Постанова від 16.03.2023 по справі 420/14296/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/14296/22

Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,

судді -Джабурія О.В.,

судді -Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ) в якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо застосування листопада 2016 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 року по 28.08.2018 року;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплат індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 року по 10.04.2019 року;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року в сумі 85927,84 грн., із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 10.04.2019 року виходячи з фіксованої величини 4461,63 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 в сумі 59738,76 грн..

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що він проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 та відповідно до Витягу з Наказу №129-ОС від 10.10.2019 року звільнено позивача з військової служби та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Проте, на думку позивача, за період проходження служби йому не в повному обсязі здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, яка є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо застосування листопада 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно.

Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивачем також було подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо здійснення перерахунку та доплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 10.04.2019 року, виходячи з фіксованої величини 4461,63 грн. відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній прикордонній службі України, зокрема останнім місцем служби була військова частина НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, яка здійснювала остаточний розрахунок з усіх належних виплат при звільненні з військової служби. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 10.10.2019 року №129-ОС ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення 10.04.2019 року.

З наданих сторонами доказів вбачається, що індексація грошового забезпечення позивача з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно обчислювалась із застосуванням базового місяця листопад 2016 року.

З березня 2018 року по день звільнення з військової частини НОМЕР_2 , 10.04.2019 року, індексація грошового забезпечення позивача обчислювалась та нараховувалась із застосуванням базового місяця березень 2018 року.

Вважаючи протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо застосування листопада 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно, та не врахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 Порядку №1078, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що до суду не надано доказів того, що з дати підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач на підставі постанови №1294, яка набрала чинності 01.01.2008 року до дати підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось згідно постанови №704, яка набрала чинності 01.03.2018 року було прийнято інші рішення на підставі яких відбувались підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач. Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року є саме січень 2008 року.

Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги щодо застосування щомісячної фіксованої індексації ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 у редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що Військова частина НОМЕР_2 не згодна з рішенням суду першої інстанції в частині визначення базового місяця - січень 2008 року для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.

В свою чергу, ОСОБА_1 не згоден з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову щодо здійснення перерахунку та доплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 10.04.2019 року, виходячи з фіксованої величини 4461,63 грн. відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Тому колегія суддів, виходячи із визначених у ч.1 ст.308 КАС України меж перегляду судом апеляційної інстанції, переглядає дану справу в межах доводів апеляційних скарг, тобто правильність визначення відповідачем базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, а також питання правомірності нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 10.04.2019 року у фіксованому розмірі.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 року (далі - Закон №1282-ХІІ).

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).

Згідно з п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Таким чином, відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Згідно з п.10-2 Порядку №1078 (в редакції, яка застосовується з 01.12.2015 року) для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

З наведеного вбачається, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових, в даному випадку окладу), є базовим при проведенні індексації. Дана норма стосується також і новоприйнятих військовослужбовців, що передбачено п.10-2 Порядку №1078.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року №1294 (далі - постанова №1294), яка набрала чинності 01.01.2008 року, та якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018 року.

Тобто з 01.12.2015 року базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26.01.2022 року по справі №400/1118/21, від 28.06.2022 року №420/4841/21.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій в цій частині, що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, а отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі військової частини НОМЕР_2 є необґрунтованими.

Щодо вимоги позивача стосовно визнання протиправними дій ВЧ НОМЕР_2 та зобов'язання ВЧ НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 10.04.2019 року виходячи з фіксованої величини 4461,63 грн., у відповідності до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, колегія суддів зазначає.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, у редакції від 24.02.2018 року, яка набрала чинності з 01.03.2018 року, змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.

Відповідно до п.4 вказаної постанови розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.

Відповідно до ч.2 п.1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України 11.06.2008 року №260, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

З викладеного слідує, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.

Водночас, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%.

Отже, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) було перевищено, тому у позивача виникає право на індексацію заробітної плати. Водночас, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року.

Тож, відповідачем правомірно не проводилося нарахування та виплати на користь позивача індексації грошового забезпечення з березня 2018 року по листопад 2018 року (включно).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 року у справі №520/4061/21.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17 під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

У постанові по справі №560/5997/21 від 27.02.2023 року за тотожних обставин Верховний Суд також зазначив, що відповідно до офіційних даних, що містяться на веб-сайті Державної служби статистики України, лише у жовтні 2018 року було перевищено поріг індексації у 103%. Вказані відсоткові показники індексу інфляції за жовтень 2018 року були опубліковані у листопаді 2018 року. Тому, враховуючи положення пункту 1-1 Порядку №1078, ВС погодився з висновком апеляційного суду, що індексацію грошового забезпечення слід проводити з 01.12.2018 року, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Зазначений висновок є цілком релевантним до спірних правовідносин.

При цьому, позивач не заперечує, що йому за період з 01.03.2018 року по 10.04.2019 року виплачено тільки поточну індексацію грошового забезпечення, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103% тобто визнає, що за спірний період йому здійснювалась виплата індексації грошового забезпечення.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що позовні вимоги стосовно застосування щомісячної фіксованої індексації ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Так, Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин (з 01.03.2018 року до 10.04.2019 року) не містили в собі такого поняття як «фіксована сума індексації».

Зазначений термін використовувався у додатку 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку №1078, однак, лише в редакції, що діяла до 15.12.2015 року.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 року у справі №520/4061/21.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог про протиправність дій відповідача у виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 10.04.2019 року без врахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та про зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4461,63 грн..

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Кравченко К.В.

Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.

Попередній документ
109599258
Наступний документ
109599260
Інформація про рішення:
№ рішення: 109599259
№ справи: 420/14296/22
Дата рішення: 16.03.2023
Дата публікації: 04.04.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у касаційній інстанції (18.09.2023)
Дата надходження: 07.10.2022
Розклад засідань:
15.09.2023 00:00 Касаційний адміністративний суд