30 серпня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гнатенка А.В.,
суддів:
Григор'євої Л.І., Гуменюка В.І.,
Данчука В.Г., Косенка В.Й.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області про стягнення страхових виплат, за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області (далі - відділення Фонду) на рішення Золочівського районного суду від 4 грудня 2003 року й ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 29 березня 2004 року ,
У листопаді 2003 року ОСОБА_1 звернулася до відділення Фонду із зазначеним позовом.
Посилалася на те, що в 1963 році на виробництві з нею стався нещасний випадок, унаслідок чого вона втратила 75 відсотків загальної працездатності. З 1995 року Галицькою МСЕК вона визнана інвалідом 1 групи безстроково.
Зазначала, що в жовтні 2003 року вона звернулася до відділення Фонду за призначенням страхових виплат, однак постановою від 3 жовтня 2003 року їй відмовлено в призначенні таких виплат.
Справа № 6 - 9974 кс 04
Категорія ЦП: АПП:
Головуючий у першій інстанції Гуляк В.В.
Доповідач Гнатенко А.В.
Позивачка просила стягнути з відповідача 1 994 гривні 80 копійок заборгованості зі страхових виплат за втрачений заробіток та зобов'язати відділення Фонду виплачувати їй щомісячні страхові виплати в розмірі 94 гривень 59 копійок, починаючи з 1 грудня 2003 року.
Рішенням Золочівського районного суду від 4 грудня 2003 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 29 березня 2004 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивачки 1 994 гривні 80 копійок заборгованості зі страхових виплат.
Зобов'язано відділення Фонду виплачувати ОСОБА_1 починаючи з 1 грудня 2003 року щомісячні страхові виплати у розмірі 94 гривень 59 копійок з наступним перерахуванням цієї суми відповідного до чинного законодавства. Рішення суду в межах суми платежів за один місяць у розмірі 94 гривень 59 копійок звернено до негайного виконання.
У касаційній скарзі відділення Фонду просить скасувати вказані судові рішення, посилаючись на порушення судом ст.ст. 28, 34 Закону України № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ( далі - Закон № 1105-ХІV). Зазначає також, що суд першої інстанції в порушення ст. 203 ЦПК України (1963 року) не навів розрахунку присуджених сум.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 29 ЦПК України (1963 року) обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Статтею 30 Закону № 1105-ХІV передбачено, що ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.
У матеріалах справи висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності позивачки відсутній, тому посилання апеляційної інстанції на інші докази про повну втрату ОСОБА_1 професійної працездатності не можна визнати обґрунтованими, як і розмір щомісячної страхової виплати, установленої місцевим судом.
Крім того, суди не звернули увагу на те, що згідно з рішенням постійної сесії в м. Скалат Підволочиського районного народного суду Тернопільської області від 15 квітня 1965 року середньомісячний заробіток для компенсації частини втраченого заробітку позивачки у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, який стався 3 серпня 1963 року, визначався.
Оскільки судами допущені порушення зазначеного процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи, то в силу вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України постановлені судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд у суд першої інстанції.
Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області задовольнити.
Рішення Золочівського районного суду від 4 грудня 2003 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 29 березня 2004 року скасувати, справу направити на новий розгляд у суд першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.В. Гнатенко
Судді:
Л.І. Григор'єва
В.І. Гуменюк
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко