відділом з питань призначення пенсії в січні 2020 року та відповідачем визначено, що виплату пенсії за період з 02.11.2018 року буде здійснено після подання заяви про виплату пенсії через установу банку з міжнародним номером банківського рахунку за стандартом IBAN.
У відповідності до наявного в матеріалах справи витягу з особистого кабінету веб-порталу ПФУ, 27.07.2020 року до ГУПФУ в Херсонській області подана заява про виплату пенсії ОСОБА_1 на банківський рахунок АТ «Ощадбанк».
Докази розгляду вказаної заяви в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії заяви ОСОБА_1 від 22.07.2021 року, яка адресована ГУПФУ в Херсонській області, позивач уповноважив працівника банку АТ «Ощадбанк» передати від його імені заяву до ПФУ про виплату пенсії на поточний рахунок, який відкрито в Філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 .
Докази прийняття до розгляду вказаної заяви в матеріалах справи відсутні.
Згідно витягу з особистого кабінету веб-порталу ПФУ, 25.08.2021 року до ГУПФУ в Херсонській області була подана заява ОСОБА_1 від 02.06.2021 року про виплату пенсії на поточний рахунок, який відкрито в Філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , справжність підпису на якій засвідчена нотаріусом Держави Ізраїль В. Маламед з проставлянням апостилю.
Листом від 07.09.2021 року ГУПФУ в Херсонській області повідомлено представника позивача про те, що заява від 02.06.2021 року залишається без відпрацювання та зазначено, що для виплати пенсії через поточний рахунок уповноваженого банку необхідно надати заяву згідно Порядку № 1596 (пункту 10).
Не погоджуючись із відмовою у виплаті пенсії на поточний банківський рахунок, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимога позивача про визнання бездіяльності відповідача щодо невиплати пенсії на визначений банківський рахунок є протиправною та підлягає задоволенню. Також, враховуючи, що відповідач призначив позивачу пенсію з 02.11.2018 року, суд дійшов висновку, що пенсійний орган підлягає зобов'язанню здійснити виплату призначеної позивачу з 02.11.2018 року пенсії на визначений у поданій заяві банківський рахунок. Разом з цим, суд вважав, що відсутні підстави для задоволення позову в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, викладене у листі про незаконну відмову у виплаті пенсії на визначений банківський рахунок, визнання протиправними та дискримінаційними дій відповідача стосовно відмови у виплаті пенсії на визначений ним банківський рахунок, оскільки листи-відповіді територіального органу ПФУ не є рішеннями в розумінні КАС України та у даній справі встановлено, що фактично відповідачем допущено протиправну бездіяльність у невиплаті позивачу пенсії на банківський рахунок. Що стосується вимог про зобов'язання відповідача провести виплату пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, суд першої інстанції дійшов висновку, що виплата пенсії має проводитись без обмеження будь-яким строком та з урахуванням втрати частини доходів відповідно до ч.2 ст. 46 Закону № 1058-IV.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами положень статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Частиною третьою статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Таким чином, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.
Виходячи з наведених законодавчих норм позивач, проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція Україні та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.
Ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р. № 2235-ІІІ документами, що підтверджують громадянство України, є: 1) паспорт громадянина України; 3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 4) тимчасове посвідчення громадянина України; 6) дипломатичний паспорт; 7) службовий паспорт; 8) посвідчення особи моряка; 9) посвідчення члена екіпажу; 10) посвідчення особи на повернення в Україну.
Згідно з п. 1 ч. 1 та ч. 4 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 44 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якої заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Особам, яким призначено пенсію, органи Пенсійного фонду видають пенсійні посвідчення.
Видача пенсійного посвідчення для пенсіонерів здійснюється безоплатно.
Порядок видачі, зразок та форма пенсійного посвідчення затверджуються правлінням Пенсійного фонду.
Згідно з ч.5 ст. 45 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, у зв'язку з чим вони не підлягають застосуванню при вирішенні питань стосовно виплати пенсій громадянам України, які виїхали за кордон, та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Тобто, виходячи із чинного пенсійного законодавства, особа має право на отримання заробленої та призначеної пенсії незалежно від місця її проживання.
Імперативність заборони обмежувати чи позбавляти можливості реалізації громадянами України їх конституційного права на соціальне забезпечення у взаємозв'язку з дійсним місцем проживання особи також кореспондується з правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною в пункті 52 рішення у справі №10441/06 "Пічкур проти України" від 07 лютого 2014 року.
Також, у пункті 3 Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07 жовтня 2009 року зазначено, що пункт 2 частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" створено правову ситуацію, у якій громадяни, які працювали на території України, сплачували страхові внески і отримали право на пенсію, але обрали постійним місцем проживання державу, з якою Україна не уклала міжнародний договір щодо виплати громадянам України пенсій, зароблених в Україні, позбавлені можливості їх одержувати. При цьому наголошується, що вказані положення Закону суперечать приписам Конституції України щодо неможливості скасування конституційних прав і свобод, рівності конституційних прав і свобод громадян незалежно від місця проживання, гарантування піклування та захисту громадянам України, які перебувають за її межами, права громадян на соціальний захист у старості.
Отже, виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні або відсутність міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою України; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія - в Україні чи за її межами, що також передбачено в статті 46 Конституції України.
Таким чином, з дня набрання чинності Рішенням №25-рп/2009 щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підстав для припинення права особи на отримання пенсії, відсутні.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі №766/15025/16-а.
Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596, визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.
Згідно з п.6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Відповідно до п.п.8-9 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596, поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.
Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.
У разі відкриття поточного рахунка за зверненням органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення одержувач повинен укласти договір банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.
Згідно з п.10 Порядку заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.
Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку.
Заява приймається за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з'ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.
У разі отримання від одержувача заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.
Органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення формують перелік одержувачів на підставі отриманих заяв про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка та разом із необхідними для відкриття поточних рахунків таким особам документами та відомостями, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку, подають його відповідному уповноваженому банку у строки, визначені у договорі, але не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дати прийняття документів.
Уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів.
Уповноважений банк щомісяця не пізніше 20 числа подає органам Пенсійного фонду України або органам соціального захисту населення перелік відкритих за зверненнями органів Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення поточних рахунків одержувачам із зазначенням номерів таких рахунків та інформації про укладення договорів банківського рахунка з одержувачами, а в разі відмови у відкритті поточного рахунка - інформацію про причину відмови.
Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.
З урахуванням зазначеного, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до п.10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596, двома шляхами: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду або від установи уповноваженого банку.
Аналогічні положення закріплені у п.4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, яким передбачено, що заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (зі змінами).
Втім, жоден з пунктів Порядку №22-1 не містить обов'язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін заявник, на переконання колегії суддів, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.
Слід зазначити, що наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що непроведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 757/12134/14-а та від 20.01.2022 у справі № 280/4551/21.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, 10.04.1992 року виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де прийнятий на консульський облік в Посольстві України в Державі Ізраїль.
На виконання судових рішень у справах №№ 540/1602/19, 766/20895/17, ГУПФУ в Херсонській області призначило ОСОБА_1 пенсію за віком з 02.11.2018 року, що підтверджується листом відповідача від 04.02.2020 року.
Однак, ГУПФУ в Херсонській області виплату пенсії позивачу не здійснено з посилання на необхідність подання заяви про виплату пенсії через установу банку з міжнародним номером банківського рахунку за стандартом IBAN.
Згідно витягу з особистого кабінету веб-порталу ПФУ, 25.08.2021 року до ГУПФУ в Херсонській області була подана заява ОСОБА_1 від 02.06.2021 року про виплату пенсії на поточний рахунок, який відкрито в Філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , справжність підпису на якій засвідчена нотаріусом Держави Ізраїль В. Маламед з проставлянням апостилю.
Проте, листом від 07.09.2021 року ГУПФУ в Херсонській області повідомлено представника позивача про те, що заява від 02.06.2021 року залишається без відпрацювання та зазначено, що для виплати пенсії через поточний рахунок уповноваженого банку необхідно надати заяву згідно Порядку № 1596 (пункту 10).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що згідно витягу з особистого кабінету веб-порталу ПФУ, 25.08.2021 року до ГУПФУ в Херсонській області була подана заява ОСОБА_1 від 02.06.2021 року про виплату пенсії на поточний рахунок, який відкрито в Філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , справжність підпису на якій засвідчена нотаріусом Держави Ізраїль В. Маламед з проставлянням апостилю, у зв'язку з чим дійшов вірного висновку, що у відповідача не було підстав для нездійснення виплати пенсії позивачу за вказаним банківським рахунком.
За обставин даної справи, позивач є особою, яка виїхала на постійне проживання за кордон, та пенсійний орган тривалий час не вирішував питання щодо призначення позивачу пенсії і лише після ухвалення судових рішень у справах №№ 540/1602/19, 766/20895/17 відповідач призначив позивачу пенсію з 02.11.2018 року, однак, виплату пенсії позивачу здійснено не було до теперішнього часу, що є порушенням прав позивача на отримання пенсійних виплат.
Кролегія суддів зазначає, що під особистим зверненням пенсіонера, згідно п.10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затв. постановою КМУ від 30.08.1999 року № 1596, слід розуміти особисте підписання пенсіонером заяви про виплату пенсії, а не фізичне переміщення цієї особистої заяви пенсіонером до відповідача.
Позиція відповідача стосовно того, що особисто підписана заява пенсіонера може бути передана в пенсійний фонд тільки ним особисто не просто звужує конституційне право на звернення до УПФ через уповноваженого представника, а й взагалі унеможливлює/нівелює право пенсіонера, який проживає за кордоном, на отримання пенсії.
Слід зазначити, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні.
В даному випадку, відсутність чіткого законодавчого механізму щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне проживання за межі України, призвела до ситуації, за якої громадяни України позбавлені можливості отримувати належні їм пенсійні виплати без повернення до України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним наголосити, що існуючі норми матеріального права, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, позбавляючи громадян України гарантованого права на отримання пенсії з формальних підстав.
Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що наведені норми Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затв. постановою КМУ від 30.08.1999 року № 1596, звужують право позивача на пенсію у порівнянні з нормами, викладеними у спеціальному Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що має вищу юридичну силу.
Наведене свідчить про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність ГУПФУ в Одеській області щодо не виплати ОСОБА_1 пенсії, на визначений позивачем банківський рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк».
На думку колегії суддів, при обранні способу відновлення порушеного права позивача, судом першої інстанції було враховано принцип верховенства права щодо гарантування права, визначеного ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та принцип ефективності судового захисту, та обґрунтовано зобов'язано ГУПФУ в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», з виплатою компенсації втрати частини доходів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення ОСОБА_3 .
Стосовно доводів апеляційної скарги із посиланням на те, що для поновлення виплати пенсії за вислугу років позивачу необхідно особисто звернутися до відповідного відділу ПФУ та надати заяву із документами, колегія суддів зазначає, що необхідність приїзду людей похилого віку, які постійно проживають за межами України, виключно з метою особистого звернення до Пенсійного органу є додатковим тягарем для таких осіб і не сприяє відновленню порушеного права, та такий підхід суперечить тезам, покладеним Конституційним судом України в основу рішення від 07.10.2009 №25-рп/2009.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: М.П. Коваль